7 лютого Церква вшановує пам’ять святителя Григорія Богослова, архиєпископа Константинопольського(389).
Святий Григорій Богослов народився близько 329 року в Аріанзе, у домі своїх батьків поблизу міста Назіана в південній Кападокії (Мала Азія). Мати його, свята Нона походила зі знатної і благочестивої християнської сім’ї та доводилася двоюрідною сестрою святителю Амфілохію, єпископу Іконійському. Свята Нона вийшла заміж за Григорія Аріанзского, багатого землевласника, який під впливом дружини залишив свої помилки (до одруження він належав до однієї з юдейських сект), прийняв святе хрещення і став ревним християнином. Згодом святий Григорій Аріанзський був посвячений у сан пресвітера, а потім — єпископа Назіанзінського і цілком присвятив себе на служіння Церкві Христовій.
За молитвами благочестивих Григорія і Нони у них народився син Григорій, який ще до народження був обіцяний матір’ю на служіння Богові. Батьки дали Григорію, а також і його молодшому брату Кесарію блискучу освіту. Після домашніх занять з дядьком, єпископом Іконійський, досвідченим викладачем риторики, святий Григорій пройшов курс навчання в школах Назіанза, Кесарії Кападокійської та Олександрії. Юнак мав надзвичайні здібності.
Дізнавшись від матері, що він присвячений Богові, святий Григорій прийняв обітницю зберегти себе в цнотливості й чистоті.
Для завершення своєї освіти святий Григорій відправився до Афін. Тут він зустрів святого Василія Великого, з яким його поєднала нерозривна дружба.
В Афінах святий Григорій познайомився з Юліаном (на прізвисько «Відступника,» який, ставши імператором, зрікся християнства і намагався було відродити язичництво в Римській імперії (361-363 р.). І залишив живе зображення цього злого й підступного ворога Церкви. Шість років провів святий Григорій в Афінах, вивчаючи літературу, філософію, математику, музику, геометрію, астрономію.
Після закінчення навчання, на прохання афінян святий Григорій залишився в Афінах на короткий час викладачем красномовства, а потім повернувся до батьків у Назіанз, де маючи 26 років, прийняв святе хрещення від свого батька, що був на той час єпископом.
Після повернення на батьківщину, св. Григорій довгий час ухилявся від заняття якої громадської посади. Роздуми про Бога, молитва, читання слова Божого, писання натхненних слів і піснею і служіння старим батькам – були його заняттям. Деякий час він провів з другом своїм Василем в його пустелі і цей час почитав найщасливішим у житті. Батько його, бувши вже єпископом, потребуючи помічника, викликав його з Василевої пустелі в Назіанз і висвятив в пресвітера. Вже цей сан так злякав Григорія висотою і вагою сполучених з ним обов’язків, що він пішов на усамітнення в пустелі. Заспокоївши там хвилювання духу, він повернувся до батька і прийняв на себе священиче служіння, втішаючись, що він, служачи Богові, допомагає і престарілому батькові в його турботах про паству.
Між тим, друг його, Василь Великий, вже досяг високого сану архієпископа. Бажаючи мати відданого і освіченого помічника в управлінні великою областю, св. Василь запропонував Григорію місце головного протопресвітера при своїй кафедрі, але св. Григорій ухилився від прийняття цієї почесної і впливової посади. Через деякий час після цього відбулося посвячення Григорія в єпископа міста Сасим, за таємною угодою архієпископа Василя з батьком Григорія. Бачачи в цьому волю Божу, він прийняв святе свячення, але відмовився від прийняття самої посади і, як співправитель (вікарій), продовжував служити своєму батьку і пастві назіанзській. У 374 році помер старий батько Григорія, а слідом за ним – і мати його. Святий Григорій продовжував деякий час працю батька в управлінні назіанзской церквою, але сильно захворів. Одужавши, він пішов у відокремлену обитель, де в пості і молитві пробув близько трьох років.
Потім він віддалився в Селевкію Ісаврійську, де служив при церкві святої великомучениці Фекли. Тут він прийняв піклування над лікарнями і притулках перестарілих. Багато праці приклав святитель Григорій, здобуваючи кошти для забезпечення лікарень і організовуючи в них порядок.
Але великий світильник не міг сховатися в чернечій келії. Обраний єпископами і мирянами на престол архієпископа в Константинополі, Богослов прибув туди в епоху найсильнішого панування аріан, коли ними були захоплені всі храми в столиці. Св. Григорій зупинився в будинку своїх знайомих. Одну з кімнат звернув в храм, назвавши її Анастасією, що означає «воскресіння» з надією, що тут воскресне церква Христова, і почав проповідувати. Аріани засипали його глузуваннями і лайками, кидали в нього камінням, підсилали до нього таємних убивць. Але народ дізнався свого істинного пастиря і став тіснитися до його кафедри, “як залізо горнеться до магніту” (за висловом св. Григорія). Сильним своїм словом, прикладом свого життя і пастирською ретельністю він перемагав ворогів Церкви. Люди у величезній кількості стікалися з усіх кінців послухати його натхненні проповіді. Слухачі хвилювалися біля його кафедри подібно бурхливому морю, голосно висловлювали знаки схвалення оплесками і вигуками, а скорописці увічнювали його слова. Щодня тисячі людей з єресі поверталися до Церкви.
Нарешті, вже після воцаріння християнського імператора Феодосія (379-395 рр.), аріани, які опиралися християнству, були вигнані з храмів столиці. Коли виявилася єресь Македонія (Македонія заперечував Божество Святого Духа), святий Григорій боровся проти неї і брав живу участь в засіданнях Другого Вселенського Собору.
Святитель Григорій вів строго подвижницький спосіб життя: ходив босоніж, мав тільки єдиний одяг, спав на землі або на ложі з деревних гілок; їжею для нього служили хліб і овочі, питтям — вода, в яку він іноді домішують трохи оцту.
У місто збурене єрессю Назіанз, святитель Григорій поставив благочестивого єпископа Евлалія. Звертаючись з численними посланнями, святитель продовжував мужньо викривати єретиків і роз’яснювати правдиве віровчення. Він великодушно пробачив юнака, який намагався вбити його в Константинополі.
Однак зведення святителя Григорія на Константинопольську кафедру викликало невдоволення з боку Єгипетських і Македонських єпископів. Це викликало неспокій та незгоду в Церкві. Тоді святий Григорій вирішив піти із Константинополя, щоб вгамувати розбрат. Ні вмовляння імператора, ні прохання духовенства не зломили волі святителя. Зробивши свій подвиг, він відмовився від Константинопольської кафедри, сказавши: «Прощай, кафедра, – це завидна і небезпечна висота!» Святий Григорій віддалився в рідне селище Аріанз, поблизу Назіанза, і тут в строгих аскетичних подвигах провів останні роки свого життя.
25 січня 389 року святитель Григорій Богослов переставився до Господа, залишивши велику спадщину: 243 послання, 507 духовних віршів і 45 проповідей.
За свої чудові богословські твори св. Григорій отримав від Церкви почесне найменування Богослова і вселенського вчителя, а за здатність проникати думкою до найглибших таємниць віри і виражати незбагненні її істини з прозорою ясністю і строгою точністю, Церква в одній з молитов називає його розумом найвищим. Проповіді його насичені такою поезією, що багато фраз з них були використані (св. Іваном Дамаскином та іншими) для святкових співів. Нетлінні частки мощей св. Григорія досі випромінюють дивні пахощі.
5 лютого 2022 року, в суботу вечором, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, очолив Всеношне бдіння з Літією.
У неділю 33-тю після П’ятидесятниці, в Свято-Троїцькому Кафедральному Соборі міста Івано-Франківська, Керуючий Коломийською Єпархією співслужив за Божественною Літургією Високопреосвященному Митрополиту Івано-Франківському і Галицькому Іоасафу, з нагоди відзначення його Дня Народження.
Архіпастирям за урочистим богослужінням співслужило запрошене духовенство.
Після відпусту Преосвященний Владика Юліан привітав Митрополита Іоасафа із Днем Народження, відзначивши його вагомий внесок у розвиток Православної Церкви на Прикарпатті та побажавши Його Високопреосвященству Господньої допомоги для подальшого архіпастирського служіння.
Опісля Правлячого Архієрея Івано-Франківсько-Галицької Єпархії привітали: Голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук; Народний депутат України Оксана Савчук; Івано-Франківський міський Голова Руслан Марцінків та духовенство Івано-Франківсько-Галицької Єпархії.
У свою чергу Владика Іоасаф подякував усім присутнім за спільну молитву та привітальні слова.
3 лютого 2022 року, у Соборі Святої Софії Київської, Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, взяв участь в урочистому богослужінні з нагоди третьої річниці інтронізації Предстоятеля Православної Церкви, яке звершив Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Предстоятелю помісної Української Православної Церкви співслужили архієреї й духовенство зі всієї України, а також Екзарх Вселенського Патріарха в Україні, Єископ Команський Михаїл, Архієпископ Памфільський Даниїл (Українська Православна Церква США) та Місцеблюститель Митрополичого Престолу, Єпископ Едмонтону і Західної Єпархії Української Православної Церкви Канади Іларіон.
На початку богослужіння Митрополит Вінницький і Барський Симеон зачитав акти про канонізацію Митрополита Київського, Галицького і всієї Руси Йосифа (Нелюбовича-Тукальського) та Святої Праведної Єлизавети Гулевич.
Згодом за богослужінням лунала всеукраїнська молитва за припинення пошесті згубної (епідемії).
Після урочистого молебню Митрополит Вінницький і Барський Симеон від імені Священного Синоду та повноти Православної Церкви України висловив вітання на адресу Предстоятеля та подав йому просфору і букет квітів.
У відповідь Митрополит Епіфаній подякував за привітання та звернувся до присутніх зі словом, у якому також зазначив: “…Зібравшись у цьому священному місці, в Соборі Софії – Іпостасної Премудрості Божої, де справді з особливим трепетом усвідомлюється природа Церкви, яка перевершує матерію, перевершує сьогодення, ми з особливими почуттями підносимо молитви до Бога, до Пречистої Діви Марії, до сонму святих угодників та праведників. Загальновідомо, що ці дні й тижні для України є часом тривоги через погрози війною з боку супротивників, але коли ми молимося тут, то особливо відчуваємо, що перед викликом нашестя чужинців, який переживаємо вже вісім років, ми не полишені беззахисними, що ми – не самі.
Разом з нами і за нас молиться Пречиста Діва Марія, підносячи руки Свої та стоячи, як Нерушима Стіна. Над нами – воїнство ангельське на чолі з Архистратигом Михаїлом, покровителем і заступником нашої Золотоверхої столиці…”
Преосвященний Владика Юліан також привітав Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Епіфанія із 3-ю річницею інтронізації та Днем Народження.
30 січня 2022 року, в неділю 32-гу після П’ятидесятниці, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із Архіпастирським візитом відвідав Храм Чуда Архістратига Михаїла села Замагора, Верховинського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, Подячний Молебень з нагоди 35-ліття настоятеля Храму прот. Володимира Максим’юка та, на церковному подвір’ї, здійснив освячення нової надвратної дзвінниці.
Першими у Замагорі Владику Юліана зустріли очільники місцевої влади: Голова Верховинської РДА Василь Петрович Бровчук та Голова Верховинської районної ради Юрій Юрійович Філіпчук, які вручили Архіпастирю білі троянди.
Далі Керуючого Коломийською Єпархією з короваєм, квітами та віршованими привітаннями зустріли чисельні парафіяни й гості Храму та, під мелодійний передзвін, провели до Святині.
У притворі Храму правлячого Архієрея зустрів настоятель Храму прот. Володимир Максим’юк та запросив очолити торжественне богослужіння. Отець Володимир зазначив, що Владика Юліан вважається Святителем місцевої релігійної громади, адже саме ним було освячено сам Храм, а сьогодні звершиться освячення надбрамної дзвінниці.
Правлячому Архієрею за святковим богослужінням співслужили: настоятель Храму Святих апостолів Петра і Павла села Красноїлля митр. прот. Василь Данильчик; настоятель Храму Святого Великомученика Юрія Переможця села Голови та Храму Святого Пророка Іллі присілку Шкирівський прот. Юрій Атаманюк; настоятель Храму Різдва Іоана Хрестителя села Рикалівка прот. Михайло Мануляк; настоятель Храму Чуда Архістратига Михаїла села Замагора та Храму Вознесіння Господнього села Чорна Річка прот. Володимир Максим’юк; прот. Артемій Бабленюк (Львівсько-Сокальська Єпархія); настоятель Храму Святителя Миколая Чудотворця села Барвінкове ієрей Юрій Шкіндюк; ієрей Михайло Гергелюк та протодиякон Антон Трачук.
Після відпусту Його Преосвященство звернувся до присутніх зі словом повчальної проповіді, в якій нагадав про завершення періоду календарного церковного життя, у якому православні християни відзначили два величні Господські свята: Різдво Христове та Хрещення, пояснивши догматичні аспекти цих подій.
Після цього Архіпастир розтлумачив недільне Євангельське читання про зцілення Єрихонського сліпця: “Дана розповідь є повчальною для нас, адже не тільки через це зцілення відкривається Божественне достоїнство Христа, але символічно розповідається про духовну сліпоту людини, яка не пізнала істини, живе в темряві омани і яку може зцілити тільки Господь. Наполегливість сліпця отримати бажане є прикладом для нас, адже коли ми невідступно й наполегливо чогось попросимо у Бога, Він нам дасть, бо “Ісус Христос вчора, і сьогодні, і навіки Той Самий!”(Євр. 13, 8), і Його любов до нас є незмінною”.
Далі Його Преосвященство привітав настоятеля Храму прот. Володимира Максим’юка із 35-літтям, яке він святкував напередодні, побажавши йому Божого Благословення та довгих років служіння у Винограднику Христовому.
Правлячий Архієрей подякував священику та релігійній громаді за активну участь в житті Єпархії та нагадав, що у 2021 році парафія на високому рівні приймала учасників духовно-просвітницьої платформи “Істина”.
Характеризуючи життя релігійної громади, Преосвященний Владика відзначив, що у час матеріального випробовування священик разом зі своєю паствою зробили неможливе: у дуже короткий час, без вагомої фінансової підтримки, не тільки спорудили Храм, але й побудували надбрамну дзвіницю: “Видимі святині є невидимою любов’ю замагорян до Бога. У вашому Храмі немає нічого зайвого і він по праву може вважатися еталоном серед храмів Єпархії… Тут немає нічого штучного, тут все живе і справжнє”…
Даючи оцінку служінню настоятеля, Керуючий Коломийською Єпархією сказав: “Ви розумний і прогресивний священник, зовсім не пересічна особистість, адже постійно удосконалюєтесь самі, щоб відповідати викликам сьогодення, любите Церкву Христову і всіх, кого вам доручив Господь”.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Преосвященний Владика Юліан нагородив прот. Володимира Максим’юка Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого, Медаллю “За жертовність і любов до України” – Сухарчука Андрія Андрійовича а Благословенними Митрополичими Першосвятительськими Грамотами: релігійну громаду Храму, Кермощук Ірену Зеновіївну, Сухарчука Андрія Михайловича, Слижука Василя Петровича та Мартищук Парасковію Іванівну.
Грамоти за особливі заслуги із рук Архіпастиря отримали: Голова Верховинської РДА Бровчук Василь Петрович, Голова Верховинської районної ради Філіпчук Юрій Юрійович, Мартищук Василь Миколайович, Димидюк Олександр Михайлович, Михайлюк Михайло Дмитрович, Кікінчук Володимир Юрійович, Стринадюк Іван Миколайович, Мартищук Юрій Юрійович, Слижук Володимир Васильович, Дмитро, Василь та Іван Кермощуки, Кермощук Юрій Дмитрович, Сорюк Іван Васильович, Храпчук Василь Іванович, Храпчук Василь Васильович, Шинкарук Марія Юріївна, Сухарчук Ганна Іванівна, Семенюк Марія Іванівна, Савків Параска Андріївна, Мартищук Олена Василівна, Черкалюк Ганна Петрівна, Димидюк Марія Юріївна, Кімейчук Марія Василівна, Рильчук Марія Дмитрівна, Гаврилюк Ганна Миколаївна, Петріянчук Дмитро Вікторович, Петращук Василь Іванович та будівельна бригада Парижняка Михайла.
У свою чергу отець Володимир подякував Преосвященному Владиці за візитацію, щиру молитву, високу нагороду та зворушливі слова проповіді й привітання.
Також отець Володимир розповів присутнім, як відбувалося будівництво дзвіниці та з якими труднощами і викликами зустрічалася громада на цьому шляху. Після своїх слів отець Володимир подарував Владиці особливий подарунок – Архієрейський посох, а також підніс святу просфору та букет білих троянд.
Далі парафіяни привітали свого настоятеля із Днем Народження та подарували отцю Володимиру цінний подарунок.
Також прот. Володимира Максим’юка із 35-літтям а громаду із святом привітали: Голова Верховинської РДА Василь Петрович Бровчук та Голова Верховинської районної ради Юрій Юрійович Філіпчук.
Після Подячного Молебня та уставного Многоліття Владика Юліан звершив Чин освячення надбрамної дзвіниці.
20 січня 2022 року, в залі засідань Єпархіального Управління Коломийської Єпархії, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан нагородив настоятеля Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Бережниця та Храму та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя), Верховинського благочиння високою церковною нагородою напередодні його Дня Народження.
Правлячий Архієрей побажав отцю Ігорю Божого Благословення, міцного здоров’я, кріпості душевних і тілесних сил для ще більш плідного служіння Православній Церкві України.
Далі, з Благословення Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, Його Преосвященство нагородив прот. Ігоря Рибенчука Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою.
На святковому нагородженні були присутні: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук, благочинний Верховинського благочиння митр. прот. Дмитро Михавків, митр. прот. Іван Рибарук та завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
16 січня 2022 року, в Актовому залі ліцею селища Гвіздець, відбулось відкриття IV-го Різдвяного Фестивалю «Гвіздецьким краєм коляда лунає».
У відкритті святкового заходу взяв участь Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Керуючого Коломийською Єпархією, перед центральним входом до навчального закладу, в костюмах ангелів, з короваєм, квітами та віршованими привітаннями зустріли вихованці навчального закладу, а також благочинний Коломийського благочиння митр. прот. Михайло Сметанюк разом із духовенством.
Марафон колядок розпочався із виступу та благословення ініціатора й ідейного натхненника цього дійства – Преосвященного Владики Юліана.
У своєму слові, перед відкриттям Різдвяного дійства, Його Преосвященство нагадав про історію створення Фестивалю та особливості попередніх: «Об’єднати в коляді людей – ось що стало головною метою створення Фестивалю. Ми повинні бути вдячні Богу, що після карантинних обмежень, знову можемо разом зібратись, щоб спільно прославляти в коляді Новонародженого Христа Спасителя».
Владика Юліан побажав учасникам гарно виступити, а присутнім долучитися до особливої молитви – коляди та насолодитися духовно-мистецьким дійством.
Цього року у IV-му Різдвяному Фестивалі взяли участь: колядники Храму Різдва Пресвятої Богородиці селища Гвіздець (керівник – Кофлюк Ганна Дмитрівна); колядники Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Рогиня (керівник – Дергун Марія Іванівна); колядники Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Малий Ключів (керівник – Лавріненко Ольга Сергіївна); колядники Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець (керівник – Мигала Людмила Дмитрівна); колядники Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Джурків (керівник – Гуцуляк Наталія Степанівна); колядники Храму Архістратига Михаїла села Виноград (керівник – прот. Іван Мороз); колядники Ліцею селища Гвіздець (керівник – Мукан Наталія Василівна); колядники Храму Різдва Христового села Малий Гвіздець (керівник – Марусяк Марія Петрівна); колядники Храму Святого Великомученика Юрія Переможця села Острівець (керівник – Юрчишин Михайло Іванович); колядники Храму Святого Духа села Турка ( керівник – Бойчук Василь Михайлович); колядники Храму Святителя Миколая Чудотворця села Остапківці (керівник – Непийвода Ірина Михайлівна); колядники Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Чехова (керівник – Настюк Оксана Дмитрівна); колядники Храму Благовіщення Пресвятої Богородиці села Підгайчики (керівник – Сенюк Олександра Василівна); колядники Храму Вознесіння Господнього села Сороки (керівник – Аннюк Михайло Миколайович); колядники Школи Мистецтв селища Гвіздець (керівник – Іванішин Любов Василівна).
Учасники представили глядачам калейдоскоп колядок, віншувань та театралізованих сценок. Також погляд милували автентичні давні українські народні костюми.
Після завершення виступів для підсумкового слова та нагородження дипломами учасників на сцену запросили ідейного натхненника Фестивалю Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана. У першу чергу він висловив подяку організаторам та учасникам заходу за створення на сцені неповторної атмосфери Різдвяного торжества. Владика зазначив, що коляда – об’єднує покоління людей. Хоча Фестиваль називається «Гвіздецьким краєм коляда лунає», радісний гомін прослави Новонародженого в ці дні лунає по цілій Вселеній».
Архіпастир високо оцінив майстерність колективів, яка з кожним роком вдосконалюється та висловив вдячність організаторам, керівникам колективів, настоятелям Храмів, меценатам і всім присутнім на святі за їхню активну участь у підтримці й пропагуванні наших давніх українських традицій та обрядів.
Далі Керуючий Коломийською Єпархією відзначив усі хорові колективи Дипломами та вручив Подяки Фестивалю настоятелям храмів, керівникам хорів та людям, які найбільше долучились до організації та проведення даного заходу: Голові Гвіздецької територіальної громади Дяківу Михайлу Петровичу; депутату Івано-Франківської обласної ради Дяківу Юрію Миколайовичу; Директору ліцею селища Гвіздець Костюк Ользі Михайлівні; Директору Гвіздецької школи мистецтв Іванішин Любові Василівні; Дяківу Михайлу Миколайовичу; Григорчук Наталії Ярославівні; Остафійчук Лесі Степанівні; Вівчарик Галині Олексіївні; Антонюк Мар’яні Володимирівні; Шкатуляку Ігорю Антоновичу; Шкатуляку Роману Антоновичу; Москалюку Федору Степановичу; Кіцулу Василю Дмитровичу та Вівчарику Івану Яковичу. Також Владика, на пам’ять про свято, подарував Гвіздецькому ліцею ікону Різдва Христового із зображенням зірки – емблеми Фестивалю.
Від імені присутніх благочинний Коломийського благочиння митр. прот. Михайло Сметанюк висловив вдячність Архієрею за благословення, цінні ідеї та постійну допомогу й підтримку а учні ліцею вручили Архіпастирю букет білих троянд й пам’ятний подарунок.
Наприкінці заходу всі присутні на святі виголосили спільне «Многоліття».
На святковому Фестивалі також були присутні: голови сільських та селищних рад, директори навчально-виховних закладів та депутати об’єднаних територіальних громад.
У фойе Актового залу гості й учасники святкового дійства могли поласувати Різдвяними гостинцями та зробити пам’ятне фото у Різдвяній фотозоні.
13 січня 2022 року, напередодні великого свята – Обрізання Господнього, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, очолив Всеношну з Літією.
14 січня, в день Найменування Господнього, коли Православна Церква вшановує пам’ять Святителя Василія Великого, Архієпископа Кесарії Каппадокійської та Святителя Петра (Могили), Митрополита Київського і Галицького, Архіпастир звершив Божественну Літургію Святителя Василія Великого.
Керуючому Коломийською Єпархією за богослужінням співслужили: митр. прот. Тарас Мойсюк, митр. прот. Яків Стефанюк, митр. прот. Микола Мазурак; ієрей Василь Деркач, ієромонах Осія (Лещишак) та протодиякон Антон Трачук.
За богослужінням, разом із чисельними вірянами також молились: Городенківський міський Голова Богдан Миколайович Кобилянський; Директор Коломийського медичного коледжу Василь Петрович Васкул; член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії, відомий благодійник Дмитро Дмитрович Нагірняк; член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії, професор Прикарпатського Національного університету ім. Василя Стефаника Василь Васильович Марчук; підприємці та доброчинці: Олександр Богданович Кошук, Василь Дмитрович Боднарчук, Тарас Орестович Яворський, Василь Миколайович Мацьків, Василь Васильовича Симчич.
Після відпусту Правлячий Архієрей виголосив повчальну проповідь, у якій розповів про історію свята Обрізання Господнього та звернув увагу на головні моменти життя, служіння та богословську спадщину Cвятителя Василія Великого.
Далі Єпископ Юліан привітав усіх присутніх із Новим Роком за Юліанським календарем а іменинників, зокрема: ієрея Василя Деркача, дяка-псаломщика Василя Степановича Мудька, паламаря Василя Івановича Івасютина та високоповажних гостей – з Днем Небесного Покровителя.
На завершення Преосвященний Владика, у співслужінні духовенства, очолив Молебень до Святителя Василія Великого перед іконою із частичкою його святих мощей.
13 січня 2022 року, в залі засідань Єпархіального Управління, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан нагородив настоятеля Храму Архістратига Михаїла села Чорний Потік, Надвірнянського благочиння митр. прот. Івана Микицея високою церковною нагородою напередодні його Дня Народження.
Правлячий Архієрей побажав отцю Івану Господнього Благословення, опіки Матері Божої, міцного здоров’я, духовної радості, кріпості душевних і тілесних сил для ще більш плідного служіння Церкві Христовій.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Архіпастир нагородив митр. прот. Івана Микицея Медаллю Архістратига Михаїла.
На святковому нагородженні були присутні: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук, благочинний Надвірнянського благочиння митр. прот. Олег Траско та завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
12 січня 2022 року, в залі засідань Єпархіального Управління Коломийської Єпархії, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан привітав настоятеля Храму Введення в Храм Пресвятої Богородиці села Марківка, Печеніжинського благочиння прот. Василя Ткачука із Днем Народження, яке він відзначав напередодні та нагородив його високою церковною нагородою.
Керуючий Коломийською Єпархією побажав отцю Василю Божого Благословення, міцного здоров’я, кріпості душевних і тілесних сил для ще більш плідного служіння Церкві Христовій.
Далі, з Благословення Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, Його Преосвященство нагородив прот. Василя Ткачука Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою.
На святковому нагородженні були присутні: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук, керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
11 січня 2022 року, до Єпархіального Управління прибули священнослужителі Коломийської Єпархії, щоб колядками та віншуваннями привітати із Різдвом Христовим свого Архіпастиря – Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана.
Першими Архіпастиря привітали працівники Єпархіального Управління: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук, керівник прес-служби Єпархії прот. Віталій Козак, працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук та завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
Опісля кожне благочиння разом зі своїми благочинними вітали Архієрея із Різдвом Христовим, виконуючи неповторні Різдвяні колядки та віршовані віншування, після чого відбувались збори даних благочинь.
Спочатку Архіпастиря привітало Коломийське міське благочиння разом із благочинним – митр. прот. Василем Мізюком.
Далі Його Преосвященство Різдвяними колядками вітали: священнослужителі Отинійського благочиння разом зі своїм благочинним – митр. прот. Володимиром Липком; духовенство Печеніжинського благочиння із благочинним – митр. прот. Юрієм Ужитчаком; священики Надвірнянського благочиння із благочинним – митр. прот. Олегом Траском; духовенство Коломийського благочиння із благочинним митр. прот. Михайлом Сметанюком; священнослужителі Делятинського благочиння зі своїм благочинним – митр. прот. Іваном Лавришиним; духовенство Городенківського благочиння із благочинним митр. прот. Богданом Морозом; священнослужителі Верховинського благочиння із благочинним митр. прот. Дмитром Михавківим та виконуючий обов’язки благочинного Яремчанського благочиння митр. прот. Володимир Стадник.
Також Правлячого Архієрея Різдвяною радістю прибули привітати квінтет Коломийської Єпархії у складі: митр. прот. Миколи Кравчука (керівник), митр. прот. Михайла Возняка, прот. Юрія Гушула, Арсена Кравчука та Василя Кравчука, які виконали сучасні та традиційні Різдвяні колядки.
Преосвященний Владика дякував усім священнослужителям за щирі вітання та вручав Різдвяні гостинці.
На завершення Керуючий Коломийською Єпархією подав усім свої батьківські настанови та архіпастирське
