17 серпня 2021 року, в Коломийському міському палаці культури “Народний дім”, відбулось урочисте відкриття VI-го Всеукраїнського відкритого Фестивалю “Покутські витоки”.
В святковому заході взяв участь Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Перед початком урочистостей Правлячий Архієрей дав коментар для місцевих телеканалів.
Урочистий захід розпочався із театралізованого прологу за участю багатьох мистецьких колективів Коломийщини.
Далі благословити захід запросили духовенство.
Звертаючись до присутнього в залі поважного товариства, Архіпастир зазначив: “Покутські витоки”… Сьогодні сама назва Фестивалю навертає кожного із на до нашого коріння, культурних витоків та вічних джерел буття нашого народу. За роки історичного минулого, коли ми втрачали свою Незалежність, Церкву, мову, культуру, міцне коріння духовної і культурної спадщини наших предків завжди зберігало національну ідентичність для майбутніх поколінь. Це здорове й міцне коріння зажди давало новий паросток – свіжий подих для національного відродження.
Танець завжди являвся символом нашого єднання, людської довіри та взаєморозуміння. Сьогодні це велике надбання танець наших предків нехай збудить у нас почуття братерства та єднання навколо духовних та культурних цінностей нашого народу. Тільки усвідомлюючи звідки походять наші витоки, наше коріння, ми зможемо віднайти себе та свій шлях зростання на рідній землі.”
Далі слово мав: Голова Коломийської міської ради Богдан Станіславський та депутат Коломийської міської ради, художній керівник народного ансамблю танцю “Cварга” Мирослава Воротняк.
Опісля для присутніх у залі були представлені хореографічні композиції, які майстерно виконали учасники Фестивалю з різних куточків України.
На урочистому заході також були присутні: секретар Коломийської міської ради Андрій Куничак; заступник Коломийського міського голови Володимир Мельничук; начальник відділу культури Коломийської міської ради Станіслав Баланович, депутати Івано-Франківської обласної, Коломийської районної рад та депутати місцевих територіальних громад.
Преосвященного Владику Юліана на мистецькому заході супроводжували: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
14 серпня для нас, для усіх православних християн, розпочинається Успенський піст. Цей піст настає через місяць після Петрового посту. Піст започатковано перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері і триває два тижні від 1 до 15 серпня (ст. стиль).
Християни перших віків завжди готувалися постом і молитвою до великих свят. З цієї священної практики з часом розвинулися коротші чи довші пости. Насамперед це Великий піст перед світлим днем Господньої Пасхи. Перед празником Христового Різдва ввійшов у звичай піст Пилипівки. З особливою повагою до святих верховних апостолів Петра й Павла виник піст Петрівки. А вкінці прийшов наймолодший з чотирьох річних постів – піст Успенський.
Ним ми приготовляємо себе до одного з найбільших Богородичних свят – Успіння Пресвятої Богородиці. Так ми наслідуємо пости й молитви Пречистої Діви Марії, якими вона готувалася до зустрічі Свого Божого Сина у Своєму святому Успінні.
Успенський піст відомий у нас також як Богородичний, Спасо-Богородичний, чи Спасівка. Звернемо увагу на історію цього посту, тривання та його практику у перших віках християнської Руси-України.
Перші згадки про Успенський піст маємо з IX століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, а через звичай. З цієї причини у Греції було багато суперечок, як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і тривання.
Про цей піст нічого не згадує Евергетицький устав XI ст. ані устав Царгородського Пантократорського монастиря 1136 року.
Подібно й Устави святого Феодора Студита і святого Атаснасія Афонського ще до XIV сторіччя не говорять про Успенський піст. З давніх типіконів першу згадку про Спасівку має типікон грецького Николо-Касулянського монастиря з XII ст. в Калабрії, Італія. Тут на перше серпня (старий стиль) є таке зауваження: «Царгородський патріарх Миколай І (895 – 925) про Чотиридесятницю та Успіння Пресвятої Богородиці: «Є в нас ще інший піст, званий піст Пресвятої Богородиці, що починається першого серпня і про який згадує Сьомий Собор у Нікеї 920 року»».
Однак, в бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо чітку вказівку щодо Успенського посту: «Церковні пости розміщені в році так, що для кожного часу запропоновано свій особливий закон помірності. Так для весни весняний піст – у Чотиридесятницю, для літа літній – у П’ятидесятницю (Петрів піст), для осені осінній – у сьомому місяці (Успенський), для зими – зимовий (Різдвяний)».
Згадку про Богородичний піст знаходимо в посланні папи Миколая І (858 – 867) до болгар, де він пише: «Свята Римська Церква має з давніх-давен звичай дотримуватися таких постів: 40 днів перед Пасхою, після П’ятдесятниці, перед Успінням Богородиці, а також перед святом Господнього Різдва». В автентичності цього послання деякі автори сумніваються.
У творі «Про три Чотиридесятниці», що його приписують Антиохійському патріарху Анастасію Синаїту (VI ст.) говориться про Успенський піст як такий, що відділився від Петрівки, бо вона первісно тривала від неділі Всіх Святих до свята Успіння, а відтак з Петрівки був відокремлений липень.
Афонські монахи приблизно в 1085 році запитували Царгородського патріарха Миколая VII Граматика (837 – 843) про пости, а особливо про Успенський піст. Відповідь патріарха була така: «У серпні був перед тим піст, але його перенесено, щоб не сходився з поганським постом, що був у тому часі. Одначе і тепер ще багато людей постять у тому часі, щоб оберегти себе від недуг».
Успенський піст у Візантійській державі в ХІ – ХІІ століттях почав щораз більше входити в життя. Архиєпископ Палестинської Кесарії Анастасій, що жив близько 1090 року, щоб заохотити вірних до зберігання цього посту, видає про нього окрему розвідку, у якій пише: «Піст перед Успінням Пресвятої Богородиці передали нам святі Отці й божественні патріархи, його чесно дотримуються усі міста і країни православні, а передусім велике й щасливе місто Константинополь та Велика Церква». Вкінці автор робить висновок, що цей піст уже був у практиці ще до імператора Лева Мудрого (886 – 911).
Успенський піст був темою обговорень Царгородського Собору 1166 року за патріарха Луки Хрисоверга (1156 – 1169) і Мануїла Комніна (1143 – 1180). Собор підтвердив практику цього посту.
У грецькій Церкві довгий час не було узгодженості, як щодо часу тривання Петрівки і Пилипівки, так і щодо часу тривання Успенського посту. Патріарх Вальсамс († 1204) подає, що за його часів дотримувались всіх трьох постів, тобто Петрівки, Спасівки і Пилипівки, і що їхня тривалість була така сама, що й сьогодні, а інші дотримувалися тільки Петрівки й Пилипівки, а про Успенський піст і чути не хотіли. Він у своїх посланнях захищає Богородичний піст і наказує його зберігати. Притім посилається на Царгородський Собор 1166 року, який цей піст не лише підтвердив, але й визначив його час – від 1 до 15 серпня.
Св. Симеон Солунський пише, що «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, пізнавши Своє преставлення, як завжди подвизалася і постила за нас, хоч, будучи святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася за нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього, і коли Її блаженна душу мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому й ми маємо постити й оспівувати Її, наслідувати Її життя і тим будити Її до молитви за нас. Дехто, втім, каже, що цей піст заснований з нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю за необхідний спогад цих двох свят, одного – як такого, що подає нам освячення, а іншого – змилування й клопотання за нас».
Успенський піст у давнину був строгіший від Петрівки й Пилипівки, але лагідніший, ніж Великий піст. У понеділок, середу й п’ятницю цього посту треба споживати суху їжу, тобто хліб, воду й сушені овочі, а у вівторок і четвер дозволялася варена їжа, але без олії. У суботу й неділю був дозвіл на вино й оливу, а в день Господнього Преображення – і на рибу.
До свята Преображення Господнього, коли в храмах освячуються виноград і яблука, Церква зобов’язує нас утримуватися від цих плодів. За переданням св. Отців, «якщо ж хто з братів з’їсть гроно до свята, то хай прийме заборону за непослух і не споживає грон протягом всього місяця серпня».
У свято Преображення Господнього за церковним Статутом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.
Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постячи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: «Постячи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди», – заповідає Свята Церква.
У пості тілесному на першому плані – утримання від поживної, смачної та солодкої їжі; у пості духовному – утримання від пристрасних гріховних порухів, що тішать наші чуттєві схильності й пороки. Там – залишення їжі скоромної – поживнішої і вживання їжі пісної – менш поживної; тут – залишення улюблених гріхів і огріхів і вправляння в протилежних їм чеснотах.
Сутність посту висловлена в церковній пісні: «Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, – даремно радіємо неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять».
14 серпня 2021 року, на площі перед Музеєм Писанкового розпису міста Коломиї, відбулось урочисте відкриття XII-го міського фестивалю “Медовий Спас у Коломиї”.
У святковому заході взяв участь Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Фестивальне дійство розпочалося із хореографічної постановки-прологу. Далі до слова та благословення запросили духовенство.
Звертаючись до присутніх, Владика Юліан привітав усіх зі святом та відкриттям фестивалю, зазначивши: “Сьогоднішнє релігійне свято і наше міське дійство показує нам велику милість Божу. Бог діє чудотворно з Своєї Божественної любові, благості й милості у нашому житті. Все що ми маємо, все, що навколо нас – все є Благословенням Божим. І тому сьогодні прекрасний момент, зібравшись разом, подякувати нашому Небесному Творцеві за дар життя, дари природи, якими можемо насолоджуватись, як естетично, дивлячись на них, а також вживаючи їх в їжу. Нехай в сьогоднішній день все буде благословенне і на всьому буде Благодать Божа”.
Також слово мав заступник Коломийського міського голови Володимир Богданович Мельничук.
Опісля відбулось освячення меду й продуктів бджільництва.
Фестивальне свято продовжилося мистецькою програмою у виконанні творчих колективів закладів культури Коломийської територіальної громади.
Преосвященного Владику Юліана на відкритті Фестивалю супроводжували: священик Собору Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова міста Коломиї прот. Анатолій Момот та протодиякон Антон Трачук.
6 серпня 2021 року, з благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, відбулось загально-єпархіальне паломництво до місця з’явлення Пресвятої Богородиці біля Довбушевої Криниці, в урочищі Ґаджина, села Бистрець, Верховинського благочиння, де, Архіпастир, у співслужінні численного духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію та Чин Малого освячення води.
Преосвященного Владику з короваєм, квітами та привітаннями зустрічали чисельні паломники, які із нетерпінням очікували на приїзд свого Архіпастиря. Далі настоятель Храму Успіння Святої Праведної Анни села Бистрець та Храму Святої Рівноапостольної княгині Ольги села Дземброня митр. прот. Віктор Шица запросив Його Преосвященство очолити святкове богослужіння.
Керуючому Коломийською Єпархією за урочистою Божественною Літургією співслужили: благочинний Верховинського благочиння, настоятель Храму Святої Тройці села Ільці митр. прот. Дмитро Михавків; настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці селища Верховина митр. прот. Юрій Стефлюк; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня митр. прот. Іван Рибарук; настоятель Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Красник прот. Юрій Мануляк; настоятель Храму Успіння Праведної Анни села Бистрець та Храму Святої Рівноапостольної княгині Ольги села Дземброня митр. прот. Віктор Шица; настоятель Храму Святого Пророка Іллі села Голови та Храму Святого Великомученика Юрія Переможця присілку Шкирівський прот. Юрій Атаманюк; настоятель Храму Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого села Перехресне прот. Юрій Миронюк; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая села Бережниця та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя) прот. Ігор Ребенчук; настоятель Храму Святого Пророка Іллі села Кривопілля прот. Петро Якіб’юк; настоятель Храму Вознесіння Господнього села Чорна Річка та Храму Чуда Архістратига Михаїла села Замагора прот. Володимир Максим’юк; ієрей Степан Будзан, настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Барвінкове ієрей Юрій Шкіндюк, ієрей Михайло Герелюк та протодиякон Антон Трачук.
Перед початком Літургії Владика Юліан здійснив возведення читця Бориса Мниха в іподиякони.
Серед поважних гостей на богослужінні також молились: Народний депутат України Олена Вінтоняк, Голова Верховинської районної державної адміністрації Василь Бровчук, Голова Верховинської районної ради Юрій Філипчук, Голова Зеленської територіальної громади Володимир Феркаляк.
Під час Божественної Літургії Його Преосвященство рукоположив у Сан Диякона іподиякона Бориса Мниха.
Після відпусту Правлячий Архієрей звернувся до присутніх зі словами повчальної проповіді, в якій нагадав, чому дане місце паломництва є святим і яким є християнське розуміння об’явлень Христа, Пресвятої Богородиці та святих.
“Це місце є особливим, адже, підносячи молитви під час Літургії у Храмі серед краси гір, ми усвідомлюємо, що ця рукотворна Святиня перебуває в ще більшому нерукотворному Храмі – Богом створеній природі. Краєвиди захоплюють, дивують та спонукають роздумувати про велич і мудрість нашого Творця” – наголосив Архіпастир.
Також Єпископ Юліан подякував усім, хто подолав складний маршрут, щоб взяти участь в Божественній Літургії та всім, хто дбає про цю унікальну Святиню.
Далі Правлячий Архієрей привітав диякона Бориса Мниха з дияконського хіротонією та побажав з ревністю і достоїнством нести своє служіння.
Також зі словом звернувся митр. прот. Віктор Шица та подякував Архієрею за очолювану ним Літургію, мудрі слова проповіді й духовні настанови. На знак вдячності отець Віктор подарував Владиці Юліану букет квітів.
Завершилось урочисте богослужіння уставним Многоліттям та Чином Малого освячення води.
Після Богослужіння паломники разом з Владикою Юліаном помолились в Храмі Успіння Святої Праведної Анни села Бистрець. Богомольці оглянули старовинну Святиню, яка в наступному році буде відзначати 150-річний Ювілей. Архіпастир звернувся до присутніх зі словом повчальної проповіді а на завершення привітав настоятеля та парафіян з престольним святом.
Довідка: Храм-Каплиця Пресвятої Богородиці зведена з ініціативи Керуючого Коломийською Єпархією, Преосвященного Владики Юліана, за підтримки Івано-Франківської обласної ради та влади Верховинської району на горі Ґаджина (1664 м. над рівнем моря) села Бистрець, Верховинського району – на місці, де в ХIХ ст, згідно чисельних письмових та усних свідчень, пастухи побачили видіння Божественної Літургії, на якій були присутні Пресвята Богородиця та Свята Праведна Анна.
05 серпня 2021 року, на майдані Незалежності у Косові освятили автомобілі, які рятуватимуть життя та здоров’я мешканців Косівщини. Чин освячення швидких здійснив благочинний Косівського благочиння , настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Косів митрофорний протоієрей Іван Близнюк. На завершення освячення отець Іван окропив нові транспорті засоби та персонал освяченою водою та побажав, щоб ці машини стали добрим інстументом для порятунку людського життя. Нагадаємо, що днями парк автомобілів швидкої медичної допомоги району поповнився чотирма новими повнопривідними автомобілями, готовими до руху в умовах гірської місцевості. Спецтранспорт придбали за кошти державного бюджету. 03 серпня 2021 року голова обласної державної адміністрації Світлана Онищук та голова обласної ради Олександр Сич урочисто вручили ключі від автомобілів бригадам обласного клінічного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.Косівському відділенню передали автомобіль з повним приводом типу С. Три одиниці спеціалізованого санітарного транспорту типу В (з повним приводом) надійшли Кутській та Яблунівській підстанціям екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також Космацькому пункту постійного базування екстреної (швидкої) медичної допомоги.
2 серпня 2021 року, в рамках візиту до Верховинського благочиння, в селищі Верховина, на запрошення Голови Всеукраїнського Товариства “Гуцульщина” – Стефлюка Дмитра Петровича, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан відвідав Гуцульську світлицю Музею Гуцульщини.
Cпочатку очільник Всеукраїнського Товариства “Гуцульщина” Дмитро Стефлюк розповів Преосвященному Владиці про історію створення та дільність організації.
Далі Архіпастир мав змогу побачив головну атрибутику Товариства, світлини та літературу, присвячену Гуцульщині.
Після цього Керуючого Коломийською Єпархією було нагороджено особливою та найвищою відзнакою Гуцульського регіону – «За заслуги перед Гуцульщиною».
Вручаючи високу відзнаку, Дмитро Петрович зазначив, що цієї нагороди удостоюються особливі люди, які по справжньому і дієво люблять Гуцульський край і саме такою людиною є Владика Юліан.
“Ви одухотворюєте життя Гуцульщини, дбаючи про духовність людей нашого краю та ініціюєте і беручи активну участь в багатьох різноманітних заходах, які тут відбуваються», – підкреслив Дмитро Стефлюк.
У свою чергу Владика Юліан подякував Дмитру Петровичу за високу нагороду, зазначивши, що справді надзвичайно любить Гуцульський край та його людей і надалі докладатиме максимум зусиль для духовного розвитку краю та збереження, примноження і пропагування унікальної Гуцульської культури, традицій та автентики.
Після цього Правлячий Архієрей нагородив Дмитра Петровича Подякою Єпархіального Управління та подарував пам’ятні подарунки.
На урочистому заході також були присутні: Голова Верховинської РДА Василь Петрович Бровчук та Голова Верховинської районної ради Юрій Юрійович Филипчук.
Преосвященного Владику Юліана під час відвідин Музею Гуцульщини супроводжували: митр. прот. Юрій Стефлюк, прот. Ігор Ребенчук та протодиякон Антон Трачук.
2 серпня 2021 року, з нагоди престольного свята, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із Архіпастирським візитом відвідав Храм Святого Пророка Іллі села Кривопілля, Верховинського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію та Чин Малого освячення води.
На церковному подвір’ї, з хлібом-сіллю та віршованими рядками Правлячого Архієрея зустрічали чисельні парафіяни та гості Храму, а діти, встеляючи дорогу Архіпастирю пелюстками квітів, під мелодійний передзвін, провели до Святині.
У притворі Його Преосвященство зустрів настоятель Храму прот. Петро Якіб’юк та запросив очолити святкове богослужіння.
Архіпастирю за Божественною Літургією співслужили: благочинний Верховинського благочиння, настоятель Храму Святої Тройці села Ільці митр. прот. Дмитро Михавків; настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці селища Верховина митр. прот. Юрій Стефлюк; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня митр. прот. Іван Рибарук; прот. Степан Палько (Львівсько-Сокальська Єпархія); настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая села Бережниця та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя) прот. Ігор Ребенчук; настоятель Храму Святого Пророка Іллі села Кривопілля прот. Петро Якіб’юк; настоятель Храму Вознесіння Господнього села Чорна Річка та Храму Чуда Архістратига Михаїла села Замагора прот. Володимир Максим’юк; ієрей Степан Будзан та протодиякон Антон Трачук.
Також на святковому богослужінні молились поважні гості: Голова Верховинської районної державної адміністрації Василь Петрович Бровчук, Голова Верховинської районної ради Юрій Юрійович Филипчук, перша заступниця голови Верховинської РДА Світлана Ярославівна Уржеджук, староста села Кривопілля Юрій Юрійович Стефурак, депутати Верховинської районної ради та місцевих територіальних громад.
Торжественне богослужіння своїм співом супроводжував парафіяльний Хор Храму Святого Лазаря міста Львів під керівництвом регента Володимира Степановича Заборовського.
Після відпусту Єпископ Юліан звернувся до присутніх зі словами зворушливої проповіді, в якій зазначив, що Пророк Ілля добре знаний і по-особливому шанований в Україні не лише православними, але й представниками інших конфесій, а в світі – навіть різними релігіями.
Преосвященний Владика пояснив цей феномен особливої любові до Пророка, підкреслюючи, що ревність у служінні Єдиному Богу і сила духу Пророка – чесноти, які приваблюють і закликають до наслідування інших.
Також Архіпастир розповів про ключові й важливі моменти з життя Святого, зазначивши, що Пророк Ілля отримав нове й дивне для Старого Завіту Одкровення про Бога, як про люблячого, лагідного і милосердного Отця, а не жорстокого і грізного Суддю, який лише карає.
Далі Його Преосвященство привітав настоятеля та релігійну громаду із престольним святом, побажавши завжди перебувати під молитовним заступництвом Святого Пророка Іллі та наслідуючи його великі чесноти.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Преосвященний Владика Юліан нагородив настоятеля та релігійну громаду Храму Благословенними Митрополичими Першосвятительськими Грамотами.
Подяки Єпархіального Управління із рук Його Преосвященсттва отримали: Спіндзак Василь Іванович, Стефурак Ярослав Іванович, Дутчак Ярослав Іванович, Рибак Володимир Федорович, Храпчук Ірина Володимирівна та Заборовський Володимир Степанович.
У свою чергу отець Петро подякував Владиці Юліану за візитацію, свято молитви, повчальні слова проповіді, зазначивши що Його Преосвященство, як послідовник святих Апостолів, з великим достоїнством несе нелегкий хрест Архієрейського служіння, мудро дбаючи про ввірену йому Богом паству, завдяки чому є прикладом для духовного наслідування духовенству та вірним.
На знак своєї синівської поваги та любові настоятель Храму подарував Владиці святу просфору та букет білих троянд.
Завершилось урочисте богослужіння уставним Многоліттям, Чином Малого освячення води та Хресним ходом довкола Храму.
27 липня 2021 р. в Синодальній залі Митрополичого дому – Резиденції Предстоятеля Православної Церкви при Михайлівському Золотоверхому кафедральному соборі, відбулося чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України). У засіданні взяли участь усі його члени.
На прохання Преосвященного архієпископа Дніпровського і Криворізького Симеона були внесені зміни до статуту Дніпровської духовної семінарії шляхом викладення його в новій редакції.
Синод надав благословення на утворення Управління Донецько-Слов’янської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), визначивши його керівником Преосвященного Саву, єпископа Донецького і Слов’янського.
Преосвященного Матфея, єпископа Володимир-Волинського і Турійського, було затверджено священноархімандритом Чоловічого монастиря на честь Дванадцяти Апостолів Володимир-Волинської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у м. Володимир-Волинський.
За поданням Преосвященного Іларіона, архієпископа Рівненського і Острозького, ієромонах Даниїл (Шишканинець) призначений намісником Чоловічого Хрестовоздвиженського (Чеснохрестського) монастиря Рівненської єпархії УПЦ (ПЦУ) в с. Панталія Дубенського району замість ієромонаха Арсенія (Омельчука), а ігуменя Анна (Кулінець) призначена настоятелькою Свято-Варваринського жіночого монастиря Рівненської єпархії УПЦ (ПЦУ) в м. Дубно замість ігумені Єфросинії (Табуринської).
За поданням протоієрея Олександра Трофимлюка, голови Синодальної Календарної комісії, було встановлене спільне святкування Собору святих цілителів щорічно у найближчий недільний день до днів пам’яті святих мучеників безсрібників Косми і Даміана (30 жовтня – 17 жовтня ст.ст.) та апостола і євангелиста Луки, лікаря (31 жовтня – 18 жовтня ст.ст.). Аналогічне святкування запроваджене Синодом Вселенського Патріархату на відзначення чоловіколюбної та милосердної справи опіки хворими.
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків; Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став людиною. І розп’ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, за Писанням. І вознісся на небеса, і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця. І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця ісходить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на відпущення гріхів. Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.
Також за поданням Преосвященного Євстратія, архієпископа Чернігівського і Ніжинського, голови Синодальної Богословсько-літургічної комісії, Синод надав благословення на богослужбове використання «Чину подячного молебну в дні державних свят України», розробленого Комісією. Вміщений у Требнику чин молебну на громадянські свята сформований був ще в часи Російської імперії і за змістом лише частково задовольняє реальні молитовні потреби вірних під час відзначення держаних свят України.
Синодальним рішенням одноголосно було підтримано пропозицію Богословсько-літургічної комісії щодо виправлення порядку поминання ієрархів за богослужінням.
У відповідності з канонічним порядком богослужбове поминання імені Предстоятеля Помісної Церкви та єпархіального архієрея є обов’язком кліру, адже таке поминання вказує на визнання канонічної влади Предстоятеля і єпархіального архієрея. І навпаки – відмова від поминання імені Предстоятеля, єпархіального архієрея, або поминання іншого, ніж визначено канонічним порядком, ієрарха, означає відступлення від церковної єдності та підлягає осудженню (див. Двократного собору правила 13, 14, 15).
Щодо порядку поминання Священний Синод УПЦ (ПЦУ) раніше ухвалив наступне (Журнал №27 засідання від 24 травня 2019 р.): «Відповідно до канонічного порядку та Статуту Церкви за кожним богослужінням в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) мають підноситися ім’я Предстоятеля, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія за формулою «владику і отця нашого Епіфанія, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України» та свого єпархіального архієрея за формулою «владику нашого Преосвященнійшого (ім’я), єпископа (титул)».
Разом з тим традиційною нормою форми поминання єпископату за богослужінням є така, коли повний титул, який включає іменування кафедрального міста (або декількох) єпископа, вживається тільки при поминанні на Великому вході і на Анафорі («Найперше пом’яни, Господи…») , а також на Многолітті. При поминанні ж на ектеніях згадується лише ім’я за формулою «Владику і отця нашого Блаженнійшого Митрополита Епіфанія і владику нашого (Високо-) Преосвященнійшого єпископа (архієпископа, митрополита) (ім’я)». Згадування повних єпархіальних титулів на ектеніях – зовсім нова практика, яка з’явилася лише у останні десятиліття.
Традиційна форма поминання вже відображена у редакції перекладу вечірні, утрені та Божественної літургії свт. Іоанна Золотоустого, затвердженій Священним Синодом (Журнал №33 засідання від 24 листопада 2020 р.).
За підсумками розгляду було ухвалене Рішення №7 «Про порядок богослужбового поминання в Українській Православній Церкві (Православній Церкві України) імені Предстоятеля та правлячого архієрея» і зазначено, що дотримання цього порядку є свідченням церковної єдності, в той час як довільне відступлення від нього згідно до канонічних правил (Двократного собору 13, 14, 15) підлягає покаранню.
Було заслухано звіт комісії Священного Синоду, надісланої для вивчення і розв’язання конфліктної ситуації у Харківсько-Полтавській єпархії. Комісія на чолі з Преосвященним Сергієм, митрополитом Донецьким і Маріупольським, 2 червня 2021 р. провела своє засідання у м. Харкові. Синод констатував примирення і подолання розбіжностей та благословив Преосвященному Афанасію, архієпископу Харківському і Ізюмському, та Преосвященному Митрофану, єпископу Харківському і Богодухівському, а також духовенству і парафіям, питання яких розглядалося, для остаточного розв’язання конфліктної ситуації дотримуватися визначених комісією рекомендацій та досягнутих під час її засідання взаємних домовленостей.
На прохання Преосвященного Іларіона, архієпископа Рівненського і Острозького, було надане благословення на місцеве шанування у Рівненській єпархії ікони Божої Матері «Одигитрія Дорогобузька» і встановлення дня її шанування 10 серпня (28 липня ст.ст.).
Також за зверненням Преосвященного Тихона, архієпископа Тернопільського і Бучацького, Синод благословив загальноцерковне шанування Тернопільської ікони Божої Матері та визначив днем її шанування першу неділю після П’ятидесятниці (неділя Всіх святих).
На пропозицію Преосвященного Симеона, митрополита Вінницького і Барського, голови Синодальної Комісії з питань канонізації святих, щодо приєднання до лику місцевошанованих святих Івано-Франківсько-Галицької єпархії мучеників 23-х насельників Великого Манявського Хресто-Воздвиженського скита, які під час нападу на монастир у 1676 р. турецько-татарського загону постраждали – Синод надав відповідне благословення.
На цьому засідання Священного Синоду було завершене молитвою. Джерело :.pomisna.info
18 липня 2021 року, після завершення торжественної Божественної Літургії у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, за поданням Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, нагородив благодійників Коломийської Єпархії та представників влади високими церковними нагородами.
Благословенною Митрополичою Грамотою Його Блаженство нагородив: Голову Коломийської РДА Любомира Глушкова, Марчук Ганну Іванівну, Михайленко Іванну Іванівну та Гаріпову Ірину Володимирівну.
Медаль “За жертовність і любов до України” із рук Блаженнійшого Владики отримали: Турецька Світлана Романівна, Онищук Марія Петрівна, Лапка Тетяна Миколаївна, Божик Андрій Миколайович, Проскурняк Сергій Іванович, Попелюк Михайло Богданович, Тимчук Віталій Петрович та Стець Василь Зінаїдович.
Медаль Архістратига Михаїла Предстоятель Церкви вручив таким поважним гостям: Кошук Вікторії Леонідівні, Михайлюк Лілії Ярославівні, Приймаку Івану Васильовичу та Боднарчуку Василю Дмитровичу.
Медаллю Святого Великомученика Юрія Переможця Блаженнійший Митрополит Епіфаній нагородив: Кшановського Василя Володимировича, Скородійчука Василя Миколайовича, Мартищука Миколу Миколайовича та Яворського Тараса Орестовича.
Орден Архістратига Михаїла із рук Предстоятеля Православної Церкви України отримали: Кошук Олександр Богданович та Балух Михайло Олексійович.
На завершення Його Блаженство подякував усім благодійникам, побажав їм Господньої допомоги та сил для подальшої плідної праці на користь Церкви Христової та подав своє Першосвятительське благословення.
На урочистому нагородженні також були присутні, спілкувались з Блаженнійшим Владикою та обмінялись пам’ятними подарунками: Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Онищук Світлана Василівна; Народний депутат України Іванчук Андрій Володимирович; очільники територіальних громад; депутати Івано-Франківської обласної ради, районних та місцевих територіальних громад, керівники структурних підрозділів Івано-Франківської ОДА, районних державних адміністрацій та територіальних громад.
18 липня 2021 року, в неділю 4-ту після П’ятидесятниці, Предстоятель Православної Церкви України, Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, у співслужінні архіпастирів та духовенства, звершив освячення розписів та Божественну Літургію у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї.
На Соборному подвір’ї, Блаженнійшого Митрополита Епіфанія, під звуки трембіт, зустріла величезна кількість парафіян та гостей, які прибули, щоб помолитись за спільною Літургією зі своїм Предстоятелем. Його Блаженству на вишитому рушнику піднесли коровай, а юні парафіяни Собору звернулися із віршованими привітаннями, після чого, встеляючи дорогу пелюстками квітів, провели до дверей Святині.
У притворі Блаженнійшого Владику зустрів секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук та запросив очолити торжественне богослужіння.
Перед початком Літургії Митрополит Київський та всієї України Епіфаній здійснив Чин освячення розписів Кафедрального Собору.
За урочистою Літургією Предстоятелю Української Помісної Православної Церкви співслужили: Митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, Архієпископ Чернівецький і Кіцманський Онуфрій, Архієпископ Дрогобицький і Самбірський Яків, Архієпископ Вишгородський Агапіт, Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, а також запрошене духовенство: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук, благочинний Городенківського благочиння митр. прот. Богдан Мороз, благочинний Коломийського благочиння митр. прот. Михайло Сметанюк, благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, благочинний Делятинського благочиння митр. прот. Іван Лавришин, благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк, благочинний Надвірнянського благочиння митр. прот. Олег Траско, благочинний Печеніжинського благочиння митр. прот. Юрій Ужитчак, митр. прот. Тарас Мойсюк, економ Коломийської Єпархії митр. прот. Роман Лазарук, прот. Йосип Усик (Дрогобицько-Самбірська Єпархія), керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак, працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук, завідувач Канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин, протодиякон Василь Дідора (Київська Єпархія), протодиякон Антон Трачук, протодиякон Михайло Голіней та диякон Назар Ягнич.
Після Євангельського читання Блаженнійший Владика виголосив проповідь, в якій звернув увагу на декілька повчальник уроків, які можна почерпнути з цієї Євангельської розповіді: «Сотник усвідомлює, що звертається не за звичайним лікуванням в очікуванні чуда, а виявляє свою віру в те, що особа, до якої він звертає своє прохання, може допомогти. Господь не відкидає такого прохання, а, навпаки, погоджується прийти додому сотника, обіцяючи зцілення. З цього ми маємо навчитися тієї істини, що Бог приймає молитви від нас не лише тоді, коли ми просимо про наші власні потреби, але й про потреби наших ближніх і всіх, хто потребує його милосердя».
Також Предстоятель зауважив, що милість Божа не обмежується лише тими, хто належить до істинної релігії, Господь виявляє милість і для іновірців та язичників, коли вони щиро і з надією звертаються до нього.
Після відпусту Його Блаженство привітав Преосвященного Владику Юліана, духовенство та вірних Коломийської Єпархії із завершенням внутрішніш та частково зовнішніх оздоблювальних робіт, які тривали понад сім років та освяченням розписів, зазначивши: “Cьогодні, в цьому прекрасному Храмі ми підносимо свої молитви за Україну, за наше воїнство, за український народ та за те, щоб в нашій країні запанував справедливий мир. Бо, справді, ми живемо з вами в історичний і відповідальний час, коли можемо будувати й відкривати храми, а не, навпаки, коли існував час, декілька десятиліть тому, коли храми закривалися, руйнувалися, а священнослужителі відправлялися далеко в заслання. І надалі ми повинні спільно з вами трудитися в розбудові нашої визнаної Помісної Автокефальної Православної Церкви, повинні бути справжніми християнами, навколо яких згуртуються і всі інші, які поки що перебувають в духовній омані. Але я переконаний, що з Божою допомогою всі православні українці об’єднаються навколо Київського Престолу і ми спільними устами будемо й надалі прославляти нашого Творця і дякувати за всі його милості, явлені до цього часу нашому українському народу».
Далі Блаженніший Митрополит подякував Керуючому Коломийською Єпархією, Преосвященному Владиці Юліану за ті труди, які він несе, розбудовуючи Помісну Українську Церкву в цьому прекрасному регіоні, побажавши йому сил і наснаги в несенні нелегкого архіпастирського хреста.
Після цього Предстоятель Помісної Української Церкви нагородив благодійників Кафедрального Собору найвищою церковною нагородою – Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I cтупеня: Народного депутата України Іванчука Андрія Володимировича та Голову Коломийської територіальної громади Станіславського Богдана Миколайовича.
Також Митрополит Епіфаній привітав Архієпископа Чернівецького і Кіцманського Онуфрія із Ювілеєм, який він святкував напередодні та нагородив його Орденом Архістратига Михаїла.
У свою чергу Преосвященний Владика Юліан подякував Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію за візит, освячення розписів головної Святині Єпархії та мудрі слова повчання, зазначивши, що сьогодні всі сповнилася особливою благодаттю і ласкою, співслужачи разом із Предстоятелем Української Православної Церкви на цій торжественній Літургії, тим самим показуючи свою єдність та любов до Бога.
Після цього очільник Коломийської Єпархії, на знак великої поваги і пошани, вручив Митрополиту Епіфанію святу просфору та букет білих троянд.
Також Архіпастир подякував преосвященним архієреям, духовенству й вірним за участь у торжественному богослужінні.
Разом з численними вірянами за святковим богослужінням молились: Голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Онищук Світлана Василівна; Народний депутат України Іванчук Андрій Володимирович; Голова Коломийської районної державної адміністрації Глушков Любомир Олексійович; Голова Коломийської територіальної громади Станіславський Богдан Миколайович; голова Городенківської територіальної громади Кобилянський Богдан Миколайович; Голова Верховинської районної державної адміністрації Бровчук Василь Петрович; депутати Івано-Франківської обласної ради, районних та місцевих територіальних громад, керівники структурних підрозділів Івано-Франківської ОДА, районних державних адміністрацій та територіальних громад.
Завершилось урочисте богослужіння уставним Многоліттям, після якого, на подвір’ї Кафедрального Собору, Його Блаженство відповів на питання представників ЗМІ та подав своє Першосвятительське благословення вірним.
