9 червня 2023 року, з благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, на території Управління Коломийської Єпархії, відбулось освячення автомобіля швидкої медичної допомоги для потреб воїнів 109-го батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс”, які героїчно захищають нашу Державу від нападу російських окупантів.
Медичний автомобіль придбаний в США з ініціативи волонтера Благодійної ініціативи “Захистимо життя”, уродженця села Пістинь, Косівського району – Бейсюка Миколи Івановича, який проживає в Сполучених Штатах Америки.
Даний транспортний засіб попрямує в зону бойових дій. Разом із автомобілем знову буде передано для українських військових медикаменти та продукти харчування.
Подібна допомога Українській Армії та всім постраждалим від війни завдяки небайдужим людям відбувається постійно.
В урочистому освяченні автомобіля для українських воїнів взяли участь члени наглядової ради та волонтери благодійної ініціативи “Захистимо життя”: митр. прот. Микола Кравчук; старший капелан 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади “Едельвейс” митр. прот. Михайло Возняк; працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук; Бейсюк Іван Петрович, Бейсюк Петро Іванович, Бейсюк Оксана Іванівна, Шкутяк Василь Петрович та Максимчук Василь Дмитрович.
Волонтери благодійної ініціативи Коломийської Єпархії “Захистимо життя” допомагають воїнам Української Армії, вимушеним переселенцям та всім постраждалим від загарбницького вторгнення росії на територію України.
6 червня 2023 року, в прес-центрі Коломийської Єпархії, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, привітав працівників інформаційного-видавничого відділу Коломийської Єпархії із професійним святом.
На урочистому заході були присутні працівники інформаційно-видавничого відділу Єпархії: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак; заступник керівника інформаційно-видавничого відділу Єпархії митр. прот. Юрій Гушул; митр. прот. Василь Лазарович; прот. Микола Грицанюк; ієрей Василь Деркач; протодиякон Антон Трачук та заступник головного редактора газети “Коломийський вісник” Ольга Петрівна Гаврилюк.
Спочатку Його Преосвященство привітав присутніх із Днем журналіста, побажавши їм Божого Благословення, міцного здоров’я, сил та натхнення у подальшій діяльності для користі Церкви Христової й Української Держави.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія,Архіпастир нагородив заступника головного редактора газети “Коломийський вісник” Ольгу Петрівну Гаврилюк Медаллю “За жертовність і любов до України” та вручив букет троянд.
Подяками Єпархіального Управління Владика Юліан нагородив: митр. прот. Юрія Гушула, митр. прот. Василя Лазаровича, керівника прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталія Козака, прот. Миколу Грицанюка, ієрея Василя Деркача та протодиякона Антона Трачука.
Також Його Преосвященство привітав із Днем Народження працівника інформаційно-видавничого відділу Єпархії ієрея Василя Деркача, яке він святкував цього дня та вручив йому пам’ятний подарунок.
На завершення від імені усіх присутніх Ольга Петрівна Гаврилюк подякувала Архіпастирю за вітання й нагороди та, у свою чергу, теж привітала Преосвященного Владику Юліана із Днем журналіста, як головногого редактора газети “Коломийський вісник”.
4 червня 2023 року, в День П’ятидесятниці, з нагоди престольного свята Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із Архіпастирським візитом відвідав Дуконський Свято-Троїцький чоловічий монастир села Буркут, Верховинського району, де у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію та Чин Малого освячення води.
Правлячому Архієрею під час богослужіння співслужили: ієромонах Варвар (Піскунов); настоятель Храму Святого Апостола Андрія Первозванного села Черемошна (присілок Синьківське) та Храму Покрови Пресвятої Богородиці села села Яблуниця (присілок Зарви) прот. Роман Сусак; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Явірник ієрей Степан Будзан; ієрей Дмитро Гром та протодиякон Антон Трачук.’
Під час Божественної Літургії також молились: голова Верховинської районної військової адміністрації Василь Петрович Бровчук; голова Верховинської районної ради Юрій Юрійович Філипчук; голова Зеленської ОТГ Володимир Михайлович Феркаляк; член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії, відомий благодійник та підприємець Дмитро Дмитрович Нагірняк.
Після відпусту Керуючий Коломийською Єпархією звернувся до присутніх зі словом проповіді. У своїх повчаннях Владика Юліан закликав усіх українців до єдності в Святому Дусі заради миру та перемоги нашого народу.
“Ми з вами по особливому молимось за повернення наших синів і дочок до своїх домівок цілими й не ушкодженими, молимось за перемогу над ворогом та сподіваємось, що сьогодні наше моління, яке ми підносимо з наших сердець, досягне Небес, до Престолу нашого Небесного Творця і Він пошле нам Свої ласки, щедроти й Свою благодать і вислухає наші прохання”, – наголосив Архіпастир.Також Правлячий Архієрей привітав отця Варвара та присутніх із престольним святом обителі.
Далі Його Преосвященство нагородив Подяками Єпархіального Управління: голову Верховинської районної військової адміністрацї Василя Бровчука; голову Верховинської районної ради Юрія Філипчука та ієромонаха Варвара (Піскунова).
У свою чергу ієромонах Варвар подякував Архіпастирю за візитацію, щиру молитву, мудрі слова повчання та вручив святу просфору.
Після Божественної Літургії була відслужена особлива Вечірня, під час якої Єпископ Юліан прочитав коліноприклонні молитви.
Завершилось урочисте богослужіння уставним Многоліттям, Чином Малого освячення води та хресним ходом довкола Храму.
Однією з найбільш цікавих сторінкою історії Київського Православ’я є історія канонізації і церковного шанування святої преподобної Єфросинії Полоцької. Хоча білоруські дослідники не раз писали про її канонізацію ще в XII ст. [1, ст. 10], деякі російські історики піддають сумнівам вшанування преподобної Єфросинії вже під час Київської Русі (і Полоцького князівства) і відносять його на більш пізній час – максимум до кінця XVI – початку XVII ст.ст. При цьому вони спираються на те, що на Московських Помісних соборах 1547 і 1549 років офіційного визнання канонізації преподобної Єфросинії не відбулося, а служба святий була затверджена РПЦ лише відносно недавно – в 1893 році [2, ст. 22].
Як доказ своєї концепції, російські дослідники наводять свідчення одного з відомих російських церковних істориків XIX ст. – Євгенія Голубинського, який у своїй монументальній праці «Історія канонізації святих в Російській Церкві» відзначає лише чотирьох святих Київського Православ’я «до-монгольського періоду»: св. Бориса і Гліба [3, ст. 43]; св. Феодосія Печерського [3, ст.51] і св. Микиту, єпископа Новгородського († 30.01.1108 г.) [3, ст. 54-55].
Однак, на нашу думку, канонізація преподобної Єфросинії Полоцької відбулася ще в XII столітті. Також і її шанування в Київському Православ’ї відноситься до цього часу.
За нашим міркуванням, канонізація преподобної Єфросинії Полоцької відбулася в Єрусалимі. Доказ цього факту ми знаходимо у факті перенесення мощів святої з Єрусалиму до Києва, коли «в 1187 Єрусалим був захоплений військами єгипетського султана Салах-єд-Дина, який за викуп дозволив християнам покинути місто зі своїми реліквіями. Православні ченці вивезли з собою раку з нетлінними останками Єфросинії. Мощі Єфросинії Полоцької в 1187 були перепоховані в Феодосієвій печері Київського Печерського монастиря, в підземному храмі Пресвятої Богородиці» [1, ст.10]. При цьому потрібно враховувати, що преподобна Єфросинія стала першою жінкою, яку поклали в печерах найбільш знаменитого і шанованого чоловічого монастиря в Києві. Подібне вшанування, при відсутності офіційної канонізації Єрусалимським Патріархом, було б неможливим.
Також, в підтвердження факту канонізації преподобної Єфросинії вже в XII ст., Каже факт наявність стародавнього кондаку преподобній Єфросинії Полоцькій, який, за свідченням сучасних російських дослідників православного церковного співу І. Лазової і Е. Шевчука, був написаний не пізніше кінця XIII в. [4, ст.9]. Цієї версії дотримується і білоруський вчений Сергій Тарасов, який вважає, що «наприкінці того ж XII століття, в її честь були складені тропар і Стихира» [5, ст. 87].
Однак, найбільш переконливим свідченням канонізації і вшанування преподобній Єфросинії Полоцькій є згадка її пам’яті в календарях Міней і Прологів разом з пам’яттю святих, чиє церковне вшанування в XII – XIII ст.ст. не викликає сумнівів у дослідників.
Так, пам’ять преподобної Єфросинії Полоцької, разом з пам’яттю святого Феодосія Печерського, св. Володимира, св. Ольги, св. Леонтія Ростовського, входить до календарів Міней і Прологів новгородського походження [6, №1317, ст. 21; №1321, ст. 110; №1324, ст. 156; №1384, ст. 293]. При цьому протографами цих рукописів, на думку більшості дослідників, є рукописи Київського Православ’я кінця XII – початку XIII, які малі широке поширення у всій Київської православної митрополії.
Підтвердження гіпотези про вшанування преподобної Єфросинії Полоцької знаходимо і в роботі Ю. Ясиновського «Українські та білоруські нотні Ірмалоі 16-18 століть», а саме в білоруському нотної Ірмалоі першої половини XVII ст.., що походить з Смоленську [7, № 14, ст.106 -107]. Це єдиний екземпляр з 1111 поданих у роботі рукописів, де присутні разом згадки преподобної Єфросинії, преподобного Феодосія Печерського та освячення церкви святого Георгія в Києві (одне з перших свят Київського Православ’я к-монгольського періоду). Остання пам’ять взагалі зустрічається тільки в даному рукописі, а пам’ять преподобного Феодосія Печерського зустрічається, в описаних Ю. Ясинівським рукописах, тільки два рази і обидва – разом з пам’яттю преподобної Єфросинії Полоцької [7, ст. 573].
Як бачимо, пам’ять преподобної Єфросинії Полоцької подається спільно з двома древніми пам’ять Київського Православ’я: преподобного Феодосія Печерського і освячення київського храму святого Георгія (початок XI ст.). У сукупності з древніми наспівами цих рукописів (руським-простим і болгарським), це дає нам підстави вважати, що протографам переписувачів (редакторів) були більш древні рукописи церковного співу початку XII – XIII ст.ст.
Цікавою видається й гіпотеза, що, крім загально прийнятої дати пам’яті преподобної Єфросинії Полоцької – 23 травня, напевно відзначалося і 25 вересня, в день пам’яті більше древньої святої на ім’я Єфросинія [6, №1317, ст. 21; №1324, ст. 156; №1384, ст. 293], у день, коли за версією сучасних білоруських дослідників, був здійснений постриг Єфросинії [8, ст. 19].
На нашу думку, укладачі календарів ХІІІ – XVIII століть коливалися у визначенні особи святої, яку треба найперше вшановувати 25 вересня. Або Єфросинію Олександрійську, або Єфросинію Полоцьку. Саме тому багато рукописів містить тільки ім’я святої, без добавки місця (Олександрія або Полоцьк). Тим більше, що день чернечого постригу (тезоіменитства) традиційно відзначається в монастирях. Тому цілком можливо, що традиційний для Полоцька день тезоіменитства преподобної Єфросинії Полоцької, який святкувався під час її життя в день пам’яті преподобної Єфросинії Олександрійської, продовжував деякий час відзначатися і після її смерті, особливо після канонізації, але поступово святкування пам’яті преподобної Єфросинії Полоцької 25 вересня ( в день тезоіменитства) стало забутим.
Таким чином, можна зробити наступний висновок: Канонізація і церковне вшанування преподобної Єфросинії Полоцької відбулося не пізніше кінця XII в. При цьому її культ як святої закріпився саме в Київському Православ’ї, про що говорять календарі та Ірмалої білоруського та українського походження ХV – XVIII ст.ст.
2 червня 2023 року, в залі засідань Єпархіального Управління, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан нагородив настоятеля Храму Трьох Святителів селища Делятин, Делятинського благочиння митр. прот. Ярослава Абрата високою церковною нагородою напередодні його Дня Народження.
Правлячий Архієрей побажав отцю Ярославу Господнього Благословення, міцного здоров’я, духовної радості та сил для подальшого ще більш плідного служіння Церкві Христовій.
Далі, з Благословення Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, Його Преосвященство нагородив митр. прот. Ярослава Абрата Медаллю Святого Великомученика Юрія Переможця.
На святковому нагородженні були присутні: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук; керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та завідувач канцелярії Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
1 червня 2023 року, на стадіоні “Юність” міста Коломиї, відбулись урочистості з нагоди відзначення Міжнародного дня захисту дітей.
З благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, в урочистому заході взяли участь: митр. прот. Тарас Мойсюк, ієрей Дмитро Гром та протодиякон Антон Трачук.
Після спільного виконання Державного Гімну України духовенство звершило Панахиду за спокій душ усіх невинно вбитих російськими окупантами українських дітей.
Далі слово мав Коломийський міський голова Богдан Станіславський.
На завершення на стадіоні відбулись різноманітні конкурси для дітей та змагання з пожежно-прикладного спорту між учнями закладів освіти Коломийщини.
В урочистому заході також взяли участь: начальник Коломийського районного відділу поліції Андрій Тимків; начальник Коломийського РУ ГУ ДСНС в Івано-Франківській області Андрій Мочерняк; заступник голови Коломийської РДА Дмитро Самуляк; директор Музею історії міста Коломиї Уляна Мандрусяк; директор Коломийської філармонії ім. О. Козаренка Ганна Лазарук; представники структурних підрозділів Коломийської міської і районної рад.
