26 квітня 2024 року, біля Каплиці «Чорнобильський Спас», в місті Коломия, відбувся поминальний захід по вшануванню пам’яті жертв Чорнобильської трагедії та всіх українських воїнів, які героїчно загинули, захищаючи Українську Державу від російських окупантів.
З благословення Високопреосвященного Архієпископа Коломийського і Косівського Юліана, в пам’ятному заході взяли участь: працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук, ієрей Дмитро Гром та протодиякон Антон Трачук.
Поминальний захід розпочався із покладання квітів представниками влади до пам’ятної знаку.
Далі духовенство відслужило Панахиду за загиблими ліквідаторами та захисниками України.
На поминальному богослужінні також молились: голова Коломийської районної військової адміністрації Любомир Глушков; Коломийський міський голова Богдан Станіславський, керівники й працівники структурних підрозділів Коломийської міської та Коломийської районної рад.
Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву і всім вірним
Коломийської Єпархії
Української Православної Церкви
(Православної Церкви України)
Дорогі браття і сестри!
Христос Воскрес!
З волі Божої, Його безмежної та невимовної любові, дивного і незбагненного Промислу, в цей особливий час ми знову удостоїлися, з неймовірною радістю й духовним трепетом, святкувати головну подію в історії людства – Світле Христове Воскресіння.
Церква-Мати в турботі про своїх возлюблених дітей, ведучи дорогою Великого посту, для духовної користі спонукала нас розмірковувати і співпереживати стражданням Христовим, йти з Ним поруч Хресною дорогою. На Голгофу разом із нами йшли особливі святі, про яких Церква згадує в часі святих днів Чотиридесятниці. Їх приклад навернення до Бога, покаяння, духовного подвигу й обоження спонукав і нас заглянути в глибини власної душі, побачити морок гріховності, пережити покаянний настрій і в очищенні благально звернутися до Бога про помилування. Подвиг святого посту доповнювався чашею випробувань, які ми несемо вже третій рік поспіль, – тягарем війни.
З початком повномасштабного вторгнення агресора на нашу рідну землю ми пережили страх і розгубленість, які пізніше переросли в бажання самовіддано боронити Батьківщину, захищати свої сім’ї та родини, своїх дітей – це нас згуртувало, об’єднало, зробило сильнішими. Повномасштабна та жорстока війна, тривалістю понад два роки, здається цілою вічністю. Вона нас усіх змінила. Війна не тільки знищує матеріальні надбання, забирає життя – вона руйнує людські душі. Війна відкрила істинну природу людини, яка часто у комфорті маскувалася. В горнилі війни згорає все несправжнє, все штучне, людина залишається такою, якою є, – дуже часто немічною, слабкою, безпорадною. Особливо це проявляється в нашій духовній боротьбі з гріхом. Відчуття духовної убогості та безсилля у протистоянні зі злом може привести нас до розпачу і зневіри. І тоді, коли людина приходить до цієї межі, настає Воскресіння. Наше спасіння часто перебуває на краю відчаю і безмежного океану Божественної любові. Одні бачать у Хресті Господньому знаряддя смерті, інші – символ Божої любові та нашого відродження. На Хресті помирає Боголюдина, але через Хрест і смерть приходить визволення від гріха і прокляття та дарується вічне життя всьому роду людському.
Святі вказують нам йти за Христом у часі Великого посту, але ще з більшим переконанням вони вчать нас усіма силами свого людського єства долучитися і пережити радість Його Воскресіння. Ми не відсторонені спостерігачі, а учасники цього Таїнства, ми причетні до цього торжества, все, що відбулося майже дві тисячі років тому в Єрусалимі – відбулося заради нас. Чи була хоча б мить, від часу створення світу, коли б Господь залишав своє творіння напризволяще, коли б Його Любов ставала меншою? Ніколи! Ми народжені Любов’ю Божою, людство ведене в усі часи та епохи цією Любов’ю. Христос – втілена Любов Божа, викупив нас від гріха і смерті та дарував вічне, блаженне життя. У Воскресінні Христовому людській душі дарується повнота радості. Блаженство від того, що ми возлюблені Богом. Що ради нашого спасіння Він прийняв людську плоть, ставши подібним до нас в усьому, крім гріха. Він нас вчив, творив чудеса, дарував радість і надію на спасіння.Убиті горем жінки-мироносиці на світанку, з невимовним тягарем на серці, йшли до Гробу свого Божественного Вчителя, щоб намастити Його Святе Тіло пахучим миром, виконавши останні обряди над покійником. І саме біля гробу жінки отримують від ангелів радісну звістку про Воскресіння Христове. Слова, відлуння яких не стихає уже дві тисячі років! Невипадково новину про Воскресіння Господа людство отримало на світанку. Світанок завжди дарує надію на новий день. Пасха -–Новий День, дарований Христом. Не звичайний день земного життя людини з його клопотами, турботами, втомою та планами на майбутнє. День вічності, в який ми входимо своїм безсмертям, дарованим нам Богом уже тут, на землі, в часі Пасхального Таїнства.Ми віримо, що незабаром закінчиться ніч війни і прийде світанок нашої перемоги. Перші промені сонця, які народжуються з Гробу Спасителя, вже проглядаються на горизонті нашої історії. Ніщо не зможе зупинити схід Сонця, ніщо не може завадити його могутності, яка несе людству світло правди та життєдайне тепло любові.Історія спасіння людства записана не тільки на сторінках Святого Письма; для віруючої душі відчуття вічності записане в її серці. Віра – це унікальний, дарований Богом духовний орган пізнання, але не матеріального видимого світу, а світу духовного, божественного. Жоден людський розум, у всій своїй потузі й величі, не може дійти до пізнання Божественної Істини. Не підносячись до висот людського міркування людина наближається до Божественних речей, а сходженням у глибини свого серця. Там людина зустрічає саму себе справжню, там відбувається найбажаніша і найважливіша зустріч людини – зустріч з її Творцем.У цей Великий День ділюся світлою Пасхальною радістю з нашими незламними воїнами-захисниками, які продовжують мужньо, жертовно і самовіддано, ціною власного життя та здоров’я, боронити нашу рідну землю. Глибоко проникнуті любов’ю до своїх рідних, до своєї Батьківщини, серця наших воїнів відчувають, що їх подвиг не заради якоїсь мінливої політичної ідеології, а задля збереження дару життя. З великою вдячністю схиляємо перед нашими захисниками і захисницями свої голови і просимо в Господа, щоб дух незламності не покидав їх, а сила Божа завжди була з ними і допомагала їм у всьому.Вітаю з Пасхою і складаю щиру подяку волонтерам та всім людям доброї волі, які в різний спосіб допомагають нашим воїнам, самовідданим медикам, працівникам силових структур, рятувальникам, пожежникам та кожному, хто сумлінно виконує свій суспільний обов’язок перед Державою і народом у цей особливо складний час.Огорнімо своєю любов’ю сім’ї та родини наших воїнів, які чекають на повернення своїх рідних. Особливо підтримаймо тих, хто втратив у пеклі війни своїх найрідніших. Жодна перемога вже не поверне їм повноти радості, бо з рідною людиною помирає частинка їх серця. Нехай Розрадником для них стане Сам Бог, який обіцяє, що втрата близьких – це тимчасова розлука, і у Воскресінні ми всі знову зустрінемось. Ми молимось за наших загиблих воїнів, бо віримо, що вони, отримавши вічність у блаженному житті через власний подвиг мучеництва, стали молитвениками за всіх нас, хто ще на мить залишається тут, на землі.Не забуваймо поранених, не покидаймо їх у біді наодинці, адже ранами їхніми зцілюється наша нація, ранами їхніми зцілюється сучасний світ. Сам Христос Спаситель, після Свого Воскресіння, носить на Собі рани від Хреста – вічні, видимі знаки любові Божої до Свого творіння.Підтримаймо і наших братів та сестер тимчасово переміщених, які, втративши все, не мають втратити нашої любові й підтримки. Даймо їм відчути, що ми – одна велика українська сім’я, у нас один Бог, одна віра, одна славна історія, а тепер – одне горе та випробовування, яке ми разом переживаємо, а також одне бажання на всіх: щоб Україна перемогла в цьому протистоянні зі злом, стала процвітаючою Державою в сім’ї інших європейських держав, мирною домівкою для наших майбутніх поколінь.
Ми віримо, що війна невдовзі закінчиться, що на нашу багатостраждальну землю прийде довгоочікуваний мир. Лише назавжди залишаться незагойні рани війни, як рани на Тілі Воскреслого Спасителя, – вічні ознаки жертовної Христової Любові.Нехай наша Пасхальна радість, втілившись у слова молитви, лине сьогодні до нашого Спасителя: «Воскреслий Господи, Ісусе Христе, дякуємо Тобі за те, що Ти пережив заради нашого спасіння страшні муки, розп’яття і смерть. Славимо Твоє з мертвих триденне Воскресіння і дякуємо за дар вічного життя! Молимо у час надлюдських випробувань, які випали на долю нашого народу: допоможи нам, зціли наші зранені душі і серця та воскреси Батьківщину нашу –Україну»!Воістину Христос Воскрес!+ ЮліанАрхієпископ Коломийський і КосівськийПасха Христова м. Коломия 2024 рік
22 квітня 2024 року, в прес-центрі Коломийської Єпархії, Високопреосвященний Архієпископ Коломийський і Косівський Юліан провів зустріч із начальником Коломийського РУ ГУ ДСНС в Івано-Франківській області Андрієм Мочерняком.В роботі зустрічі також взяли участь: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук; благочинний Коломийського благочиння митр. прот. Михайло Сметанюк; благочинний Отинійського благочиння митр. прот. Володимир Липко; благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк; благочинний Печеніжинського благочиння митр. прот. Юрій Ужитчак; митр. прот. Мирослав Ніньовський; митр. прот. Василь Лазарович; прот. Петро Соколовський; працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук; керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак; ієрей Василь Старжинський; завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин; протодиякон Антон Трачук; начальник відділу запобігання надзвичайних ситуацій Коломийського РУ ГУ ДСНС в Івано-Франківській області Михайло Дзьомбак; провідний інспектор ВЗНС Коломийського РУ ГУ ДСНС в в Івано-Франківській області Арсен Котюк.Під час наради Андрій Мочерняк нагадав присутньому духовенству важливість забезпечення пожежної безпеки та недопущення пожеж у житловому секторі й культових спорудах під час святкування Пасхи Христової, а також правила поводження під час повітряної тривоги.На завершення, за результатами зустрічі, Високопреосвященний Владика Юліан благословив священнослужителям оголосити у храмах Єпархії звернення застережливого характеру.
18 квітня 2024 року у місті Косові запрацювала поліцейська станція. Косівська міська територіальна громада облаштувала поліцейську станцію: віднині про безпеку її мешканців дбатиме поліцейський офіцер громади – капітан поліції Іван Шатрук. Станцію обладнали за сучасними стандартами. У капітально відремонтованому службовому приміщенні є все необхідне для роботи: від відповідної оргтехніки та нових меблів до засобів зв’язку і комунікації. Для оперативного реагування на виклики у користуванні поліцейського офіцера є й сучасний кросовер Renault Duster. Як розповідає начальник районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області Павло Федій, такий осередок безпеки вдалося відкрити у тісній співпраці із Косівською міською радою. До забезпечення правопорядку у громаді керівництво міської ради віднеслося відповідально: виділили приміщення, відремонтували та обладнали кімнати на сучасний лад, придбали надійний та функціональний автомобіль. З благословення Керуючого Коломийською Єпархією Високопреосвященного Архієпископа Юліана, участь у заході взяв благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк та митр. прот. Ростислав Близнюк. .«Тішить, що у Косові запрацювала поліцейська станція. Тепер поліція буде максимально наближена до потреб громади та зможе оперативніше реагувати на виклики її мешканців», – зауважив о. Іван Близнюк. У відкритті станції взяли участь начальник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергій Безпалько та його заступник Остап Білейчук, директор департаменту фінансів облдержадміністрації Наталія Кучма, в.о. голови Косівської райдержадміністрації Василь Жмендак, керівник районного відділу поліції Павло Федій та його заступник Роман Пилип’як, Косівський міський голова Юрій Плосконос, голова Косівської районної ради Ганна Думітрак, керівник апарату райдержадміністрації Ірина Іванишин, поліцейські та запрошені.«Сьогодні у Косові відкриваємо вже 60-ту за рахунком поліцейську станцію на Івано-Франківщині. На досягнутому не зупинятимемося: наразі працюємо над відкриттям ще чотирьох станцій у Косівській громаді та інших громадах Косівського району», – зазначив начальник ГУНП в області Сергій Безпалько.Функціонування поліцейської станції сприятиме профілактиці правопорушень, тут мешканці громади отримуватимуть якісний поліцейський сервіс.На заході слово мала директор департаменту фінансів облдержадміністрації Наталія Кучма, яка висловила сподівання, що проєкт «Поліцейський офіцер громади» покращить безпекову ситуацію у Косівській громаді, сприятиме відновленню довіри населення до правоохоронної системи.«Відкриття поліцейської станції є для нас непересічною подією, бо це важливий крок на шляху до впровадження у громаді європейських норм із забезпечення правопорядку», – підкреслив у своєму виступі Косівський міський голова Юрій Плосконос.Посадовець також відзначив, що взаємодія поліції та громади у процесі запуску поліцейської станції відбувалася злагоджено та на засадах партнерства.
16 квітня 2024 року, в залі засідань Єпархіального Управління, під головуванням Високопреосвященного Архієпископа Коломийського і Косівського Юліана, відбулось засідання Єпархіальної робочої групи по відзначенню у 2025 році 100-ліття від Дня народження та 30-ліття від смерті Святійшого Патріарха Володимира (Романюка) (1925-1995).
В роботі наради взяли участь: благочинний Косівського благочиння, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Косів митр. прот. Іван Близнюк; настоятель Храму Покрови Пресвятої Пресвятої Богородиці села Хімчин, Косівського благочиння митр. прот. Ярослав Хрущ; керівник Єпархіального відділу по зв’зкам з громадськістю та представниками влади в Івано-Франківській області, настоятель Храму Святителя Миколая Чудотворця села Космач (присілок Рушір), Косівського благочиння та Храму Всіх святих землі Української міста Коломия митр. прот. Василь Струк; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Бережниця та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя), Верховинського благочиння ієрей Борис Мних.
Після спільної молитви Високопреосвященний Владика Юліан розпочав роботу зібрання, нагадавши присутнім про важливість відзначення у наступному році ювілеїв видатної особистості в історії України та Українського Православ’я – Cвятійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Володимира (Романюка).
Під час засідання члени робочої групи запропонували свої ідеї та пропозиції для проекту плану заходів урочистого вшанування 100-ліття від Дня народження та 30-ліття від дня упокоєння Святійшого Патріарха Володимира.
За результатами наради було вибрано такі варіанти плану на 2025 рік, зокрема:
1) Звернутись до Президента України та Голови Верховної Ради України про відзначення на Державному рівні 100-річчя від Дня народження та 30-ліття від дня упокоєння Святійшого Патріарха Володимира (Романюка);
2) Звернутись до Івано-Франківської обласної ради з пропозицією оголосити 2025 рік на Прикарпатті роком Патріарха Володимира;
3) Створити організаційний комітет по відзначенню 100-ліття від Дня народження, 35-ліття Архієрейської хіротонії та 30-ліття від дня упокоєння Святійшого Патріарха Володимира на обласному та районних рівнях;
4) Випустити Ювілейну Медаль “100-ліття Патріарху Володимиру”;
5) Створення документального фільму “Cтежками Патріарха Володимира: від народження до упокоєння”;
6) Протягом березня-квітня 2025 року проведення у школах Прикарпаття тематичних уроків, читань та конкурсів присвячених пам’яті Патріарха Володимира;
7) Проведення спортивних змагань та інтелектуальних турнірів пам’яті Патріарха Володимира та виготовлення іменних призів;
8) Виготовлення пам’ятної Медалі “Патріарх Володимир Романюк” для вручення волонтерам за особливу допомогу Українським захисникам;
9) Проведення велопробігу селами Косівського району в пам’ять Патріарха Володимира.
10) Проведення у 2025 році урочистих богослужінь із залученням великої кількості духовенства та вірян у
Храмах: Покрови Пресвятої Богородиці села Хімчин та Святих апостолів Петра і Павла села Космач, Косівського району;
11) Проведення науково-практичної конференції “Космацький спадок Патріарха”;
12) Проведення культурно-мистецького заходу в Музеї-садибі Патріарха Володимира у селі Хімчин;
13) Протягом 2025 року – проведення у Коломийському міському палаці культури та мистецтв “Народний дім” урочистої Академії “Духовний Лідер нації”;
14) Відкриття тематичної виставки у Національному Музеї Гуцульщини та Покуття міста Коломия “Тернистий та мученицький шлях Патріарха Володимира”;
15) Проведення поминальної Панахида біля пам’ятника Патріарху Володимиру у місті Косів.
16) Проведення у місті Івано-Франківськ Фестивалю духовної пісні та поезії, приуроченому 100-річчю від Дня народження Святійшого Патріарха Володимира;
17) Урочисте відкриття та освячення меморіальних дощок на храмах сіл, де у свій час служив Патріарх Володимир (Романюк): Акрешори, Рожнів, Пістинь, Прутівка, Новоселиця.
18) Під час святкових заходів проведення виставок творів сакрального та народного мистецтв;
19) Активне висвітлення інформації про заплановані святкові заходи.
На завершення зборів Керуючий Коломийською Єпархією побажав присутнім плідної праці, успіхів у реалізації запланованого та подав своє архіпастирське благословення.
5 квітня 2024 року, в Коломийській філармонії ім. О. Козаренка, відбувся Коломийський економічний Форум “Фундамент майбутнього”, мета якого забезпечити баланс попиту й пропозиції на професії в Коломийській громаді.
В урочистому заході взяв участь Керуючий Коломийською Єпархією, Високопреосвященний Архієпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Після спільного виконання Державного Гімну України до слова та благословення запросили духовенство.
Звертаючись до присутніх, Владика Юліан наголосив, що сьогоднішня подія єднає нас спільною працею на благо Української Держави, спільним прагненням справедливого миру й перемоги над ворогом та плануванням нашого світлого майбутнього. Також Архієрей побажав учасникам плідної праці на благо й процвітання рідного краю й України.
Опісля слово мали: Коломийський міський голова Богдан Станіславський, голова Коломийської районної військової адміністрації Любомир Глушков, Надвірнянський міський голова Зеновій Андрійович та директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОДА Віктор Кімакович.
Далі відбулось засідання дискусійних панелей, на яких з короткими презентаціями виступили представники навчальних закладів і роботодавці громади.
Архіпастиря на економічному Форумі супроводжували: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та завідувач канцелярії Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
30 березня 2024 року, напередодні другої неділі Великого посту, Високопреосвященний Архієпископ Коломийський і Косівський Юліан, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, очолив Всеношну з Літією.
В неділю, коли Церква Христова відзначає пам’ять Святителя Григорія Палами, Владика Юліан звершив Божественну Літургію Святителя Василія Великого.
Перед початком богослужіння Архієпископ Юліан здійснив возведення читця Степана Мазурка в іподиякони.
Керуючому Коломийською Єпархією за богослужінням співслужили: митр. прот. Тарас Мойсюк, митр. прот. Володимир Озарчук, ієрей Василь Деркач, ієрей Дмитро Гром, протодиякон Антон Трачук та диякон Назар Ягнич.
Після прочитання Євангелії Правлячий Архієрей виголосив повчальну проповідь на тему недільного зачала, в якій також наголосив на важливості для християнина через покаяння очиститись від гріха, позбутись духовного розслаблення та оздоровитись.
На завершення проповіді Архієрей закликав наслідувати тверду віру чотирьох чоловіків із Євангельської розповіді й ні на мить не сумніватися в Божій допомозі, яка не забариться.
Під час Божественної Літургії Його Високопреосвященство рукоположив у Сан Диякона іподиякона Степана Мазурка.
Під час богослужіння підносились молитви за перемогу України над російськими окупантами.
Після відпусту Архіпастир привітав диякона Степана із отриманням Таїнства Священства, розповів про особливості дияконського служіння, побажав бути достойним служителем Церкви Христової та вручив святу просфору.
У свою чергу отець-диякон Степан висловив вдячність Владиці Юліану за вділене Таїнство, батьківські слова повчання й настанови та вручив букет троянд.
На завершення Правлячий Архієрей привітав усіх зі святою неділею та подав своє Архіпастирське благословення.
Біографічна довідка: Мазурок Степан Васильович народився 17 вересня 1978 року в селі Тисів, Долинського району Івано-Франківської області в сім’ї робітників.
1985-1995 рр. – навчання в Тисівській середній школі.
З 1996 по 2002 роки навчався на теологічному відділення філософсько-теологічного факультету ім. Ю. Федьковича.
З 2002 по 2004 рр. – викладач-стажист кафедри релігієзнавства та теології філософсько-теологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича.
11 травня 2006 року одружився із Гунько Надією Миколаївною.
Разом із дружиною виховують сина Богдана, 2011 р. н.
31 березня 2024 року, в неділю другу Великого посту, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, Високопреосвященним Архієпископом Коломийським і Косівським Юліаном рукоположений у Сан Диякона.
