8 травня 2022 року, в неділю жінок-мироносиць, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, на кордоні сіл Торговиця та Вербівці, Городенківської територіальної громади, взяв участь у молитовному зібранні “Пресвята Богородиця єднає в молитві”, де біля скульптурного зображення Матері Божої, у співслужінні духовенства, традиційно очолив Молебень до Пресвятої Богородиці.
Біля місцевої Святині Архіпастиря з короваєм та квітами зустріли: благочинний Городенківського благочиння митр. прот. Богдан Мороз з духовенством, діти, молодь та мешканці довколишніх сіл.
За богослужінням Керуючому Коломийською Єпархією співслужили: благочинний Городенківського благочиння митр. прот. Богдан Мороз, благочинний Печеніжинського благочиння митр. прот. Юрій Ужитчак, митр. прот. Іван Буряк, митр. прот. Микола Симчич, митр. прот. Михайло Гуменяк, митр. прот. Богдан Войтишин, митр. прот. Ігнатій Липка (УГКЦ), митр. прот. Микола Кравчук, митр. прот. Ярослав Олійник, митр. прот. Михайло Возняк, митр. прот. Іван Осадчук, митр. прот. Іван Терновський, прот. Василь Барчинський, прот. Олексій Мороз, прот. Іван Мороз, прот. Ігор Івасютин, прот. Володимир Молявчик, ієрей Михайло Терновський, ієрей Василь Марковський, ієрей Тарас Гуменяк та протодиякон Антон Трачук.
Разом із численними вірянами, свої молитви до Матері Божої підносили: Городенківський міський Голова Богдан Кобилянськиий з родиною; член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії, доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Василь Васильович Марчук з родиною; член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії, відомий благодійник Дмитро Дмитрович Нагірняк з родиною; благодійник Дмитро Дмитрович Боднарчук.
Після відпусту Його Преосвященство виголосив повчальну проповідь, в якій зазначив: “За доброю уже традицією ми зібралися на цьому святому і пам’ятному місці, щоб разом спільною молитвою, нашими проханнями, які сьогодні, звичайно, піднесенні за мир і перемогу, звернутися до нашого Небесного Отця і попросити в Нього благословення, ласки й заступництва. Сьогодні, в День жінок-мироносиць, в день жінки-християнки, в День матері, ми прийшли до нашої спільної Небесної Матері – Пречистої Діви Марїі, щоб усім разом приступити під Її Небесний молитовний Покров і заступництво”.
Також Архіпастир зазначив, що сьогодні всі ми перебуваємо в Хресній дорозі, весь український народ проходиться свою Голгофу і сьогодні кожен із нас підтверджує свою відданість і свою вірність Господу нашому Ісусу Христу і Його Пречистій Матері, адже Вона сьогодні, як наша Небесна Матір зібрала нас тут щоб благословити.
“Як і Христос переніс Хресні страждання, смерть і Воскрес із мертвих, щоб дарувати нам всім життя вічне, так само й Україна воскресне і підійметься, переможе і запанує мир. І ми до цього прикладаємо чималих зусиль. Кожен на своєму місці став тим воїном і волонтером. Кожен з нас молиться і просить, працює і трудиться для того, щоб наблизити перемогу, для того, щоб на нашій землі запанував мир і Україна могла ствердитися, як процвітаюча Держава, а український народ, як вільний європейський народ”, – наголосив Правлячий Архієрей.
Також Владика Юліан подякував духовенству та вірним за спільну молитву, а також Василю Васильовичу Марчуку за підтримання благочестивої традиції – урочистого богослужіння в цей день.
На завершення духовного свята Єпископ Юліан окропив усіх присутніх освяченою водою та подав своє архіпастирське благословення.
Опісля всі присутні хресною ходою вирушили до пам’ятного знаку воїнам ОУН-УПА, де Керуючий Коломийською Єпархією, у співслужінні духовенства, звершив Панахиду за загиблими Героями України, які віддали своє життя за волю і незалежність нашої Держави, а особливо за воїні, які героїчно загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Святий Марк, родом єврей, походив з коліна Левіїнового, від племені священицького, і жив спочатку в Єрусалимі. По еврейськи Марк називався Іоаном; ім’я ж його – Марк – латинське. Це ім’я він додав до еврейському вже згодом перед відправленням в чужу країну, коли він з Апостолом Петром відправився для проповіді Євангелія в столицю тодішнього світу – Рим. По прийнятому православною Церквою переданню, згідному зі свідоцтвом деяких древніх письменників, він був з числа сімдесяти учнів Господа і, отже, сам був свідком-очевидцем деяких подій з життя Господа Ісуса Христа. У оповіданні самого Євангеліста Марка про предання Господа нашого Ісуса Христа на смерть у саду Гефсиманському згадується про якогось хлопця, який в той час, як всі учні Господа залишили Його, один слідував за Божественним В’язнем, обернувшись полотном по голому тілу, але, будучи схоплений воїнами, залишив в руках їх полотно, і голим біг від них (Мрк.14:51-52). Шати юнака показували, що він вийшов на шум народний вночі раптово, без сумніву з того будинку, якому належав сад.
Ще в древності склалося передання, що зазначений хлопець був сам Марк, і що сад Гефсиманський належав сім’ї, з якої походив Марк. Книга Діянь Апостольських свідчить, що матір євангеліста Марка – Марія мала в Єрусалимі свій дім, в якому знайшов притулок Апостол Петро після дивного визволення з темниці Ангелом (Діян.12:1-12).
До особливо близького спілкування увійшов він з Апостолом Петром, що відчував до нього як би батьківську любов і прихильність, як видно це із слів самого Апостола Петра, який в своєму посланні називає Марка своїм сином, кажучи: «вітає вас вибрана подібно до вас (церква) Вавілонська і Марк, син мій» (Петр.5:13).
Заснував Церкву в Єгипті, був першим єпископом в Олександрії. Тут започаткував християнське училище. Із проповіддю Євангелія подорожував у Лівії, Нектополі, відвідав внутрішні області Африки. Відвідав апостола Павла в Римі, де той перебував в ув’язненні.
За переказом, тут апостол Марк написав Євангеліє для язичників, що ввірували. Давні церковні письменники свідчать, що Євангеліє від Марка є коротким записом проповіді та розповідей апостола Петра. Повернувшись в Олександрію, апостол укріпляв вірних, протидіючи язичникам, що збудило їх ненависть. Святий Марк, знаючи про свою кончину, поквапився залишити після себе наступників – єпископа Ананію і трьох пресвітерів. Незабаром язичники напали на апостола під час богослужіння, побили його, проволокли вулицями міста і кинули до в’язниці. Вночі йому з’явився Спаситель і надихнув його.
Неутамована злість язичників не задовольнялася смертю Апостола: вони зважилися спалити його тіло. Вже розведений був вогонь, як раптом раптовий морок, страшний грім, землетрус, дощ і град розсіяли натовп нечестивців, а дощ погасив вогонь. Благочестиві ж християни, з благоговінням узявши тіло святого, похвали його в кам’яній труні на місці молитовних своїх зборів.
Над мощами святого Марка в 310 році побудована була церква, і вони залишалися в Александрії до IX століття. У першій половині сього століття, коли владицтво арабів-магометан і єресь монофізитів абсолютно ослабили православ’я в Єгипті, мощі святого Євангеліста перенесені були до Венеції, поблизу якої (у Аквілії) він деякий час трудився в проповіді Євангелія: там вони опочивають і донині в прекрасному храмі, присвяченому його імені. Тут зберігається вельми древній рукопис Євангеліє від Марка, написаний на тонкому єгипетському папірусі, за переказами, рукою самого Євангеліста.
7 травня 2022 року, відбулася зустріч голови Косівської районної державної адміністрації – начальника військової адміністрації Наталії Кучми із священнослужителями Косівщини. З благословення Керуючого Коломийською Єпархією Преосвященного Єпископа Юліана участь в зустрічі взяв благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк. Під час зустрічі йшлося про налагоджений зв’язок і тісну співпрацю духовенства з районною владою. Було обговорено ряд важливих питань. Це всебічна допомога населенню, як психологічна так і матеріальна. Адже, вже з перших днів війни духовенство та релігійні громади краю взяли на себе важливу, відповідальну і водночас важку ношу, допомагати військовим, тимчасово переміщеним особам, опікуватись людьми, які потрапили у скрутне становище внаслідок бойових дій. На завершення голова військової адміністрація подякувала священнослужителям за плідну зустріч та невтомну працю задля спільної Перемоги.
6 травня 2022 року, з нагоди престольного свята, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із Архіпастирським візитом відвідав Храм Святого Великомученика Юрія Переможця присілку Плай, селища Верховина, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, Чин Малого освячення води та здійснив освячення церковної дзвінниці.
На церковному подвір’ї Преосвященного Владику Юліана з короваєм, квітами й словами привітання зустріли парафіяни і гості Храму та, під мелодійний передзвін, провели до Святині.
У притворі Храму Керуючого Коломийською Єпархією зустрів благочинний Верховинського благочиння, настоятель Храму Святої Тройці села Ільці митр. прот. Дмитро Михавків та запросив очолити святкове богослужіння.
Його Преосвященству за торжественною Божественною Літургією співслужили: благочинний Верховинського благочиння, настоятель Храму Святої Тройці села Ільці митр. прот. Дмитро Михавків; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня митр. прот. Іван Рибарук; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Бережниця та Храму та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя) прот. Ігор Рибенчук; настоятель Храму Вознесіння Господнього села Чорна Річка та Храму Чуда Архістратига Михаїла села Замагора прот. Володимир Максим’юк; настоятель Храму Святого Пророка Іллі села Кривопілля прот. Петро Якіб’юк; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Барвінкове ієрей Юрій Шкіндюк та протодиякон Антон Трачук.
Під час богослужіння співав хор у складі: Дутчака Володимира (керівник), Дутчак Галини, Рильчук Світлани, Бодоряк Світлани, Соколюк Наталії, Бендзяк Оксани, Храпчук Ірини, Дутчак Тетяни та Рибака Дмитра.
Разом з чисельними парафіянами за богослужінням також молилися: Голова Верховинської районної військової адміністрації Василь Петрович Бровчук, Голова Верховинської районної ради Юрій Юрійович Філіпчук, член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії та відомий благодійник Дмитро Дмитрович Нагірняк.
Після відпусту Єпископ Юліан звернувся до присутніх зі словом повчальної проповіді.
Говорячи про Світле Христове Воскресіння, Архіпастир зазначив, що, на жаль, сьогодні ми не можемо в повноті відчувати повноту Пасхальної радості через війну в Україні, але нам варто пам’ятати, що ми з Богом, на боці правди й добра, а тому такий бажаний переможний мир не забариться.
Преосвященний Владика зазначив, що раніше молоде покоління виховувалося на прикладах історичних постатей, які пролили багато крові, замість того, щоб мати за приклад лагідного й покірливого Господа.
Також Правлячий Архієрей розповів про життя та мученицький подвиг Святого Великомученика Юрія Переможця. Він звернувся до етимології самого слова “Мученик”, що в перекладі з грецької означає свідок: “Великомученик Юрій Переможець своїм життям свідчив про Живого Христа. Наслідуючи Святого, ми також повинні стати свідками Живого Бога своїми добрими справами і нелицемірною любов’ю”.
Щоб укріпити вірних щодо перемоги України у війні над окупантами, Владика Юліан навів приклади минулих благодіянь Божих до Українського народу: віра перемогла войовничий атеїзм Радянського Союзу, Україна отримала незалежність, а Православна Церква України отримала визнання.
Після цього Керуючий Коломийською Єпархією привітав релігійну громаду Храму та настоятеля із престольним святом.
Звертаючись до отця Дмитра Михавківа, Його Преосвященство подякував йому за запрошення, мудре адміністрування в благочинні та зразок доброго пастиря для інших священнослужителів.
Опісля Подяки Єпархіального Управління із рук Архіпастиря отримали активні парафіяни та благодійники: Шарабуряк Дмитро Дмитрович, Романюк Іван Дмитрович, Гардежук Михайло Михайлович, Кімейчук Микола Іванович, Коніщук Дмитро Васильович, Думітрак Ганна Юріївна, Гараджук Василь Васильович, Морочило Марія Петрівна, Рибак Володимир Федорович, Шекеряк Марія Юріївна, Морочило Юрій Юрійович та Гардежук Іван Іванович.
У свою чергу отець Дмитро Михавків висловив щиру вдячність Владиці Юліану за візит, мудрі слова повчання, величне свято молитви й вручив святу просфору та букет квітів.
Після уставного Многоліття Архіпастир, у співслужінні духовенства, звершив Чин Малого освячення води та здійснив освячення нової дзвінниці.
3 травня 2022 року, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, було звершено Молебень за перемогу України на російським агресором, після завершення якого духовенство Єпархії привітало свого Архіпастиря із Пасхою Христовою.
Керуючому Коломийською Єпархією за богослужінням співслужили: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук, благочинний Городенківського благочиння митр. прот. Богдан Мороз, благочинний Коломийського благочиння митр. прот. Михайло Сметанюк, благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк, благочинний Делятинського благочиння митр. прот. Іван Лавришин, благочинний Печеніжинського благочиння митр. прот. Юрій Ужитчак та виконуючий обов’язки благочинного Яремчанського благочиння митр. прот. Володимир Стадник.
Під час богослужіння також молились священнослужителі Коломийської Єпархії та парафіяни Кафедрального Собору.
Після відпусту Його Преосвященство звернувся до присутніх зі словами повчальної проповіді.
Також вітаючи священнослужителів із Світлим Христовим Воскресінням, Владика Юліан подякував їм за спільну молитву, жертовний подвиг служіння та побажав щедрих Божих благословінь, переможного миру, земних і небесних благ.
Далі священнослужителі вітали Правлячого Архієрея із величним святом співом Пасхального тропаря та бажали, щоб Воскреслий Господь посилав Архіпастирю міцне здоров’я та давав сил для подальшого плідного служіння Церкві Христовій.
У свою чергу Преосвященний Владика дякував усім за щирі вітання та вручав кожному священнослужителю Пасхальні писанки.
На завершення Архіпастир, у співслужінні духовенства, звершив заупокійну Літію за спокій душ вбитих мирних жителів України та всіх загиблих українських воїнів, які героїчно віддали своє життя у боротьбі з російським агресором.
26 квітня 2022 року, біля Каплиці «Чорнобильський Спас», в місті Коломия, відбувся поминальний захід по вшануванню пам’яті жертв Чорнобильської трагедії та всіх загиблих воїнів-героїв, які віддали своє життя за волю та незалежність України в боротьбі з російським агресором.
В пам’ятному заході взяв участь Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
На початку представники влади поклали квіти до пам’ятного знаку Чорнобильській трагедії.
Далі Преосвященний Владика Юліан очолив Панахиду за загиблими ліквідаторами та захисниками України.
Його Преосвященству під час заупокійного богослужіння співслужили: прот. Андрій Лінкевич, працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук, прот. Анатолій Момот, ієрей Василь Деркач, протодиякон Антон Трачук та духовенство УГКЦ.
Після відпусту Архіпастир звернувся до присутніх зі словом, у якому зазначив, що серед темряви, смутку, скорботи та безнадії засяяло світло Воскресіння, і світлоносцями цього світла в свій час стали ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також в наш час такими героїчними і світоносними людьми є Українські воїни.
“Разом із Христом ми є переможцями в світі духу та очікуємо, щоб стати переможцями й у видимому світі. В цьому чеканні нехай нас супроводжує віра, надія та любов”, – наголосив Правлячий Архієрей.
Опісля слово мали: Коломийський міський Голова Богдан Станіславський та Голова Коломийської районної ради Іван Угрин.
На завершення відбулось нагородження ліквідаторів почесними відзнаками та грамотами.
24 квітня 2022 року – в День найбільшого християнського cвята – Воскресіння Господа Ісуса Христа, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, звершив Пасхальну Полуношницю, Хресний хід, Воскресну Утреню, Божественну Літургію Святителя Іоана Золотоустого та здійснив освячення пасок.
Архіпастирю за Пасхальними богослужіннями співслужили: митр. прот. Яків Стефанюк, прот. Андрій Лінкевич, прот. Володимир Андрусяк, прот. Василь Кушерський, ієрей Василь Деркач, протодиякон Антон Трачук, протодиякон Михайло Голіней та диякон Назар Ягнич.
Святкове богослужіння своїм співом супроводжував Архієрейський Хор Кафедрального Собору під керівництвом Володимира Дмитровича Крив’юка.
Урочисте богослужіння розпочалось Полуношницею, під час якої, на 9-й пісні Канону, при словах: «Не ридай по Мені Мати… встану і прославлюся…», Свята Плащаниця була перенесена з середини Храму до Вівтаря та поставлена на Престолі.
Опісля, при співі стихири: «Воскресіння Твоє, Христе спасе…», відбувся Хресний хід довкола Кафедрального Собору та, перед зачиненими дверима, розпочалась Пасхальна Утреня, яка продовжилась Каноном Пасхи в середині Храму.
На стихирах Пасхи Керуючий Коломийською Єпархією, вітаючи клір Кафедрального Собору, дарував Великодні писанки. В кінці Утрені Його Преосвященство зачитав Огласительне Слово Святителя Іоана Золотоуста, яке постійно читається на Пасхальній Утрені.
Далі співались Пасхальні Часи та розпочалась Божественна Літургія Святителя Іоана Золотоустого, однією із особливостей якої є читання Євангелії різними мовами. Так, зокрема, Святе Благовістя в Кафедральному Соборі було прочитано на семи мовах, а саме: на латині читав митр. прот. Яків Стефанюк, єврейською – прот. Андрій Лінкевич, грецькою мовою – прот. Василь Кушерський, німецькою – прот. Володимир Андрусяк, польською – ієрей Василь Деркач, англійською – диякон Антон Трачук та українською мовою – Преосвященний Владика Юліан.
Пасхальне послання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія зачитав ієрей Василь Деркач.
Наприкінці урочистого Богослужіння Преосвященний Владика Юліан освятив Артос – особливий Пасхальний Хліб, який стоїть біля Вівтаря протягом Світлого тижня та привітав вірян із найвеличнішим християнським Святом.
Після відпусту митр. прот. Яків Стефанюк від імені кліру та парафіян Кафедрального Собору привітав Преосвященного Владику Юліана зі святом Пасхи Христової та вручив Правлячому Архієрею Святу просфору.
У свою чергу Керуючий Коломийською Єпархією подякував священнослужителям і вірним за спільну участь в Пасхальному Торжестві, побажав завжди відчувати Пасхальну радість та вірити, що Світло від Гробу Господнього завжди перемагає темряву, добро перемагає зло й Воскреслий Господь скоро пошле довгоочікуваний переможний мир на Українську землю.
Опісля Єпископ Юліан на подвір’ї Собору освятив паски та пасхальні приношення.
Під час торжественного богослужіння також молились: Коломийський міський Голова Богдан Станіславський, відомий благодійник Олександр Кошук, місцеві депутати, керівники структурних підрозділів Коломийської міської ради, Коломийської військової адміністрації та чисельні парафіяни.
У ці світлі Пасхальні дні невимовне Божественне Світло знову руйнує камінь біля дверей Гробу та сповіщає всій Вселенній радісну новину про Воскресіння Господнє. Звістка про Воскреслого Христа до сьогодні така ж радісна і так само переповнює наші серця любов’ю та миром. Вона пронеслася по всьому світу і полонила душі віруючих людей. До неї горнуться всі струджені й обтяжені долею, шукаючи розради, потіхи та душевного спокою.
У сьогоднішні трагічні та похмурі дні нашої визвольної боротьби Світле Христове Воскресіння дарує промінь світла і надії в перемозі над владою темряви агресора. «Бо ось, темрява покриє землю, і морок – народи; а над тобою, Єрусалиме, засяє Господь, і слава Його явиться над тобою. І прийдуть народи до світла твого, і царі – до сяйва, яке сходить над тобою» (Іс.60, 2-3). Сьогодні це сяйво, яке провістив старозавітний Пророк, зійшло над всією Вселенною! Воно лине світосяйними потоками з Гробу Господнього, сповіщаючи про Воскресіння Христове!
Цього року всі ми, весь український народ, по-особливому єднаємося з Нашим Спасителем у Таїнстві Воскресіння – проходячи власну Голгофу страждань та смерті, з надією на оновлення та перемогу у Воскреслому Спасителі. Таїнство Воскресіння Христового нерозривно пов’язане з Його стражданнями і Хресною смертю. Христос входить в історію життя кожного із нас, переживаючи наші страждання та приниження: разом із Ним засуджені та вбиті, але тільки разом із Ним маємо здатність піднятися з гробу і воскреснути. Цей Великий піст і Пасха Христова стали особливими для нас. Переживаючи їх у часі війни – не в спогляданні, не в думках і роздумах, а в шокуючій реальності – ми долучилися до Страждань Христових. Внаслідок цього ще більше відчуваємо муки Христа і Його безмежну любов до нас.
Даючи духовну оцінку жахливим подіям війни, для нас, християн, стало очевидним, що найбільшою цінністю на землі є саме життя. Крізь призму роздумів про війну матеріальне втратило абсолютну цінність. Раніше всі наші сили, здоров’я і час – все було віддане для досягнення матеріальних цінностей і осягнення такого бажаного комфорту. А насправді, стало зрозуміло, що матеріальне – просто порох, який розвіюється від подиху вітру. Ми по-іншому побачили обличчя наших рідних. Можливо, вперше глянули на них очима любові – так, як бачить усіх нас Бог. Нам відкрилася жахаюча правда про нас самих: як мало ми любили, піклувалися і дбали! Як мало в нашому житті було місця для інших. І що найжахливіше – ми побачили, як мало у нашому житті було Бога, якими чужими ми є Йому, якими нагими ми стали перед Ним; і внаслідок цього страх заволодів нами. Історія про наших прабатьків – неначе наше власне життя: «І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти? А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я, і сховався». Впродовж усієї історії людства людина прагнула сховатися від Бога і покрити свою наготу. Але як можна сховатися від Того, хто сотворив наше серце? Ми завжди прикривали нашу наготу лахміттям, як блудний син, забуваючи, що необхідно зодягнутися в любов, яка іменується Апостолом – союзом досконалості.
Страждання, терпіння і страх у часі війни немовби спонукають нас ще з більшою потугою сповіщати про Воскреслого Христа, одягаючись в одежі нетління – любові до Бога! «Христос Воскрес!» – переповнені духовною радістю та любов’ю, повинні проголошувати ми цього дня. Пасха є святом вічного життя і вічної любові Божої до людини. Будучи досконалим за своєю природою, Бог не потребував нічого зовні для повноти свого буття. Сам Він є Подателем усіляких благ. Лише любов Божа стала причиною появи світу і людини. Відійшовши від Бога через гріх, людина затьмарила свій образ і в її єстві оселилася смертність. Але Бог не залишає людину сиротою. Господь приходить у цей світ, Своєю Хресною смертю знищує владу смерті – і ми стаємо спадкоємцями дарів Воскресіння.
Сьогодні, у цей радісний і величний День, молімо нашого Спасителя, щоб світло Його Воскресіння просвітило нашу скривавлену і стражденну Батьківщину та подало сили кожному з нас для перемоги над ворогом. Адже війна – час подвигу всіх. Всі ми на полі бою і від кожного з нас залежить тепер перемога. Хтось творить подвиг зі зброєю в руках, хтось молитвою, хтось передаючи гуманітарну допомогу, хтось піклуючись про хворих, хтось словом, хтось фізичною працею. Творімо нашу перемогу добротою, ділячись радістю про Воскреслого Христа. Сьогодні на наших очах, з нашою безпосередньою участю, твориться нове небо і нова земля, твориться нова Україна! Нехай за нашими спільними молитвами Воскреслий Господь оновить усі наші духовні й тілесні сили на добрі діла задля блага Української Держави та українського народу.
У ці Пасхальні дні, сердечно вітаючи Вас, всечесні отці, улюблені брати і сестри, благаю Спасителя, щоб завжди перебував з нами Своєю Благодаттю і миром та сподобив усіх нас оспівувати чистим серцем Його славу. Нехай Благодать Воскреслого Господа нашого Ісуса Христа перебуває з усіма вами! Амінь!
21 квітня 2022 року, в місті Коломия, відбулось урочисте відкриття та освячення притулку для вимушених переселенців.
В урочистому освяченні взяв участь Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
На початку зі словом до присутніх звернулися: Голова Коломийської військової адміністрації Любомир Глушков та Коломийський міський Голова Богдан Станіславський.
Далі Владика Юліан здійснив Чин освячення приміщення.
Архіпастирю під час освячення співслужили: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, прот. Андрій Лінкевич та духовенство УГКЦ.
Після освячення Його Преосвященство подякував усім, хто долучився до облаштування та підготовки даного приміщення для людей, які змушені були покинути свої домівки, привітав усіх із прийдешнім святом Пасхи Христової та побажав швидкої перемоги над ворогом та мирного неба над Україною.
Також під час Чину освячення молились: заступник Коломийського міського голови Сергій Іванович Проскурняк та громадськість міста.
21 квітня 2022 року, на подвір’ї Кафедрального Собору Преображення Господнього міста Коломиї, відбулось освячення Пасхальних гостинців для захисників 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, які героїчно захищають Українську Державу від нападу російського агресора.
Пасхальні подарунки для українських захисників зібрані волонтерами Єдиного волонтерського центру міста Коломиї, зокрема координаторами волонтерського центру Олександром Тарасюком та Олександром Чемерисом. Також до цієї акції долучилась благодійна ініціатива Коломийської Єпархії “Захистимо життя”, надавши для військових Пасхальні смаколики.
Керуючий Коломийською Єпархією прочитав Молитви на освячення Пасхальних приношень, окропив їх освяченою водою та побажав, щоб наші воїни змогли насолодитись невимовною радістю від Христового Воскресіння, щоб вщент розбили ворога та живими й здоровими повернулись до своїх рідних.
Правлячому Архієрею під час освячення співслужили: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк та прот. Андрій Лінкевич.
На завершення Архіпастир окропив волонтерів, які супроводжуватимуть вантаж, освяченою водою.
