31 жовтня 2021 року, в неділю 19-ту після П’ятидесятниці, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із Архіпастирським візитом відвідав Храм Святої Преподобної Параскеви Сербської села Великий Ключів, Печеніжинського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, читання Акафіста, Чин Малого освячення води та здійснив освячення дзвінниці й ікон Хресних страждань Спасителя.
На церковному подвір’ї Преосвященного Владику Юліана з короваєм, квітами й словами привітання зустріли чисельні парафіяни й гості Храму та, під мелодійний передзвін, провели до Святині.
У притворі Керуючого Коломийською Єпархією зустрів настоятель Храму митр. прот. Микола Ужитчак та запросив очолити святкове богослужіння.
Правлячому Архієрею за торжественною Божественною Літургією співслужили: благочинний Коломийського благочинння, настоятель Храму Благовіщення Пресвятої Богородиці села Підгайчики та Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Малий Ключів митр. прот. Михайло Сметанюк; благочинний Печеніжинського благочиння, настоятель Храму Святого Великомученика Димитрія Солунського села Ковалівка митр. прот. Юрій Ужитчак; настоятель Храму Святої Преподобної Параскеви Сербської села Великий Ключів, Печеніжинського благочиння митр. прот. Микола Ужитчак; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Нижній Вербіж, Печеніжинського благочиння митр. прот. Василь Вепрук; настоятель Храму Вознесіння Господнього села Сороки та Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Слобідка, Городенківського благочиння митр. прот. Микола Кравчук; митр. прот. Микола Біляк (Львівська Єпархія); настоятель Храму Святої Рівноапостольної княгині Ольги села Мишин, Печеніжинського благочиння митр. прот. Роман Лазарук та священик Храму Святого Великомученика Димитрія Солунського селища Печеніжин, Печеніжинського благочиння прот. Микола Глушак.
Після відпусту Єпископ Юліан звернувся до присутніх зі словом повчальної проповіді, яку розпочав із нагадування про те, що необхідно бути вдячним Богові за дар життя, за Його безмежну любов до нас та можливість спільно у цьому Храмі віддати Йому честь і хвалу.
Також проповідь Преосвященного Владики стосувалася нових випробовувань нашого часу і духовних порад, як християни повинні їх долати.
Архіпастир зазначив, що лише у Бозі наша надія і лише з Богом ми зможемо подолати будь-які випробовування.
Після цього Правлячий Архієрей розтлумачив Євангельську притчу про сіяча та навів приклади, як Слово Боже навертало людей до праведності й святості. Далі, з благословення Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Владика Юліан нагородив митр. прот. Миколу Ужитчака Медаллю Архістратига Михаїла, а Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою – релігійну громаду Храму, братство і сестринство Святині та родину Стефураків.
Окремо Архієрей подякував церковному хору за чудовий спів, а всій громаді – за активність не тільки в парафіяльному, але й у єпархіальному житті.
У свою чергу настоятель Храму митр. прот. Микола Ужитчак подякував Владиці за візитацію, щиру молитву, проповідь й мудре адміністрування, побажавши миру, здоров’я та багато років життя.
На знак вдячності отець Микола подарув Архіпастирю святу просфору та букет білих троянд.
Після уставного Многоліття та Чину Малого освячення води Архіпастир здійснив освячення нової дзвінниці та ікон Хресних страждань Спасителя.
Завершилось урочисте богослужіння Хресним ходом довкола Храму та спільною світлиною.
31 жовтня Церква вшановує пам`ять апостола Луки. Він народився в Антіохії і належав до язичницького роду. Лука з цікавістю займався науками та мистецтвом, подорожував світом для того, щоб ще більше дізнатися про те, як влаштований Всесвіт і яким Розумом. У цей час він здобув знання з медицини й набув якостей та вміння в малюванні. Лука добре знав, окрім грецької, давньоєврейську та арамейську мови.
У Страсний тиждень Лука весь час знаходився в Єрусалимі. Бачив своїми очами муки Христа Спасителя, Його Голгофу, розп’яття і погребіння. На ранок Пасхи Лука йшов з Клеопою в село Еммаус і перебував у скорботному стані з приводу смерті Христа. Коли ж Воскреслий Спаситель явився ним у дорозі і відкрився у ламанні хліба, вони побачили, що Спаситель воскрес (Лк. 24:13-35).
Святий Симеон Метафраст, який уклав житіє святого апостола і євангелиста Луки, черпаючи свідчення від давніх церковних письменників Орігена, Климента Олександрійського та церковного історика Євсевія Кесарійського, пише, що після Зішестя Святого Духа, Лука на деякий час залишився в Єрусалимі разом з іншими апостолами, а потім попрямував до Антіохії, де вже знаходилося кілька учнів. Зупинившись в самарійському місті Севастії для проповіді Євангелія, він взяв правицю пророка Іоана Предтечі і перевіз її, як дорогоцінну християнську реліквію, до своєї батьківщини Антіохії. Саме тут Лука зустрів святого апостола Павла під час його другої місійної подорожі, яка відбувалася близько 50 року після Р. Х. Звідтіля вони обидва відправилися до Греції, щоб тут проповідувати Слово Боже.
Інше передання, яке знаходиться у «Константинопольському Синаксарі» свідчить, що Лука не знав Господа, не ходив за Ним і не був свідком Його страждань, а лишень зустрів апостола Павла в місті Фіви, де був лікарем і доглядав за хворими. Проповідь Апостола Народів дуже вплинула на Луку і переконала його в Істині. Без коливань і сумнівів він залишив свій маєток, відмовився від лікування і пішов за апостолом Павлом. Відтоді Павло та Лука були разом, несли спасительне благовістя до різних місць і засновували християнські громади.
Коли апостола Павла арештували, Лука не залишив його і попрямував за ним до Риму. Йому довелося перетерпіти різні випробовування, про що розповідається наприкінці книги Діянь Святих Апостолів у 27 і 28 розділах. Саме в Римі Лука під керівництвом апостола Павла написав Євангеліє та Діяння Святих Апостолів. Ці святі писання Лука присвятив правителеві Ахайї Феофілу, який навернувся до християнства.
Після двох років перебування у в`язниці апостол Павло був відпущений на волю і знову відновив свою місіонерську проповідь. Вірним супутником Павлові в його апостольських подорожах був і надалі Лука. Жорстокі гоніння на християн, які розпочалися за імператора Нерона, змусили апостола Павла знову повернутися до Риму, щоб підтримати громаду вірних. Павло був і на цей раз схоплений та закований у ланцюги. Можливо апостол Лука був присутній при мученицькій кончині свого улюбленого вчителя.
Після смерті Апостола Народів Лука пішов з євангельською проповіддю і ніс благу звістку в Італії, Далмації та Македонії, звідти прийшов до Ахайї. Побував Лука і в Єгипті, де проповідував Євангеліє язичникам. Він дійшов навіть до далеких Фів і призначив святого Авілія другим єпископом Олександрії. Повернувшись до Греції, Лука став єпископом міста Фіви в Беотії. Він рукопокладав пресвітерів і дияконів, засновував церкви та зцілював хворих.
Мученицька кончина апостола Луки була такою ж жорстокою, як і інших апостолів. Язичники заживо стяли з нього тіло і за свідченням він помер, будучи підвішеним до оливкового дерева. Біля гробниці святого апостола Луки звершувалося багато чудес, а його мощі виточували миро. Багато вірних приходило до святині, зціляючись від багатьох хвороб і особливо від недугу на очі.
Після блаженної мученицької кончини, через багато століть, 3 березня 357 року імператор Констанцій, син рівноапостольного Костянтина Великого, послав намісника Єгипта Артемія в Фіви, щоб той переніс мощі святого апостола Луки до церкви Святих Апостолів у Константинополі. Вони були разом покладені з мощами святих апостолів Андрія та Тимофія.
Церковна традиція свідчить також про те, що святий апостол і євангелист Лука намалював образ Пресвятої Діви Марії з Немовлям Ісусом на руках. Мати Божа прийняла Своє зображення з радістю і промовила такі слова: «Нехай прибуде на ньому милість Того, Кого Я народила». Відтак, Лука намалював ще кілька ікон Пресвятої Богородиці та святих апостолів Петра і Павла й роздав їх для перших християнських громад. Звідси походить благочестива традиція здавна шанувати ікони Христа Спасителя, Його Пречистої Матері та святих угодників Божих, а апостола Луку вважати покровителем іконописців.
Святого апостола і євангеліста Луку вважають не тільки покровителем тих, хто малює ікони, але й покровителем лікарів та церковних істориків. Лікарів через те, що Лука сам був лікарем, а церковних істориків – апостол Лука був автором Святого Євангелія, в якій застосував певну хронологію та книги «Діянь Святих Апостолів».
В народній уяві день апостола Луки порівнюють часто з його ще однією датою – днем пам`яті 5 травня, тобто весняним Лукою. Тому селяни у цей день приказували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука – з`явилися хліб і мука»; «Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки»; «До Луки не везуть сіна з луки».
Святий апостол Лука мав неабиякі таланти, дар письменництва, лікування та малювання, а ще більше дар віри в Ісуса Христа і ходячи перед Лицем Господнім та маючи палаюче серце, готував народи, яким проповідував, до спасіння й вічного життя.
Високопреосвященний Димитрій (Рудюк), митрополит Львівський і Сокальський
14 жовтня 2021 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із архіпастирським візитом відвідав Храм Святителя Василія Великого села Річка, Косівського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, читання Акафіста та здійснив освячення надвратної каплиці з іконою Пресвятої Богородиці.
На церковному подвір’ї Преосвященного Владику Юліана з короваєм, квітами й словами привітання зустріли парафіяни і гості та, під мелодійні звуки трембіт, провели до Святині.
У притворі Храму Керуючого Коломийською Єпархією зустрів настоятель Храму прот. Володимир Левицький та запросив очолити святкове богослужіння.
Правлячий Архієрей привіз на поклоніння вірним ікону Святителя Василія Великого із частичкою його святих мощей.
Його Преосвященству за торжественною Божественною Літургією співслужили: благочинний Косівського благочиння, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Косів митр. прот. Іван Близнюк; настоятель Храму Святої Тройці села Яворів митр. прот. Василь Іванюк; настоятель Храму Святителя Василія Великого села Річка прот. Володимир Левицький; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Трач прот. Василь Понайда та протодиякон Антон Трачук.
На Малому вході, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив настоятеля Храму прот. Володимира Левицького правом носіння Митри.
Після відпусту Єпископ Юліан звернувся до присутніх зі словом повчальної проповіді, в якій зазначив: “Неможливо перелічити ті незліченні випадки, коли палкі молитви і щире розкаяння людей закликали діяльне заступництво Пресвятої Богородиці… Адже завдяки Їй відбулось наше спасіння і через Неї прийшов у світ наш Спаситель Ісус Христос”.
Архіпастир розповів про те, яку роль відіграла Пресвята Богородиця в історії людського спасіння: “Вона прекрасно розуміє людей, адже сама була людиною, споріднена з нами єством і знає всі потреби нашого єства… Пречиста Діва характеризувалася святістю життя, смиренням і неймовірною чистотою душі”.
Преосвященний Владика нагадав про прекрасний Ювілей – 125 років із часу побудови Храму в селі Річка, а це, можливо, понад 8 поколінь вірних, які перебували в ньому.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою.
Також Архіпастир привітав митр. прот. Володимира Левицького із отриманням високої богослужбової нагороди.
У свою чергу митр. прот. Володимир Левицький висловив щиру вдячність Владиці Юліану за візит, мудрі слова повчання, величне свято молитви й вручив святу просфору, букет квітів та пам’ятний подарунок.
На завершення, після уставного Многоліття, читанням Акафіста та Чину Малого освячення води, Владика Юліан здійснив освячення надвратної каплиці з іконою Пресвятої Богородиці.
13 жовтня 2021 року, на площі перед Музеєм Писанкового розпису, відбулось урочисте відкриття та освячення пам’ятного знаку відомому краянину, політику та багатолітньому очільнику Івано-Франківської ОДА – Михайлу Васильовичу Вишиванюку (1952-2016).
У святковому заході взяв участь Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
На початку до виступу запросили: Коломийського міського Голову Богдана Станіславсько та колишнього Голову Коломийської РДА і товариша Михайла Вишиванюка – Михайла Негрича.
Опісля духовенством було звершено освячення пам’ятного знака.
Звертаючись до присутніх, Преосвященний Владика Юліан наголосив, що спочилий Михайло Васильович був великою людиною, яка багато зробила для рідного краю, нашого народу та загалом для України, адже, говорячи про локальні речі, які він робив, ми знаємо, що вони йшли у велику скарбницю розбудови і утвердженя нашої Держави.
Також Владика закликав усіх вміло, заради добра використовувати дари і таланти, які кожному благословив Господь.
У святковому заході також взяли участь рідні, друзі та колеги покійного Михайла Вишиванюка.
Керуючого Коломийською Єпархією на урочистому заході супроводжували: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, ієрей Юрій Кадинський та ієромонах Осія (Лещишак).
Вчора, 5 жовтня в селі Яблуниця Білоберізької сільської територіальної громади відбулося вручення двох автомобілів швидкої допомоги Toyota Land Cruiser Prado до Центру безпеки громади. З благословення Керуючого Коломийською Єпархією Преосвященного Владики Юліана участь в урочистому врученні взяв настоятель Храму Чуда Архістратига Михаїла села Черемошна та Храму Трьох Святителів села Біла Річка прот. Василь Попадюк. У заході також взяли участь голова РДА Василь Бровчук, голова Білоберізької територіальної громади Дмитро Іванюк, директор КНП «Обласний клінічний центр екстреної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» Мирон Матейко, голова районної ради Юрій Філипчук, депутати Верховинської районної ради, депутати Білоберізької сільської ради, старости сіл Білоберізької територіальної громади, жителі села Яблуниця. На початку заходу отець Василь освятив автомобілі швидкої допомоги, побажав працівникам Божого благословення і щоб Пресвята Богородиця завжди оберігала всіх медичних працівників під Своїм Покровом. До вітального слова також були запрошені гості свята. У своїй промові Василь Петрович подякував керівництву обласної державної адміністрації та депутатам обласної ради, директору КНП «Обласний клінічний центр екстреної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» Мирону Матейку за прикладені зусилля та допомогу у виділенні автомобілів швидкої допомоги для віддалених гірських сіл і присілків Білоберізької громади. « Бажаю громаді розвиватися, гірські території потребують додаткової уваги, і я радий, що є відчутна підтримка з боку державної влади. Щиро бажаю успіхів вам , Дмитре Івановичу, хай Господь Бог допомагає у реалізації задумів і планів. Зі свого боку ми і надалі будемо комунікативним місточком між органами вищої влади і місцевим самоврядуванням. Переконаний , що дані транспорті засоби дадуть змогу медикам швидше і якісніше надавати екстрену допомогу, але бажаю нехай виклики будуть тільки у профілактичних цілях» – сказав Василь Петрович. Також Дмитро Іванюк ознайомив присутніх з комплектацією автомобіля. Так, зокрема, він обладнаний дефібрилятором, ¬кардіомонітором з ритмом та записувачем показників пацієнта, електрокардіографом з функцією дистанційної передачі ЕКГ, кисневими балонами, монітором тиску крові, устаткуванням для ін’єкцій, пристроями для перенесення пацієнтів та засобами траспортної мобілізації, різними видами шин і вакуумним матрацом.
Пророк Іона жив після пророка Єлисея. Одного разу Господь повелів йому йти в язичницьке місто Ніневію, столицю Ассирійського царства, і сповістити жителів цього міста, що Господь знищить їх, якщо вони не покаються. Та Іона не хотів іти з проповіддю до ворогів народу ізраїльського і не послухався голосу Божого. Він сів на корабель, який відбував до іншої країни. Але раптом на морі піднялася сильна буря. Кораблю загрожувала загибель. Усіх, хто був на ньому, охопив жах. Корабельники вирішили кинути жереб, щоб довідатись, через що їх спіткало таке лихо. Жереб випав на Іону. Іона зізнався у своєму гріху і сказав: “Так, я згрішив перед Господом! Киньте мене в море, і буря втихне”. Коли його кинули у море, буря втихла. З волі Божої пророка проковтнула величезна риба, яка в Біблії названа китом. Іона три дні і три ночі пробув у череві кита, молячись Богу про помилування. Тут Господь явив особливу Свою славу, Він зберіг його неушкодженим у череві кита і помилував його.Через три дні кит викинув пророка живим на берег. Після цього Іона пішов у Ніневію для виконання волі Божої. Цілий день він ходив містом і проповідував усім, кажучи: “Ще сорок днів, і Ніневію буде зруйновано!” Мешканці повірили його словам. Вони, разом з царем, наклали на себе піст, стали молитися і каятися у своїх гріхах. І Господь помилував їх.Та Іона заремствував на таке милосердя Боже і просив собі смерті у Бога. Ймовірно, він гадав, що його вважатимуть лжепророком.Господь і цього разу врозумив Іону. Перед наметом, який Іона розкинув для себе поблизу Ніневії, за одну ніч виросла велика рослина і захищала його від сонячної спеки. Але на другий день черв`як підточив цю рослину, і вона всохла. Іона вельми сумував за всохлою рослиною.Тоді Господь сказав йому: “Ти жалкуєш за рослиною, над якою не трудився і якої не плекав. То хіба ж Я можу не пожаліти Ніневії, міста великого, в якому понад сто двадцять тисяч чоловік, не здатних розрізнити, де права, а де ліва рука, і безліч худоби?”Триденне перебування пророка Іони у череві кита і чудесне спасіння його були прообразом триденної смерті і Воскресіння Христа Спасителя.(Див. Іон).
4 жовтня 2021 року, в залі засідань Єпархіального Управління, Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, привітав відомого громадського діяча та підприємця Гуменюка Івана Михайловича із Днем Народження, яке він святкував напередодні та нагородив його високою церковною нагородою.
Архіпастир відзначив активну громадську позицію Івана Михайловича, побажавши йому Божого Благословення, міцного здоров’я, сил і натхнення для подальших плідних звершень на благо Церкви Христової, рідного краю та Української Держави.
Далі, з благословення Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив Івана Гуменюка Медаллю “За жертовність та любов до України”.
На урочистому привітанні також були присутні: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак, завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин та заступник Коломийського міського голови Проскурняк Сергій Іванович.
27 вересня 2021 року, в рамках Першосвятительського візиту на Прикарпаття, Предстоятель Православної Церкви України, Митрополит Київський і всієї України Епфаній відвідав Івано-Франківський обласний спеціалізований будинок дитини у місті Надвірна.
Його Блаженство під час візитації супроводжував Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф та Керуючий Коломийською Єпархією, Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Разом із високим духовенством у закладі побували: очільниця Івано-Франківської обласної державної адміністрації Світлана Василівна Онищук, міський голова Надвірнянської міської територіальної громади Зіновій Мирославович Андрійович, протодиякон Антон Трачук, член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії Нагірняк Дмитро Дмитрович, заступник начальника управління культури, національностей та релігій, начальник відділу у справах національностей і релігій Івано-Франківської обласної державної адміністрації Тетяна Миколаївна Лапка та інші поважні гості.
Екскурсію високоповажним відвідувачам дитячим будинком провела його багаторічний директор Кузнецова Галина Петрівна, під час якої вона розповіла про роботу закладу, поділилася досягненнями та звернула увагу на існуючі проблеми.
У свою чергу Владика Епіфаній сказав, що Православна Церква України опікується дітьми сиротами і дітьми з тяжкими вадами здоров’я: «Ми, як Церква, також опікуємося такими дітьми. Ми придбали дві машини швидкої допомоги, і наша паліативна місія допомагає з транспортуванням важкохворих дітей, чиї сім’ї не можуть дозволити собі такі вартісні послуги. У Києві ми взяли під опіку 70 діток, яким надаємо постійну допомогу: обслуговуємо, забезпечуємо ліками, предметами першої необхідності».
Його Блаженство закликав владу і небайдужих людей допомагати дітям у їх біді.
Вихованцям Його Блаженство подарував солодощі та книги, а також благословив маленьких мешканців дитячого будинку та його працівників.
Дитячий будинок засновано у 1980 році. На сьогоднішній день в закладі перебуває тридцять дітей віком від 1 місяця і до 6 років.
У ньому працюють вихователі, логопеди, музкерівник, медсестри та няні. Діти займаються на заняттях з розвитку мови, конструювання, малювання, розвитку рухів та інше.
У 2014 році відкрито поліативне відділення для невиліковно хворих дітей з онкологічними, неврологічними захворюваннями.
27 вересня 2021 року, в день престольного свята Манявської обителі Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, на запрошення Високопреосвященного Митрополита Івано-Франківського і Галицького Іоасафа, співслужив Предстоятелю Православної Церкви України, Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Епіфанію в Манявському Хресто-Воздвиженському монастирі під час його Першосвятительського візиту до Івано-Франківської Єпархії.
За урочистим богослужінням Блаженнішому Владиці співслужили: Митрополит Галицький Андрій; Митрополит Івано-Франківський і Галицький, Священноархімандрит Манявського монастиря Іоасаф; Єпископ Коломийський і Косівський Юліан; Єпископ Житомирський і Овруцький Паїсій; вікарій Івано-Франківської єпархії Єпископ Павло, братія обителі й монастирських скитів та духовенство з різних єпархій.
Разом із Преосвященним Владикою Юліаном в Манявській обителі молились представники Коломийської Єпархії: прот. Василь Струк, прот. Василь Дійчук; протодиякон Антон Трачук, член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії Нагірняк Дмитро Дмитрович та численні віряни.
Під час Божественної Літургії, після малого входу була відслужена остання заупокійна літія за спочилими мучениками – двадцяти трьома насельниками святої Манявської обителі, які в 1676 році постраждали за віру Христову. Після цього Митрополит Іоасаф зачитав Постанову № 12 Священного Синоду Української Православної Церкви (Православної Церкви України) «Про приєднання до лику місцевошанованих святих Івано-Франківсько-Галицької Єпархії мучеників насельників Великого Манявського Хресто-Воздвиженського скита».
Після Євангельського читання Блаженнійший Митрополит Епіфаній виголосив повчальну та зворушливу проповідь.
На завершення святкового богослужіння, Предстоятель Православної Церкви України нагородив високими церковними відзнаками осіб, які по особливому долучилися до справи розбудови Манявської обителі та утвердження Єдиної Помісної Української Православної Церкви.
21 вересня 2021 року, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, з нагоди престольного свята із архіпастирським візитом відвідав Храм Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня, Верховинського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, Священичу хіротонію, читання Акафіста та Чин Малого освячення води.
На церковному подвір’ї Правлячого Архієрея з короваєм, квітами та привітаннями зустрічали чисельні парафіяни та гості Храму та, під радісні звуки церковних дзвонів, провели до Святині.
У притворі Архіпастиря зустрів настоятель Храму митр. прот. Іван Рибарук та запросив очолити торжественне богослужіння.
Перед початком Божественної Літургії Правлячий Архієрей здійснив освячення відреставрованих ікон початку ХVIII cт.
Преосвященному Владиці за богослужінням співслужили: настоятель Храму Святої Тройці села Верхній Ясенів митр. прот. Михайло Гергелюк; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня митр. прот. Іван Рибарук; настоятель Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Красник митр. прот. Юрій Мануляк; настоятель Храму Святителя Миколая Чудотворця села Стебні прот. Михайло Ливак; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Бережниця та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя) прот. Ігор Рибенчук; настоятель Храму Вознесіння Господнього села Буковець прот. Петро Соколовський; настоятель Храму Вознесіння Господнього села Чорна Річка та Храму Чуда Архістратига Михаїла села Замагора прот. Володимир Максим’юк; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Явірник ієрей Степан Будзан; протодиякон Антон Трачук та диякон Борис Мних.
Під час Божественної Літургії Його Преосвященство рукоположив у Сан Священика диякона Бориса Мниха.
Після відпусту Єпископ Юліан звернувся до присутніх зі словом, у якому наголосив, що Різдво Пресвятої Богородиці є першим великим святом у церковному році.
Також Його Преосвященство зауважив, що власна гріховність дуже часто не дозволяє нам звернутися безпосередньо до Самого Бога, а тому, ми грішні, шукаємо заступництва у Пресвятої Богородиці, прохаючи її піднести молитви до Свого Божественного Сина і нашого Спасителя.
Далі Керуючий Коломийською Єпархією привітав настоятеля та релігійну громаду Храму із престольним святом: «Відчувається, як сильно ви любите свою Святиню, змітаючи пил історії, щоб знову засяяла первісна краса древніх ікон. Десятки поколінь назад ці ікони могли бачити ваші діди й прадіди і це праця їхніх рук і жертовності. Святі ікони – це символ єднання поколінь».
Єпископ Юліан також зауважив, що в цей день відбулась особлива подія, адже в Храмі, можливо вперше за всю його історію, було звершене Таїнство Священичої Хіротонії. Архіпастир привітав отця Бориса з отриманням Таїнства Священства, побажавши, щоб Господь завжди зміцнював його сили та давав мудрість вести паству дорогою спасіння.
Преосвященний Владика подякував отцю Івану за вміле адміністрування на парафії, дар слова та любов, зазначивши серед плеєди видатних священнослужителів, які служили в цьому Храмі, отець Іван є найдостойнішим.
У свою чергу митр. прот. Іван Рибарук подякував Правлячому Архієрею за візит, щиру молитву, слова повчання та подарував набір Архієрейських орлеців.
Також отець Борис подякував Єпископу Юліану за вділене Таїнство Священства, пообітцяв бути достойним служитилем Церкви Христової та вручив Архіпастирю букет білих троянд.
Завершилось урочисте богослужіння уставним Многоліттям, чином Малого освячення води та Хресним ходом довкола Храму.
Біографічна довідка: ієрей Борис Мних народився 30 грудня 1995 року в селі Пісочна Миколаївського району Львівської області.
2002-2013 рр. – навчався у Черницькій середній школі, де отримав атестат про середню освіту.
2013 року – розпочав навчання у Львівській духовній семінарії.
24 липня 2021 року одружився із Рибарук Ольгою Іванівною.
6 серпня 2021 року – в Храмі-Каплиці Пресвятої Богородиці збудованому на місці з’явлення Пречистої Діви Марії біля Довбушевої Криниці, в урочищі Ґаджина, села Бистрець, Верховинського благочиння, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном, рукоположений в Сан Диякона.
21 вересня 2021 року – у Храмі Різдва Пресвятої Богородиці села Криворівня, Верховинського благочиння, Преосвященним Єпископом Коломийським і Косівським Юліаном, рукоположений у Сан Священика.
