30 серпня 2021 р. відбулася чергова десята сесія Верховинської районної ради VІІІ демократичного скликання, яку провів голова районної ради Юрій Філипчук. Благословити початок роботи сесії був запрошений протоієрей Петро Данильчик, настоятель храму Вонесіння Господнього с. Устеріки. Після благословення на добру працю, була виголошена поминальна молитва за усіх Героїв АТО, які загинули в боях з агресором на сході України. Після чого голова районної ради Юрій Філипчук та перший заступник голови районної державної адміністрації Світлана Уршеджук вручили вітальні листівки з нагоди Дня народження депутатам районної ради: Оксані Волинюк, Наталії Кімейчук. До проєкту порядку денного сесійного засідання районної ради на розгляд депутатів було внесено 5 питань, зокрема: 1. Про підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку району за І півріччя 2021 року. 2. Про підсумки виконання районного бюджету за І півріччя 2021 року. 3. Про затвердження прогнозу районного бюджету на 2022-2024 роки. 4. Про внесення змін до районного бюджету на 2021 рік. 5.Про результати роботи комунального підприємства «Госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» за 6 місяців 2021 року та про фінансово-економічний стан і перспективи розвитку підприємства.По всіх питаннях прийнято відповідні рішення.
28 серпня у селищі Верховині на Співочому полі відбулося святкування Дня селища Верховина та 597-ої річниці з часу першої письмової згадки про Жаб’є. Участь в урочистому заході взяв настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці селища Верховина митр. прот. Юрій Стефлюк. У своєму слові отець привітав громаду з святом, а також побажав опіки та захисту Пресвятої Богородиці для рідного селища і його мешканців. Також зі словом привітання до громади звернулась перша заступниця голови районної державної адміністрації Світлана Уршеджук, яка щиро привітала верховинців та гостей краю з величним християнським святом – Успіння Пресвятої Богородиці та Днем народження селища Верховина. Подякувала працівникам всіх підприємств, установ та організацій, які забезпечують життєдіяльність та економічний розвиток Верховинщини, і вручила спільні Грамоти райдержадміністрації та райради. Опісля до привітань долучились народний депутат України Володимир Тимофійчук, перший заступник голови обласної ради Василь Гладій, радник голови облдержадміністрації Іван Шкіндюк, заступник начальника управління культури, національностей та релігій ОДА Мирослава Корнелюк, голова селищної ради Василь Мицканюк голова районної ради Юрій Філипчук .В рамках свята проведено ІV фестиваль автентичної гуцульської убирі, концертна прогарам за участю співаків Прикарпаття та колективів аматорської народної творчості старостинських округів Верховинської ОТГ у форматі «Свято ремесел та фольклору», молодіжна дискотека у вишиванках.
24 серпня 2021 року, в місті Коломия, відбулись святкові урочистості з нагоди відзначення 30-ї річниці відновлення Незалежності України.
В урочистостях взяв участь Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Спочатку урочистості розпочались на подвір’ї Коломийського ліцею імені Михайла Грушевського, де представники влади поклали квіти до пам’ятника першому Президенту Українскої Держави – Михайлу Грушевському (1866-1934).
Опісля всі присутні святковою ходою, у супроводі оркестру, вирушили через ціле місто до Коломийського міського палацу культури “Народний дім”.
По дорозі представники влади та преосвященні владики поклали квіти та помолились біля пам’ятників Івану Франку, Тарасу Шевченку та пам’ятного знака Героям Небесної Сотні та нашим краянам, які віддали своє життя за територіальну цілісність України.
В міському палаці культури святковий захід розпочався зі спільного виконання Державного Гімну України.
Далі благословити урочисте дійство запросили духовенство.
У своєму слові Архієрей привітав усіх із 30-ю річницею відновлення Незалежності України, наголосивши на тому, що сьогоднішє свято – це прекрасна можливість згадати тих великих українців, які наближали день незалежності, згадати величні сторінки нашої історії.
“Кожен із нас повинен зробити для себе висновок, що ми є українці й нас об’єднує єдина спільна ідея – зробити Україну великою і по справжньому сильною й незалежною Державою. Був період в історії України, коли лише Церква залишалася тим інститутом, який зберігав ідею української державності. Ми отримали недавно незалежність нашої Церкви і це добрий початок для того, щоб сформувати єдину, незалежну, сильну та процвітаючу Країну. Наша державність – це дар Божий, за який ми повинні бути вдячні Богові та просити у Нього благословення на наше майбутнє. Нехай відновляться наші кордони. Нехай ворог відступить раз і назавжди від наших інтересів, від нашої землі й від нашого народу. Живімо в єдності, а для цього полюбімо один одного та працюймо заради нашого спільного майбутнього”, – наголосив Архіпастир.
Також зі словом до присутніх звернулися: Єпископ Василій (Івасюк) УГКЦ, Голова Коломийської міської ради Богдан Станіславський та Голова Коломийської РДА Любомир Глушков.
Після цього відбулось нагородження кращих працівників грамотами та подяками.
В урочистих заходах разом з Правлячим Архієреєм взяли участь: митр. прот. Тарас Мойсюк, керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак, прот. Василь Юрчук, прот. Мирослав Пушкарук, працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук, прот. Анатолій Момомот, прот. Василь Кушерський, ієрей Дмитро Лісецький, завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин та протодиякон Антон Трачук Джерело
21-22 серпня 2021 року, Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, разом із духовенством та вірними Коломийської Єпархії, взяв участь в урочистих богослужіннях, які очолили Вселенський Патріарх Варфоломій та Предстоятель Православної Церкви України Блаженнійший Митрополит Епіфаній.
21 серпня 2021 року, Преосвященний Владика Юліан молився в Михайлівському Золотоверхому Соборі з нагоди прибуття в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія відбулася подячна молитва (Доксологія).
За Богослужінням також молилися два Предстоятелі – Всесвятійший Вселенський Патріарх Варфоломій та Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, а також митрополит Халкидонський Еммануїл, митрополит Адріанопольський Амфілохій, митрополит Філіппи, Неаполя та Тасоса Стефанос, Генеральний секретар Синоду архімандрит Григорій, Великий синкел архімандрит Яків, архієреї, духовенство та численні віряни Православної Церкви України .
Після завершення подячної молитви Блаженнійший Митрополит Епіфаній звернувся до Його Всесвятості з вітальним Словом, у якому також зазначив:
«Від повноти Помісної і Автокефальної Православної Церкви України, особисто від себе найперше хочу подякувати Вам, Ваша Святосте, що попри різні обставини, які могли завадити Вашому візиту саме в цей час, Ви прибули в Україну на запрошення як Церкви, так і Української держави в особі Президента, щоби молитовно розділити з українським народом радість свята – 30-ліття відновлення Незалежності України…».
Вітальне Слово у відповідь виголосив Всесвятійший Вселенський Патріарх Варфоломій: «Ми всі прибули, щоби прожити з Вами особисто достойне славлення диво: диво Воскресіння, боротьби за загоєння розділення, повернення до спілкування Церкви, нерозірваного прямування разом шляхом Істини.
Ми прибули, щоби побачити на власні очі здобутки багатьох Ваших невимовних зусиль, Блаженніший брате! Ви наймолодший за віком, але це у Вашому випадку, є Вашим привілеєм, а не недоліком. Оскільки Ваша молодість не рахується з безнастанними жертвами та зусиллями заради очолюваної Вами Церкви, яку береже Бог. Ваш труд буде тяжким, але через багато десятиліть, нащадки славитимуть Ваше ім’я та Ваш приклад…. ».
Після завершення Слова Його Всесвятість подарував Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію лампаду зі зображенням Архістратига Божого Михаїла.
22 серпня 2021 року, біля тисячолітньої Святині Православної Церкви – Собору Святої Софії Київської, Пресвященний Владика Юліан разом із єпископами та чисельним духовенством, співслужили за Божественною Літургією, яку звершили – Вселенський Патріарх Варфоломій та Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Двом Предстоятелям співслужив численний єпископат і духовенство Константинопольської Церкви й Православної Церкви України.
Під час відправи молилися не менше ніж 15 тисяч духовенства і вірян.
За богослужінням лунали особливі прохання за Україну та молитва з чину молебню, нещодавно благословенного Священним Синодом.
Наприкінці Літургії архієпископ Євстратій виголосив послання Блаженнійшого Митрополита Епіфанія з нагоди 30-ліття відновлення незалежності України та Патріаршого візиту.
Далі зі словом до присутніх звернувся Предстоятель помісної Української Православної Церкви.
Ввечері 20 серпня 2021 р. Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій та особи, що його супроводжують, прибули до Києва.
В аеропорту «Бориспіль» Патріарха зустріли Митрополит Київський і всієї України Епіфаній з ієрархами Православної Церкви України, Прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль та інші офіційні особи.
«Вітаємо Вашу Всесвятість на українській землі та дуже радіємо Вашому візиту. Україна вітає Вселенського Патріарха», – звернувся до Всесвятійшого владики Блаженнійший Митрополит Епіфаній.
«Ваше Блаженство, ми раді прибути до України на Ваше запрошення та запрошення Високоповажного Президента Володимира Зеленського», – зазначив Патріарх Варфоломій.
19 серпня 2021 року, у місті Коломия, відбулись святкові урочистості з нагоди відзначення Дня міста та 780-ї річниці першої писемної згадки.
У святкуваннях взяв участь Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Спочатку на Привокзальній площі, відбулось встановлення рекорду “Коломийки по коломийськи” за участю мешканців та гостей міста, коли 780 танцівників встановили рекорд одночасного виконання танцю.
Далі всі присутні попрямували до площі Відродження, де відбулись основні урочистості.
Торжественний захід розпочалися зі спільного виконання Державного Гімну України.
Далі благословити святкове дійство запросили духовенство.
У своєму слові Преосвященний Владика Юліан привітав мешканців та гостей Писанкової Коломиї із подвійним святом: Преображенням Господнім та Днем міста.
Архіпастир зауважив, що найбільшим скарбом міста Коломиї є не тільки історічні пам’ятки, будівлі чи краєвиди, а його жителі. Його Преосвященство закликав усіх духовно преображатися, удосконалюючись у християнських чеснотах та примножуючи в собі любов.
Далі зі сцени коломиян привітали: Коломийський міський Голова Богдан Станіславський, Народний депутат України Андрій Іванчук, Народний депутат України Софія Федина, Голова Коломийської районної державної адміністрації Любомир Глушков та представники іноземних делегацій.
Після вітальних виступів ведучі заходу оголосили про отримання посмертно звання “Почесний громадянин Коломиї” близьких актора Зіновія Симчича, вчителя Володимира Граціанського та краєзнавця і журналіста Василя Нагірного.
Опісля нагороджено лауреата премії імені Тараса Мельничука. Цьогоріч, вперше два переможці: доктор політичних наук, професор, історик, краєзнавець Іван Монолатій та ексголова Коломиї, дипломат Ігор Довганюк.
Також відбулось нагородження кращих коломиян у різних номінаціях.
Як і кожного року, було названо та вручено подарунки найстаршому та наймолодшому жителю міста.
Після урочистої частини святкування Дня міста продовжилося концертною програмою.
Разом із Архієреєм в урочистостях взяли участь: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак, прот. Мирослав Пушкарук, працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук та завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
19 серпня 2021 року, в день величного свята – Преображення Господа Бога й Спаса нашого Ісуса Христа, головна Святиня Коломийської Єпархії – Кафедральний Собор Преображення Господнього святкує своє престольне свято.
З нагоди храмового торжества Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан – настоятель Кафедрального Собору, очолив святкову Архієрейську Божественну Літургію.
На церковному подвір’ї Правлячого Архієрея поетично привітали вихованці Катехитичної Школи “Діти Божі”, яка діє при Кафедральному Соборі.
У притворі Його Преосвященство зустрів секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук разом із численним духовенством та запросив звершити урочисте богослужіння.
За святковою Божественною Літургією Керуючому Коломийською Єпархією співслужили: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук; благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк; митр. прот. Яків Стефанюк; митр. прот. Володимир Озарчук; митр. прот. Микола Мазурак; митр. прот. Тарас Мойсюк; економ Коломийської Єпархії митр. прот. Роман Лазарук; керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак; прот. Мирослав Пушкарук; працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук; прот. Василь Кушерський; ієрей Василь Деркач, ієрей Дмитро Лісецький; завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин, протодиякон Антон Трачук, протодиякон Михайло Голіней та диякон Сергій Хоміцький.
Під час святкового богослужіння також молились: Народний депутат України Іванчук Андрій Володимирович, Голова Івано-Франківської обласної ради Сич Олександр Максимович, перший заступника голови Івано-Франківської обласної ради Гладій Василь Іванович, Коломийський міський Голова Станіславський Богдан Миколайович, Надвірнянський міський Голова Андрійович Зіновій Мирославович, член Єпархіальної ради Коломийської Єпархії Нагірняк Дмитро Дмитрович.
Божественну Літургію молитовно супроводжував Архієрейський Хор Кафедрального Собору під керівництвом Володимира Дмитровича Крив’юка.
Традиційно цього дня до головної Святині Єпархії прибула велика кількість вірних, щоб молитовно відзначити престольне свято та освятити плоди.
Після відпусту Преосвященний Владика Юліан звернувся до присутніх зі словами зворушливої проповіді, в якій зазначив, що свято Преображення належить до числа найбільш величніших свят церковного року – дванадесятих свят.
“Згадуючи про подію Преображення, можна сказати, що Христос в часі земного життя багато раз преображався. Можна говорити про преображення Сина Божого через Боговтілення, через Таїнство Євхаристії, а також – через смерть на Хресті й Воскресіння. Розповідаючи про подію Преображення, святі отці і вчителі Церкви Христової сходились на думці, що в цій події багато символічного: Мойсей та Ілля – це старозавітні пророки, які удостоїлися побачити Бога, спілкувалися з Ним і отримати від Нього Закон. У Христі відкрився ж Новий Закон – Закон любові” – зазначив Його Преосвященство.
Продовжуючи свою проповідь Владика Юліан наголосив, що ймовірно кожен із нас побажав би бути на Фаворській горі, щоб пережити те, що пережили апостоли. Але сьогодні ми можемо стати учасниками події Господнього Преображення, перебуваючи в храмі, де відчувається Його особлива присутність. Бог завжди там де є добро, любов і єдність між людьми.
Також важливим у слові Архіпастиря було те, що церковні піснеспіви цього свята розкривають для нас істину, що Господь відкрив себе не повністю, а лише в міру сприйняття апостолів. Ця міра є і в нас самих. Лише любов розширює міру сприняття Божественних речей в нас самих.
На завершення свого слова Правлячий Архієрей привітав парафіян та гостей Кафедрального Собору із престольним святом та Днем міста.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Архіпастир нагородив: Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I cтупеня члена Єпархіальної ради Коломийської Єпархії та відомого благодійника – Нагірняка Дмитра Дмитровича; Орденом Архістратига Михаїла – Голову Івано-Франківської обласної ради Сича Олександра Максимовича та першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради Гладія Василя Івановича; Медаллю Архістратига Михаїла – Сич Галину Вікторівну та Гладій Ольгу Василівну; Медаллю “За жертовність і любов до України” – Срібняк Орисю Флорівну, Кулик Марію Петрівну, Івасютина Василя Івановича, Крив’юка Володимира Дмитровича, Сілкіну Ольгу Вікторівну, Мудька Василя Степановича та Городчука Ігоря Євгеновича.
Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою Керуючий Коломийською Єпархією нагородив Архієрейський Хор Кафедрального Собору, Мойсюка Богдана Івановича та Остафійчука Віталія Вікторовича.
Також клір, працівники та активні парафіяни Кафедрального Собору із рук Правлячого Архієрея отримали пам’ятні подарунки
Після цього, від імені духовенства та вірних Єпархії Владику Юліана зі Святом Преображення Господнього і престольним торжеством привітав благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк та вручив святу просфору.
Після уставного Многоліття, на подвір’ї головної Святині Коломийської Єпархії, Архіпастир, у співслужінні духовенства, звершив Чин Малого освячення води та освятив принесені плоди.
17 серпня 2021 року, в Коломийському міському палаці культури “Народний дім”, відбулось урочисте відкриття VI-го Всеукраїнського відкритого Фестивалю “Покутські витоки”.
В святковому заході взяв участь Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
Перед початком урочистостей Правлячий Архієрей дав коментар для місцевих телеканалів.
Урочистий захід розпочався із театралізованого прологу за участю багатьох мистецьких колективів Коломийщини.
Далі благословити захід запросили духовенство.
Звертаючись до присутнього в залі поважного товариства, Архіпастир зазначив: “Покутські витоки”… Сьогодні сама назва Фестивалю навертає кожного із на до нашого коріння, культурних витоків та вічних джерел буття нашого народу. За роки історичного минулого, коли ми втрачали свою Незалежність, Церкву, мову, культуру, міцне коріння духовної і культурної спадщини наших предків завжди зберігало національну ідентичність для майбутніх поколінь. Це здорове й міцне коріння зажди давало новий паросток – свіжий подих для національного відродження.
Танець завжди являвся символом нашого єднання, людської довіри та взаєморозуміння. Сьогодні це велике надбання танець наших предків нехай збудить у нас почуття братерства та єднання навколо духовних та культурних цінностей нашого народу. Тільки усвідомлюючи звідки походять наші витоки, наше коріння, ми зможемо віднайти себе та свій шлях зростання на рідній землі.”
Далі слово мав: Голова Коломийської міської ради Богдан Станіславський та депутат Коломийської міської ради, художній керівник народного ансамблю танцю “Cварга” Мирослава Воротняк.
Опісля для присутніх у залі були представлені хореографічні композиції, які майстерно виконали учасники Фестивалю з різних куточків України.
На урочистому заході також були присутні: секретар Коломийської міської ради Андрій Куничак; заступник Коломийського міського голови Володимир Мельничук; начальник відділу культури Коломийської міської ради Станіслав Баланович, депутати Івано-Франківської обласної, Коломийської районної рад та депутати місцевих територіальних громад.
Преосвященного Владику Юліана на мистецькому заході супроводжували: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
17 серпня 2021року, в Музеї Писанкового розпису міста Коломиї, відбулось урочисте відкриття фотовиставки пам’яті видатного українського фотохудожника, лауреата Національної премії України ім. Т. Шевченка – Василя Пилип’юка.
У мистецькому заході взяв участь Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
На початку заходу до слова та благословення запросили духовенство.
Звертаючись до присутніх, Преосвященний Владика Юліан закликав усіх помолитись за спокій душі спочилого Василя Пилип’юка, а потім поділився спогадами про геніального фотографа, якого знав особисто.
Архієрей наголосив, що пан Василь мав великий талант від Бога, адже саме Господь дає талановитим людям звертати увагу на такі речі, які нам здаються звичними і не вартими уваги.
Також Його Преосвященство зазначив, що Василь Пилип’юк був геніальною людиною, яка безмежно любила свій край та Україну і прагнув показати красу рідної Держави не тільки українцям, але й цілому світу.
Далі слово мав: Коломийський міський Голова Богдан Станіславський, депутат Івано-Франківської обласної ради Орися Книшук та друзі й колеги відомого фотографа.
Опісля для відвідувачів мистецького заходу було представлено фільм про життєвий шлях знаного фотографа.
Наприкінці заходу присутні мали змогу огляну чисельні фотоальбоми Василя Пилип’юка.
На урочистому заході Преосвященного Владику Юліана супроводжували: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та протодиякон Антон Трачук.
14 серпня для нас, для усіх православних християн, розпочинається Успенський піст. Цей піст настає через місяць після Петрового посту. Піст започатковано перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Божої Матері і триває два тижні від 1 до 15 серпня (ст. стиль).
Християни перших віків завжди готувалися постом і молитвою до великих свят. З цієї священної практики з часом розвинулися коротші чи довші пости. Насамперед це Великий піст перед світлим днем Господньої Пасхи. Перед празником Христового Різдва ввійшов у звичай піст Пилипівки. З особливою повагою до святих верховних апостолів Петра й Павла виник піст Петрівки. А вкінці прийшов наймолодший з чотирьох річних постів – піст Успенський.
Ним ми приготовляємо себе до одного з найбільших Богородичних свят – Успіння Пресвятої Богородиці. Так ми наслідуємо пости й молитви Пречистої Діви Марії, якими вона готувалася до зустрічі Свого Божого Сина у Своєму святому Успінні.
Успенський піст відомий у нас також як Богородичний, Спасо-Богородичний, чи Спасівка. Звернемо увагу на історію цього посту, тривання та його практику у перших віках християнської Руси-України.
Перші згадки про Успенський піст маємо з IX століття. Як Петрівка й Пилипівка, так і цей піст увійшов у практику не дорогою церковного законодавства, а через звичай. З цієї причини у Греції було багато суперечок, як щодо існування цього посту, так і щодо його приписів і тривання.
Про цей піст нічого не згадує Евергетицький устав XI ст. ані устав Царгородського Пантократорського монастиря 1136 року.
Подібно й Устави святого Феодора Студита і святого Атаснасія Афонського ще до XIV сторіччя не говорять про Успенський піст. З давніх типіконів першу згадку про Спасівку має типікон грецького Николо-Касулянського монастиря з XII ст. в Калабрії, Італія. Тут на перше серпня (старий стиль) є таке зауваження: «Царгородський патріарх Миколай І (895 – 925) про Чотиридесятницю та Успіння Пресвятої Богородиці: «Є в нас ще інший піст, званий піст Пресвятої Богородиці, що починається першого серпня і про який згадує Сьомий Собор у Нікеї 920 року»».
Однак, в бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо чітку вказівку щодо Успенського посту: «Церковні пости розміщені в році так, що для кожного часу запропоновано свій особливий закон помірності. Так для весни весняний піст – у Чотиридесятницю, для літа літній – у П’ятидесятницю (Петрів піст), для осені осінній – у сьомому місяці (Успенський), для зими – зимовий (Різдвяний)».
Згадку про Богородичний піст знаходимо в посланні папи Миколая І (858 – 867) до болгар, де він пише: «Свята Римська Церква має з давніх-давен звичай дотримуватися таких постів: 40 днів перед Пасхою, після П’ятдесятниці, перед Успінням Богородиці, а також перед святом Господнього Різдва». В автентичності цього послання деякі автори сумніваються.
У творі «Про три Чотиридесятниці», що його приписують Антиохійському патріарху Анастасію Синаїту (VI ст.) говориться про Успенський піст як такий, що відділився від Петрівки, бо вона первісно тривала від неділі Всіх Святих до свята Успіння, а відтак з Петрівки був відокремлений липень.
Афонські монахи приблизно в 1085 році запитували Царгородського патріарха Миколая VII Граматика (837 – 843) про пости, а особливо про Успенський піст. Відповідь патріарха була така: «У серпні був перед тим піст, але його перенесено, щоб не сходився з поганським постом, що був у тому часі. Одначе і тепер ще багато людей постять у тому часі, щоб оберегти себе від недуг».
Успенський піст у Візантійській державі в ХІ – ХІІ століттях почав щораз більше входити в життя. Архиєпископ Палестинської Кесарії Анастасій, що жив близько 1090 року, щоб заохотити вірних до зберігання цього посту, видає про нього окрему розвідку, у якій пише: «Піст перед Успінням Пресвятої Богородиці передали нам святі Отці й божественні патріархи, його чесно дотримуються усі міста і країни православні, а передусім велике й щасливе місто Константинополь та Велика Церква». Вкінці автор робить висновок, що цей піст уже був у практиці ще до імператора Лева Мудрого (886 – 911).
Успенський піст був темою обговорень Царгородського Собору 1166 року за патріарха Луки Хрисоверга (1156 – 1169) і Мануїла Комніна (1143 – 1180). Собор підтвердив практику цього посту.
У грецькій Церкві довгий час не було узгодженості, як щодо часу тривання Петрівки і Пилипівки, так і щодо часу тривання Успенського посту. Патріарх Вальсамс († 1204) подає, що за його часів дотримувались всіх трьох постів, тобто Петрівки, Спасівки і Пилипівки, і що їхня тривалість була така сама, що й сьогодні, а інші дотримувалися тільки Петрівки й Пилипівки, а про Успенський піст і чути не хотіли. Він у своїх посланнях захищає Богородичний піст і наказує його зберігати. Притім посилається на Царгородський Собор 1166 року, який цей піст не лише підтвердив, але й визначив його час – від 1 до 15 серпня.
Св. Симеон Солунський пише, що «Піст у серпні (Успенський) заснований на честь Матері Божого Слова, Яка, пізнавши Своє преставлення, як завжди подвизалася і постила за нас, хоч, будучи святою і непорочною, і не мала потреби в пості; так особливо Вона молилася за нас, коли мала намір перейти від тутешнього життя до майбутнього, і коли Її блаженна душу мала через Божественного духа з’єднатися з Її сином. А тому й ми маємо постити й оспівувати Її, наслідувати Її життя і тим будити Її до молитви за нас. Дехто, втім, каже, що цей піст заснований з нагоди двох свят, тобто Преображення та Успіння. І я також вважаю за необхідний спогад цих двох свят, одного – як такого, що подає нам освячення, а іншого – змилування й клопотання за нас».
Успенський піст у давнину був строгіший від Петрівки й Пилипівки, але лагідніший, ніж Великий піст. У понеділок, середу й п’ятницю цього посту треба споживати суху їжу, тобто хліб, воду й сушені овочі, а у вівторок і четвер дозволялася варена їжа, але без олії. У суботу й неділю був дозвіл на вино й оливу, а в день Господнього Преображення – і на рибу.
До свята Преображення Господнього, коли в храмах освячуються виноград і яблука, Церква зобов’язує нас утримуватися від цих плодів. За переданням св. Отців, «якщо ж хто з братів з’їсть гроно до свята, то хай прийме заборону за непослух і не споживає грон протягом всього місяця серпня».
У свято Преображення Господнього за церковним Статутом дозволяється на трапезі риба. З цього дня по понеділках, середах і п’ятницях у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.
Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним, на зразок того, як наша душа поєднується з тілом, проникає в нього, оживлює і робиться з ним одним цілим, як душа й тіло становлять єдину живу людину. І тому, постячи тілесно, в той самий час слід нам постити й духовно: «Постячи, браття, тілесно, постимо й духовно, розв’яжемо будь-який союз неправди», – заповідає Свята Церква.
У пості тілесному на першому плані – утримання від поживної, смачної та солодкої їжі; у пості духовному – утримання від пристрасних гріховних порухів, що тішать наші чуттєві схильності й пороки. Там – залишення їжі скоромної – поживнішої і вживання їжі пісної – менш поживної; тут – залишення улюблених гріхів і огріхів і вправляння в протилежних їм чеснотах.
Сутність посту висловлена в церковній пісні: «Якщо, душе моя, утримуєшся від страв, а від пристрастей не очищаєшся, – даремно радіємо неспоживанням: тому що, якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш Богом, як фальшива, і уподібнишся злим демонам, котрі ніколи не їдять».
