31 жовтня Церква вшановує пам`ять апостола Луки. Він народився в Антіохії і належав до язичницького роду. Лука з цікавістю займався науками та мистецтвом, подорожував світом для того, щоб ще більше дізнатися про те, як влаштований Всесвіт і яким Розумом. У цей час він здобув знання з медицини й набув якостей та вміння в малюванні. Лука добре знав, окрім грецької, давньоєврейську та арамейську мови.
У Страсний тиждень Лука весь час знаходився в Єрусалимі. Бачив своїми очами муки Христа Спасителя, Його Голгофу, розп’яття і погребіння. На ранок Пасхи Лука йшов з Клеопою в село Еммаус і перебував у скорботному стані з приводу смерті Христа. Коли ж Воскреслий Спаситель явився ним у дорозі і відкрився у ламанні хліба, вони побачили, що Спаситель воскрес (Лк. 24:13-35).
Святий Симеон Метафраст, який уклав житіє святого апостола і євангелиста Луки, черпаючи свідчення від давніх церковних письменників Орігена, Климента Олександрійського та церковного історика Євсевія Кесарійського, пише, що після Зішестя Святого Духа, Лука на деякий час залишився в Єрусалимі разом з іншими апостолами, а потім попрямував до Антіохії, де вже знаходилося кілька учнів. Зупинившись в самарійському місті Севастії для проповіді Євангелія, він взяв правицю пророка Іоана Предтечі і перевіз її, як дорогоцінну християнську реліквію, до своєї батьківщини Антіохії. Саме тут Лука зустрів святого апостола Павла під час його другої місійної подорожі, яка відбувалася близько 50 року після Р. Х. Звідтіля вони обидва відправилися до Греції, щоб тут проповідувати Слово Боже.
Інше передання, яке знаходиться у «Константинопольському Синаксарі» свідчить, що Лука не знав Господа, не ходив за Ним і не був свідком Його страждань, а лишень зустрів апостола Павла в місті Фіви, де був лікарем і доглядав за хворими. Проповідь Апостола Народів дуже вплинула на Луку і переконала його в Істині. Без коливань і сумнівів він залишив свій маєток, відмовився від лікування і пішов за апостолом Павлом. Відтоді Павло та Лука були разом, несли спасительне благовістя до різних місць і засновували християнські громади.
Коли апостола Павла арештували, Лука не залишив його і попрямував за ним до Риму. Йому довелося перетерпіти різні випробовування, про що розповідається наприкінці книги Діянь Святих Апостолів у 27 і 28 розділах. Саме в Римі Лука під керівництвом апостола Павла написав Євангеліє та Діяння Святих Апостолів. Ці святі писання Лука присвятив правителеві Ахайї Феофілу, який навернувся до християнства.
Після двох років перебування у в`язниці апостол Павло був відпущений на волю і знову відновив свою місіонерську проповідь. Вірним супутником Павлові в його апостольських подорожах був і надалі Лука. Жорстокі гоніння на християн, які розпочалися за імператора Нерона, змусили апостола Павла знову повернутися до Риму, щоб підтримати громаду вірних. Павло був і на цей раз схоплений та закований у ланцюги. Можливо апостол Лука був присутній при мученицькій кончині свого улюбленого вчителя.
Після смерті Апостола Народів Лука пішов з євангельською проповіддю і ніс благу звістку в Італії, Далмації та Македонії, звідти прийшов до Ахайї. Побував Лука і в Єгипті, де проповідував Євангеліє язичникам. Він дійшов навіть до далеких Фів і призначив святого Авілія другим єпископом Олександрії. Повернувшись до Греції, Лука став єпископом міста Фіви в Беотії. Він рукопокладав пресвітерів і дияконів, засновував церкви та зцілював хворих.
Мученицька кончина апостола Луки була такою ж жорстокою, як і інших апостолів. Язичники заживо стяли з нього тіло і за свідченням він помер, будучи підвішеним до оливкового дерева. Біля гробниці святого апостола Луки звершувалося багато чудес, а його мощі виточували миро. Багато вірних приходило до святині, зціляючись від багатьох хвороб і особливо від недугу на очі.
Після блаженної мученицької кончини, через багато століть, 3 березня 357 року імператор Констанцій, син рівноапостольного Костянтина Великого, послав намісника Єгипта Артемія в Фіви, щоб той переніс мощі святого апостола Луки до церкви Святих Апостолів у Константинополі. Вони були разом покладені з мощами святих апостолів Андрія та Тимофія.
Церковна традиція свідчить також про те, що святий апостол і євангелист Лука намалював образ Пресвятої Діви Марії з Немовлям Ісусом на руках. Мати Божа прийняла Своє зображення з радістю і промовила такі слова: «Нехай прибуде на ньому милість Того, Кого Я народила». Відтак, Лука намалював ще кілька ікон Пресвятої Богородиці та святих апостолів Петра і Павла й роздав їх для перших християнських громад. Звідси походить благочестива традиція здавна шанувати ікони Христа Спасителя, Його Пречистої Матері та святих угодників Божих, а апостола Луку вважати покровителем іконописців.
Святого апостола і євангеліста Луку вважають не тільки покровителем тих, хто малює ікони, але й покровителем лікарів та церковних істориків. Лікарів через те, що Лука сам був лікарем, а церковних істориків – апостол Лука був автором Святого Євангелія, в якій застосував певну хронологію та книги «Діянь Святих Апостолів».
В народній уяві день апостола Луки порівнюють часто з його ще однією датою – днем пам`яті 5 травня, тобто весняним Лукою. Тому селяни у цей день приказували: «До весняного Луки ані хліба, ані муки, а прийшов осінній Лука – з`явилися хліб і мука»; «Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки»; «До Луки не везуть сіна з луки».
Святий апостол Лука мав неабиякі таланти, дар письменництва, лікування та малювання, а ще більше дар віри в Ісуса Христа і ходячи перед Лицем Господнім та маючи палаюче серце, готував народи, яким проповідував, до спасіння й вічного життя.
Високопреосвященний Димитрій (Рудюк), митрополит Львівський і Сокальський
14 жовтня 2021 року, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із архіпастирським візитом відвідав Храм Святителя Василія Великого села Річка, Косівського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив Архієрейську Божественну Літургію, читання Акафіста та здійснив освячення надвратної каплиці з іконою Пресвятої Богородиці.
На церковному подвір’ї Преосвященного Владику Юліана з короваєм, квітами й словами привітання зустріли парафіяни і гості та, під мелодійні звуки трембіт, провели до Святині.
У притворі Храму Керуючого Коломийською Єпархією зустрів настоятель Храму прот. Володимир Левицький та запросив очолити святкове богослужіння.
Правлячий Архієрей привіз на поклоніння вірним ікону Святителя Василія Великого із частичкою його святих мощей.
Його Преосвященству за торжественною Божественною Літургією співслужили: благочинний Косівського благочиння, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Косів митр. прот. Іван Близнюк; настоятель Храму Святої Тройці села Яворів митр. прот. Василь Іванюк; настоятель Храму Святителя Василія Великого села Річка прот. Володимир Левицький; настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці села Трач прот. Василь Понайда та протодиякон Антон Трачук.
На Малому вході, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив настоятеля Храму прот. Володимира Левицького правом носіння Митри.
Після відпусту Єпископ Юліан звернувся до присутніх зі словом повчальної проповіді, в якій зазначив: “Неможливо перелічити ті незліченні випадки, коли палкі молитви і щире розкаяння людей закликали діяльне заступництво Пресвятої Богородиці… Адже завдяки Їй відбулось наше спасіння і через Неї прийшов у світ наш Спаситель Ісус Христос”.
Архіпастир розповів про те, яку роль відіграла Пресвята Богородиця в історії людського спасіння: “Вона прекрасно розуміє людей, адже сама була людиною, споріднена з нами єством і знає всі потреби нашого єства… Пречиста Діва характеризувалася святістю життя, смиренням і неймовірною чистотою душі”.
Преосвященний Владика нагадав про прекрасний Ювілей – 125 років із часу побудови Храму в селі Річка, а це, можливо, понад 8 поколінь вірних, які перебували в ньому.
Далі, з благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Першосвятительською Грамотою.
Також Архіпастир привітав митр. прот. Володимира Левицького із отриманням високої богослужбової нагороди.
У свою чергу митр. прот. Володимир Левицький висловив щиру вдячність Владиці Юліану за візит, мудрі слова повчання, величне свято молитви й вручив святу просфору, букет квітів та пам’ятний подарунок.
На завершення, після уставного Многоліття, читанням Акафіста та Чину Малого освячення води, Владика Юліан здійснив освячення надвратної каплиці з іконою Пресвятої Богородиці.
13 жовтня 2021 року, на площі перед Музеєм Писанкового розпису, відбулось урочисте відкриття та освячення пам’ятного знаку відомому краянину, політику та багатолітньому очільнику Івано-Франківської ОДА – Михайлу Васильовичу Вишиванюку (1952-2016).
У святковому заході взяв участь Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.
На початку до виступу запросили: Коломийського міського Голову Богдана Станіславсько та колишнього Голову Коломийської РДА і товариша Михайла Вишиванюка – Михайла Негрича.
Опісля духовенством було звершено освячення пам’ятного знака.
Звертаючись до присутніх, Преосвященний Владика Юліан наголосив, що спочилий Михайло Васильович був великою людиною, яка багато зробила для рідного краю, нашого народу та загалом для України, адже, говорячи про локальні речі, які він робив, ми знаємо, що вони йшли у велику скарбницю розбудови і утвердженя нашої Держави.
Також Владика закликав усіх вміло, заради добра використовувати дари і таланти, які кожному благословив Господь.
У святковому заході також взяли участь рідні, друзі та колеги покійного Михайла Вишиванюка.
Керуючого Коломийською Єпархією на урочистому заході супроводжували: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, ієрей Юрій Кадинський та ієромонах Осія (Лещишак).
Вчора, 5 жовтня в селі Яблуниця Білоберізької сільської територіальної громади відбулося вручення двох автомобілів швидкої допомоги Toyota Land Cruiser Prado до Центру безпеки громади. З благословення Керуючого Коломийською Єпархією Преосвященного Владики Юліана участь в урочистому врученні взяв настоятель Храму Чуда Архістратига Михаїла села Черемошна та Храму Трьох Святителів села Біла Річка прот. Василь Попадюк. У заході також взяли участь голова РДА Василь Бровчук, голова Білоберізької територіальної громади Дмитро Іванюк, директор КНП «Обласний клінічний центр екстреної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» Мирон Матейко, голова районної ради Юрій Філипчук, депутати Верховинської районної ради, депутати Білоберізької сільської ради, старости сіл Білоберізької територіальної громади, жителі села Яблуниця. На початку заходу отець Василь освятив автомобілі швидкої допомоги, побажав працівникам Божого благословення і щоб Пресвята Богородиця завжди оберігала всіх медичних працівників під Своїм Покровом. До вітального слова також були запрошені гості свята. У своїй промові Василь Петрович подякував керівництву обласної державної адміністрації та депутатам обласної ради, директору КНП «Обласний клінічний центр екстреної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» Мирону Матейку за прикладені зусилля та допомогу у виділенні автомобілів швидкої допомоги для віддалених гірських сіл і присілків Білоберізької громади. « Бажаю громаді розвиватися, гірські території потребують додаткової уваги, і я радий, що є відчутна підтримка з боку державної влади. Щиро бажаю успіхів вам , Дмитре Івановичу, хай Господь Бог допомагає у реалізації задумів і планів. Зі свого боку ми і надалі будемо комунікативним місточком між органами вищої влади і місцевим самоврядуванням. Переконаний , що дані транспорті засоби дадуть змогу медикам швидше і якісніше надавати екстрену допомогу, але бажаю нехай виклики будуть тільки у профілактичних цілях» – сказав Василь Петрович. Також Дмитро Іванюк ознайомив присутніх з комплектацією автомобіля. Так, зокрема, він обладнаний дефібрилятором, ¬кардіомонітором з ритмом та записувачем показників пацієнта, електрокардіографом з функцією дистанційної передачі ЕКГ, кисневими балонами, монітором тиску крові, устаткуванням для ін’єкцій, пристроями для перенесення пацієнтів та засобами траспортної мобілізації, різними видами шин і вакуумним матрацом.
Пророк Іона жив після пророка Єлисея. Одного разу Господь повелів йому йти в язичницьке місто Ніневію, столицю Ассирійського царства, і сповістити жителів цього міста, що Господь знищить їх, якщо вони не покаються. Та Іона не хотів іти з проповіддю до ворогів народу ізраїльського і не послухався голосу Божого. Він сів на корабель, який відбував до іншої країни. Але раптом на морі піднялася сильна буря. Кораблю загрожувала загибель. Усіх, хто був на ньому, охопив жах. Корабельники вирішили кинути жереб, щоб довідатись, через що їх спіткало таке лихо. Жереб випав на Іону. Іона зізнався у своєму гріху і сказав: “Так, я згрішив перед Господом! Киньте мене в море, і буря втихне”. Коли його кинули у море, буря втихла. З волі Божої пророка проковтнула величезна риба, яка в Біблії названа китом. Іона три дні і три ночі пробув у череві кита, молячись Богу про помилування. Тут Господь явив особливу Свою славу, Він зберіг його неушкодженим у череві кита і помилував його.Через три дні кит викинув пророка живим на берег. Після цього Іона пішов у Ніневію для виконання волі Божої. Цілий день він ходив містом і проповідував усім, кажучи: “Ще сорок днів, і Ніневію буде зруйновано!” Мешканці повірили його словам. Вони, разом з царем, наклали на себе піст, стали молитися і каятися у своїх гріхах. І Господь помилував їх.Та Іона заремствував на таке милосердя Боже і просив собі смерті у Бога. Ймовірно, він гадав, що його вважатимуть лжепророком.Господь і цього разу врозумив Іону. Перед наметом, який Іона розкинув для себе поблизу Ніневії, за одну ніч виросла велика рослина і захищала його від сонячної спеки. Але на другий день черв`як підточив цю рослину, і вона всохла. Іона вельми сумував за всохлою рослиною.Тоді Господь сказав йому: “Ти жалкуєш за рослиною, над якою не трудився і якої не плекав. То хіба ж Я можу не пожаліти Ніневії, міста великого, в якому понад сто двадцять тисяч чоловік, не здатних розрізнити, де права, а де ліва рука, і безліч худоби?”Триденне перебування пророка Іони у череві кита і чудесне спасіння його були прообразом триденної смерті і Воскресіння Христа Спасителя.(Див. Іон).
4 жовтня 2021 року, в залі засідань Єпархіального Управління, Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, привітав відомого громадського діяча та підприємця Гуменюка Івана Михайловича із Днем Народження, яке він святкував напередодні та нагородив його високою церковною нагородою.
Архіпастир відзначив активну громадську позицію Івана Михайловича, побажавши йому Божого Благословення, міцного здоров’я, сил і натхнення для подальших плідних звершень на благо Церкви Христової, рідного краю та Української Держави.
Далі, з благословення Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив Івана Гуменюка Медаллю “За жертовність та любов до України”.
На урочистому привітанні також були присутні: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак, завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин та заступник Коломийського міського голови Проскурняк Сергій Іванович.
