СЛОВО НА БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ СВЯТОГО ОТЦЯ НАШОГО ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО, АРХІЄПИСКОПА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО

Радість благовіщення, свободу знамення, з рабства звіль­нення сповіщає ангел Діві. Ангел з Дівою говорить, але не так, як колись бесідував з жінкою змій у раю. У шостий. — каже євангеліст, — місяць посланий був ангел Гавриїл від Бога до Діви, зарученої мужеві. Посланий був Гавриїл, аби цілому світові спасення благовістити. Посланий був Гавриїл, несучи підпис Адамового поклику. Посланий був Гавриїл до Діви, щоб безчестя жіноче на честь перетворити. Посла­ний був Гавриїл, аби чесному Женихові спочивальню приго­тувати. Посланий Гавриїл до Діви, зарученої Йосифові, але береженої для Сина Божого. Посланий без­плотний до Діви чистої. Посланий був вільний від гріха до тої, що не пізнала тління. Посланий світильник пресвітлий, сповіщаючи сонце правди. Послана була ранкова зоря, яка йде перед світлом дня. Посланий Гавриїл, щоб сповістити про Того, Хто в лоні Отчому є і на руках матері спочиває. Посланий Гавриїл, щоб показати Того, Хто на престолі си­дить і у вертепі лежить. Посланий воїн, проголошуючи Цареву таємницю, таємно вірою пізнавану, цікавістю ж не віднай­дену. Тайну, якій поклоняються, а не людським розумом мі­няють. Тайну, що божественним, а не людським розумом осягається. У шостий місяць посланий був Гавриїл від Бога. У який шостий? — Відколи Єлисавета прийняла благовіщення, відколи Йоана зачала. Звідки ж Те пізнати, сам ангел, говорячи до Діви, так повідомляє: «Ось Єлисавета, родичка твоя, і вона зачала сина у старості своїй, і ось шостий місяць тій, яку називали неплідною». У місяць шостий від зачаття Йоанового: годилося-бо, щоб перед воїном слуга йшов, спра­ведливо було, щоб вісник провістив прихід Владики. У місяць шостий посланий був ангел до Діви, зарученої мужеві, — до зарученої, а не пошлюбленої. До зарученої, але збереженої.

Чому ж зарученої? Щоб не довідався розбійник [диявол] таємниці, бо знав лукавий, що через Діву прийде Цар. Бо й він чув голос Ісаї, що говорив: «Ось Діва у лоні зачне і наро­дить Сина». Наглядав за кожною дівою, щоб, де відчує ту тайну, там зразу завдати безчестя. І через те Господь через заручену Діву прийшов. Заручену мужеві, йому ж ім’я Йосиф. Почуй, що про того чоловіка і про Діву говорить про­рок: «Дасться ця книга запечатана мужеві, що умів читати писання», тобто Діва, воістину нетлінна. Від кого ж дасть­ся? Від священиків. Якому чоловікові? Теслі Йосифові. Цей Йосиф, браття, спершу до чесного приєднався шлюбу, наро­див дітей. Тоді, після дружини своєї, відмовлявся взяти іншу, в чистоті перебував, виховував дітей своїх у настановах і страху Господньому. Коли ж Павло-апостол на проповідь Євангелія вийшов, одного із синів його зустрів. Іншого, ка­зав, з апостолів не бачив, лише Якова, брата Господнього, не від Марії, але від Йосифа народженого. Коли-бо священики цнотливому Йосифу Діву заручили, віддали її тому, хто часу шлюбу чекав. Він же, її приймаючи, воістину зберегти її не­тлінною мав, і це задовго передбачив пророк, провістивши: «Дасться книга запечатана мужу, який уміє читати писання», тобто тому, що шлюбне єднання вже знав. І сказав: «Не мо­жу читати». — «Чому не можеш читати, Йосифе?» — «Не можу читати, бо книга є запечатана».  «Для кого ж та запечата­на книга бережеться?» — «Для Творця всього на обитель». Але до попереднього повернімося.

У місяць шостий посланий був Гавриїл до Діви Марії, прийняв від Бога веління таке: «Чуєш, ангеле, будь служите­лем страшному і сокровенному таїнству, чудові послужи, милосердям-бо своїм спонуканий, спішу зійти на пошуки Адама заблукалого. Того, хто створений за Моєю подобою, гріх, спотворивши, на землю із раю кинув, розтлив діло рук Моїх, затьмарив красу, яку Я створив. Вовк викрав вихованця мого. Подорожує вигнаний громадянин раю, дерево життя полум’яна зброя береже. Замкнулося едемське місце насо­лоди. Над заблукалим змилосерджуся, ворога схопити хочу. Хочу, щоб ця тайна всім небесним силам незнаною була, то­бі єдиному лише повідомлена. Іди-бо до Діви Марії, іди до одушевленого града, про нього ж говорить пророк: «Пре­славне говориться про тебе, граде Божий». Піди до словесно­го мого Раю, іди до східних дверей, іди до обителі, Слова Мого достойної. Іди до другого неба, яке є на землі, іди до хмари легкої, і сповісти про нетлінне Моє Пришестя. Іди до святилища Мого приготованого, іди до світлиці божествен­ної вочоловічення Мого, іди до чистої ложниці народження Мого в тілі. Говори у вуха словесного кивоту Мого, хай при­готує Мені входи слуху. Вважай, щоб не збентежив її ані не настрашив душу Діви. До церкви тої Божої підійди лагідно. Перший твій голос радість нехай їй принесе. Скажи: «Радій, благодатна, бо помилую скривджену Єву».

 Чувши це, ангел і собі, що гарно було, думав: «Дивна це річ, її розуміння жод­ними словами пояснити не можна. Його бояться херувими, Його серафими не сміють бачити, Його всі ангельські сили охопити не можуть. Особливим якимось таємним чином повідомляється в утробі отроковиці Діви Його перебування і власної Його Особи присутність їй сповіщається, входжен­ня ж Його в неї має бути через слух її. І Той, що Єву осудив, доньку її прославити намагається, говорить-бо: «Хай приго­тує мені слух свій на вхід. Хіба може утроба дівоча вмістити невмістимого? Воістину таїнство велике і страшне». Коли ангел так думав, сказав до нього Владика: «Чого вагаєшся, о Гавриїле, через новину речі? Чи не був ти незадовго перед цим часом посланий від мене до Захарії-священика? Чи не сповіщав йому Йоанове зачаття? Чи не навів кари на неві­руючого єрея? Чи не зв’язав мовчанням старцеві язик його? Чи не утвердив ділом те, що ти говорив словом? Чи не при­йшло за благовіщенням твоїм його звершення? Чи не зачала неплідна? Чи не послухала зістарена утроба? Чи не відійшла неплідности недуга? Природи втекла нездатність, і що є та­ке, чого б Я не міг зробити? Чому маєш сумнів?».

 Тоді ангел: «Все для Тебе, — казав, — Владико, можливе: єства неміч зці­лити, хворіб імлу розігнати, члени мертві до сили життя по­вернути, єству зістареному звеліти, щоб дітей родило, у не­плідної утроби непліддя забрати, висохлу тростину у злаковидний образ перетворити, землю неплідну явити матір’ю снопів — усе те звичайне для сили Твоєї діло. Свідками є Сара і Ревека, після них Анна — вони колись великою недугою неплідности хворіли, від Тебе звільнення прийняли. Але щоб діві без єднання з чоловіком народити — це перевершує зако­ни єства і виявляє річ і Твою в дівиці присутність, бо Того, Кого небо і краї землі не вміщають, дівоча помістила утро­ба».

Знову-бо до нього Господь: «Як покров Авраама невмістимого Мене вмістити зможе?». Відповів ангел: «Тому що маєш безодню гостинности. І воістину там, о Господи, явив себе Авраамові у дверях покрову його і вийшов, усе сповню­ючи. Як же понесе Марія вогонь Божества? Престол Твій пломенить, промінням осяяний, чи може Діва Тебе носити і бути неопалимою?».

 Знову-бо до Нього Владика: «Якщо опа­лив вогонь купину в пустелі, то, певна річ, і Марію опалить Моє у ній буття. Якщо ж вогонь той у пустелі, який вогонь Божества мого передзнаменував, купину швидше оросив, ніж опалив, то що скажеш про істину, яка не у вогненному полум’ї, але в образі дощу сходить?».

 Тоді ангел, веління Бо­же виконуючи, пішов до Діви і світлим голосом скликнув, кажучи: «Радуйся, обрадованна, Господь з тобою. Більше не здолає диявол роду твого. Де ж бо раніше той ворог рану зробив, там лікар докладає лікування. Де був смертного вхо­ду початок, звідти життя собі вхід відкриває, через жінку витекло зло на народ людський, через жінку витікають найкращі блага. Радій, благодатна, не соромся, що жінка причи­ною була осудження, ти бо Судді й Іскупителя матір’ю бу­деш. Радій, обрадованна, що маєш народити Спаса світу. Радій, обрадованна, мати життя, через яке втратить силу смерть. Радій, одушевлена церкво Божа, небес купино і землі нетісне вмістилище. Радій, єства невмістимого найпросторіше поселення. Радій, Жениха овдовілого, світу мати непороч­на. Радій, запустілого світу оновлення. Радій, Маріє, ти-бо достойна прийняти в себе мислене сонце завдяки чистоті своїй. Радій, небесної веселости спадкоємице. Радій, бо че­рез тебе цілому світу радість засяє і людський рід у поперед­ній сан вертається. Радій, обрадованна, ти-бо маєш на руках своїх носити Владику всіх».

Це чуючи, Марія думала собі, що це є: чи не якась зваба і чи не прийме смерть замість ві­тання, як же колись Єва, праматір наша. Коли так вона дума­ла, сказав ангел: «Господь з тобою, не бійся, Маріє, знайшла ти благодать у Бога, приймеш у лоні і народиш Сина, даси ім’я Йому Ісус, Він великим буде і Сином Вишнього назветь­ся. І дасть Йому Бог престол Давидів, і царству Його не буде кінця». Сказала ж Марія: «Як це буде, коли мужа не знаю?» Ангел мовив їй: «Дух Святий зійде на тебе, і сила Вишнього тебе осінить, Той-бо, Хто народиться від тебе, Си­ном Божим є».

Після Благовіщення ангельського, вставши, Діва пішла швидко в гори до Єлисавети, родички своєї, у дім Захарії. І коли привітала Єлисавету, затріпотало немовля у лоні її, сповнив-бо її Духа Святого прихід Маріїн. І де обрадованна проходила, там усе сповнювалося радости. Йоан-бо в утробі матері тріпотав і підстрибував через Маріїне вітання. Промо­вила ж Єлисавета голосом великим: «Благословенна ти між жінками, і благословенний плід утроби твоєї. Звідки це мені, що прийшла до мене мати Господа мого. Благословенна ти між жінками, ти-бо початок воскресенню зробила, ти нашим входом у рай єси, і вже ніхто не буде докоряти роду жіночо­му. Більше не боятимуться онуки Євині прокляття, Христос-бо, роду нашого Визволитель і Творець неба та землі, із твоєї святої утроби виходить».

Пречиста ж Діва пресвітліша, сло­ва ті чуючи, освячений же ум маючи, коротко Тайну Божу розповівши, мовила: «Величає душа моя Господа, і утішився дух мій в Бозі, Спасі моїм». Прийняла Ізраїля, отрока свого, пом’янути милість, яку обіцяв Авраамові і насінню його довіку. Чи бачиш, як свята Діва і праведного Авраама доскона­лість перевищила, і від усього творіння стала більшою. Через Неї бо прийшов Христос, лікар немічних. Тим, що у пітьмі сиділи, праведне засіяло сонце. —  Нині невимовна і преславна тайна нам, грішникам, подається, щоб і ми, браття, прикрасилися чеснотами, одноголосно заспівали Богородиці, кажучи: «Радій, обрадованна, ти-бо днесь Творця всього світу в утробу свою прийняла. На Нього ж не сміють глянути херувими. Радій, одушевлене небо, в яке Господь плоттю оселився. Радій, золотий світильнику, переповнений єлеєм невимовної Божої до нас милости. Радій, красо Якова, яку вибрав Бог і більшою тебе зробив від ангелів. Радій, світла хмарко, що Бога носиш несказанно. І закінчилися на тобі пророцтва: той-бо з пророків дверми тебе нарік, а інший купиною палаючою і неопали­мою, а інший горою святою, інший же джерелом запечатаним і раєм богонасадженим. Справді велике і преславне в Тобі сталося, Владичице. Ти, о пресвята Діво Богомати, вища від усілякої похвали, і як зможемо достойно тебе похвали­ти? Тіло-бо від тебе прийняв Бог наш, і тобі всіляке творіння хвалу приносить. Відвідай нас, о Богородице, убогих і грішних, і визволи нас від всілякої біди, і сподоби нас Царства Сина твого і Бога нашого, Господа Ісуса Христа, Йому ж слава і держава, разом з Отцем, і пресвітлим, і благим, і живо­творним Духом нині, і завжди, і навіки-віків. Амінь.

Джерело: https://stavropigia.lviv.ua/

Молитовне відзначення Дня Народження та Тезоіменитства Преосвященного Владики Юліана

29 березня 2023 року, у середу п’ятого тижня Великого Посту, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, у співслужінні духовенства, звершив Божественну Літургію Ранішосвячених Дарів Святителя Григорія Двоєслова та Подячний Молебень, молитовно відзначивши День свого Народження і Тезоіменитства.

Під час урочистого богослужіння Архіпастирю співслужили: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук; благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк; керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак; працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук; ієрей Юрій Кадинський; завідувач канцелярії Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин; ієрей Дмитро Гром  та протодиякон Антон Трачук.

Після відпусту від імені духовенства Коломийської Єпархії Правлячого Архієрея із Днем Народження та Тезоіменитства привітав митр. прот. Юрій Бровчук, виголосивши вітальне слово та вручив букет білих троянд і святу просфору.

Опісля Правлячого Архієрея із Днем Народження і Тезоіменитства привітали: очільники органів влади, керівництво силових структур, воїни, благодійники й меценати, парафіяни Кафедрального Собору, інтелігенція, представники місцевих ЗМІ та громадськість.

У свою чергу Правлячий Архієрей звернувся до присутніх зі словом, у якому зазначив: “Cьогодні ми звершили древню Літургію Ранішосвячених Дарів і немовби перенеслись в перші століття християнства – часи посиленої молитви, адже завдяки молитві ми єднаємось одне з одним, єднаємось із нашими померлими, єднаємось із нашими воїнами, які, захищають Україну від російських окупантів.

Його Преосвященство  наголосив на необхідності великої віри і впевненості  в час війни, щоб перемогти лютого ворога.

Також Архіпастир подякував усім за щирі слова привітання та спільну молитву, зазначивши, що завжди дякує Богові за дар життя, можливість бути знаряддям у Його руках та допомагати довіреній пастві йти шляхом спасіння.

На завершення Його Преосвященство подав присутнім своє архіпастирське благословення.

Вітання Преосвященному Єпископу Юліану з нагоди Дня Народження та Тезоіменитства від редакційної колегії газети “Коломийський вісник”

Ось уже 10 років у цей березневий день маємо честь вітати Вас із Днем Народження і Днем Тезоіменитства. Вдруге, на жаль, це відбувається в умовах воєнного часу, через агресію росії і військове вторгнення її армії на територію України.

Війна змінила багато планів, однак, незважаючи на всі спричинені нею труднощі, інформаційно-видавничий відділ очолюваної Вами Коломийської Єпархії Православної Церкви України продовжує працювати, а редакція газети «Коломийський вісник», завдяки Вам, щомісяця готує до друку черговий випуск. У грудні, зокрема, вийшов ювілейний 100-ий номер, а зараз працюємо над 103-ім числом газети. Це вагомий творчий доробок нашого невеликого колективу, під Вашим керівництвом як головного редактора, у важливу справу релігійного просвітництва та інформаційної присутності нашої Церкви на теренах краю.

Під час повномасштабної війни на сторінках видання з’явилися нові теми: про волонтерську діяльність духовенства і парафіян, яку проводять усі благочиння, про капеланське служіння священників, а також, на жаль, про загибель наших краян на фронті та їх урочисті проводи в останню путь, які звершуються нашою Церквою… Болючі теми, які залишають рани в серцях кожного з нас, але, зафіксовані на папері, вони збережуться в історії, для наступних поколінь українців. Щоб ми пам’ятали своїх героїв і щоб жодні чужинці ніколи більше не переписували нашу історію.

Ваше Преосвященство! Щиро бажаємо Вам здоров’я, натхнення, віри в перемогу і майбутнє процвітання нашої рідної землі. Бажаємо Вам і всім нам, щоб наступний Ваш День народження був мирним, щоб українці перемогли ворога і повернулися до мирної праці, до відбудови України. Хай Господь, за нашими спільними молитвами, дарує Вам Своє благословення, а українському народу – мир і процвітання!

Многих і благих літ Вам, дорогий Архіпастирю!

Відкриття меморіальної дошки полеглому Герою Степану Романюку у с. Топорівці

24 березня 2023 року, у селі Топорівці Городенківської громади відбулося відкриття меморіальної дошки полеглому Герою Степану Романюку.

Пам’ятний знак розташований на фасаді ліцею, в якому свого часу навчався військовий.

Право відкрити меморіальну дошку було надано батьками та сестрі полеглого Героя.

Далі з благословення Керуючого Коломийською Єпархією Преосвященного Єпископа Юліана, чин освячення меморіальної дошки звершив настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Топорівці ієрей Василь Марковський.

Також зі словами співчуття і вдячності родині Героя на відкритті звернулись Городенківський міський голова Богдан Кобилянський та депут обласної ради Василь Мельничук.

Опісля відкриття меморіалу на кладовищі відбулася поминальна панахида за загиблими Героями Степаном Стефураком, Степаном Романюком, Іваном Грищуком та Михайлом Сливчуком, які знайшли останній спочинок на місцевому кладовищі.

Джерело

Владика Юліан звершив Чин похорону великого українського композитора та музикознавця Олександра Козаренка

23 березня 2023 року, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, Преосвященний Єпископ  Коломийський і Косівський Юліан звершив Чин похорону відомого українського музиканта, талановитого композитора, музикознавця, музичного критика, віртуозного піаніста, професора, доктора мистецтвознавства – Олександра Володимировича Козаренка (1963- 2023).

Керуючому Коломийською Єпархією під час заупокійного богослужіння співслужили: митр. прот. Тарас Мойсюк; керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак; прот. Василь Юрчук; працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук; ієрей Василь Деркач; завідувач канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин; ієрей Дмитро Гром та протодиякон Антон Трачук.

Після відпусту Правлячий Архієрей звернувся до присутніх зі словом,  у якому зазначив: ” Всю культурну громадськість нашого краю, України та цілого світу сколихнула жахлива новина про непоправну втрату – смерть великого композитора, піаніста та музикознавця Олександра Володимировича Козаренка”.

Його Преосвященство сказав, що для тих, хто мав щастя бути із ним знайомим, він був прекрасним співбесідником, з яким можна було розмовляти на найрізноманітніші теми, характеризувався безпосередньою поведінкою, відчуттям бачити красу у всьому, тонким гумором, самоіронією та глибинним інтелектом.

Архіпастир зазначив, спочилий Маестро був також і глибоко віруючою людиною, який любив відвідувати Храм Божий та знаходив своє натхнення у роздумах про Творця і спогляданні неповторної краси Божого світу.

“Олександр Володимирович дуже скромно говорив про свій талант, зазначаючи, що це не його заслуга, а що він є тільки ретранслятором Божественної музики”, – наголосив Преосвященний Владика.

На завершення Владика Юліан закликав пам’ятати у своїх  молитвах про великого сина України та нашого краянина – Олександра Козаренка.

Після заупокійного богослужіння тіло спочилого композитора урочистою процесією було пронесене центральною вулицею міста та похоронене на міському кладовищі, у родинному склепі.

Провести в останню дорогу великого музиканта прибули рідні, друзі, колеги, представники влади краю та коломияни.

Чергова допомога українським воїнам від Благодійної ініціативи “Захистимо життя”

20 березня 2023 року, на території Управління Коломийської Єпархії, відбулось освячення автомобіля підвищеної прохідності Land Rover та відправлення чергової благодійної допомоги  для потреб воїнів 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ”Едельвейс”, які героїчно захищають Українську Державу від російських окупантів.

Авто для військових освятив Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан.

Даний транспортний засіб придбаний на кошти мешканців села Яківка та попрямує в зону бойових дій. Разом із автомобілем, для українських військових, знову передано продукти харчування, ліки, військова амуніція та засоби гігієни.

Цього разу  благодійну допомогу для наших захисників зібрали: парафіяни Храму села Олієво-Королівка разом зі своїм настоятелем митр. прот. Богданом Войтишиним; парафіяни Храму села Корнів разом зі своїм настоятелем прот. Василем Барчинським; парафіяни Храму селища  Гвіздець разом зі своїм настоятелем ієреєм Іваном Венгрином та ВО “Бартка” села Пістинь.

Подібна допомога Українській Армії та всім постраждалим від війни завдяки небайдужим людям відбувається постійно.

В урочистому освяченні автомобіля для українських воїнів взяли участь члени наглядової ради та волонтери благодійної ініціативи “Захистимо життя”: митр. прот. Микола Кравчук; старший капелан 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади митр. прот. Михайло Возняк; працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук; протодиякон Антон Трачук та Василь Петрович Шкутяк.

Волонтери благодійної ініціативи Коломийської Єпархії “Захистимо життя” допомагають воїнам Української Армії, вимушеним переселенцям та всім постраждалим від загарбницького вторгнення росії на територію України.

Заупокійна Літія за загиблими Героями Мироном Забарилом та Володимиром Островським у місті Коломия

12 березня 2023 року, на Алеї Слави Коломийського міського кладовища, була відсужена заупокійна Літія за спокій душ українських воїнів Мирона Забарила та Володимира Островського, які рік тому героїчно загинули в бою з  російськими окупантами, захищаючи рідну землю.

З благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, в поминальному заході взяли участь асвященники Собору Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова міста Коломиї прот. Василь Бойчук та прот. Анатолій Момот.

Спочатку духовенство звершило заупокійну Літію за полеглими воїнами-захисниками. Опісля зі словом до присутніх звернувся отець Анатолій, який пригадав скорботні події та трагічні переживання рідних і близьк

Також священнослужитель  передав рідним співчуття та слова молитовної підтримки від Преосвященного Владики Юліана.

У молитовному поминанні також взяли участь: Коломийський міський Голова Богдан Станіславський, заступник Коломийського міського голови Роман Остяк, воїни, рідні та близькі полеглих Героїв.

Владика Юліан нагородив митр. прот. Василя Лазаровича високою церковною нагородою

13 березня 2023 року, в Єпархіальному Управлінні Коломийської Єпархії, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан привітав настоятеля Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Цуцулин, Косівського благочиння та Храму Святого Апостола Андрія Первозванного села Мала Кам’янка, Коломийського благочиння митр. прот. Василя Лазаровича із Днем Народження та 45-літтям, яке він відзначав нещодавно та нагородив  його високою церковною нагородою.

Правлячий Архієрей побажав отцю Василю Господнього Благословення, міцного здоров’я, духовної радості та сил для подальшого ще більш плідного служіння Церкві Христовій.

Далі, з Благословення Предстоятеля Православної Церкви України, Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України, Його Преосвященство нагородив митр. прот. Василя Лазаровича Медаллю “За жертовність та любов до України”.

На святковому нагородженні були присутні: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук; керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та завідувач канцелярії Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.

Відзначення 162-ї річниці смерті Тараса Шевченка біля пам’ятника Кобзаря у місті Косові

10 березня 2023 року у рамках відзначення 162-ї річниці смерті Тараса Шевченка біля пам’ятника Кобзаря у місті Косові відбувя пам’ятний захід. З благословення Керуючого Коломийською Єпархією участь у заході взяли: благочинний Косівського благочиння митр.прот. Іван Близнюк, митр.прот. Василь струк та прот. Василь Павлюк. Також участь в заході взяли заступник голови Косівської районної військової адміністрації Василь Жмендак та заступник голови Косівської міської ради Володимир Петричук, працівники районної державної адміністрації, Косівської міської ради та громадськість міста. Розпочався захід урочистим виконанням державного гімну України. Після чого присутнім духовентвом було відслужено панахиду за вічний спокій душі Тараса Григоровича Шевченка. На завершення поминального заходу відбулося декламування віршів Тараса Шевченка вихованцями Соколівського будинку культури Софією Ключук та Черганівського будинку культури Богданою Михайлюк. Відтак представники влади та громадськості поклали квіти до підніжжя пам’ятника Кобзаря.

Джерело

Єпископ Юліан взяв участь у круглому столі присвяченому питанню викладання «Християнської етики» в закладах освіти Коломийської територіальної громади

9 березня 2023 року, у приміщенні Коломийської міської ради, відбувся круглий стіл, темою якого стало обговорення питання співпраці Церкви та держави в процесі викладання предмета «Християнська етика» в навчальних закладах Коломийської територіальної громади.

В заході взяв участь Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський та Косівський Юліан.

Разом із Архіпастирем в роботі наради також взяли участь: працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук, ієрей Юрій Кадинський та протодиякон Антон Трачук.

Розпочалася зустріч спільною Молитвою, після чого Коломийський міський голова Богдан Станіславський проінформував присутніх про формат заходу  та ключові питання, які будуть обговорюватись.

Далі очільники закладів освіти Коломийської територіальної громади поділилися з присутніми особливостями викладання «Християнської етики» у їхніх навчальних закладах.  

Своє бачення також висловили священнослужителі.

Роблячи певний підсумок в обговоренні, Владика Юліан зауважив, що предмет «Християнська етика» повинен викладатись у школах у відповідності до рекомендованої Міністерством освіти та науки України Програми та згідно вміщених у ній дидактичних принципів, головним із яких, на думку Архієрея, є принцип міжконфесійності.

Владика Юліан звернув увагу на те, що духовне життя краю характеризується поліконфесійною толерантністю, саме завдяки чому «Християнська етика» має майбутнє. Також Архієрей підтримав висловлену в ході обговорення ідею про закріплення при кожній школі священнослужителя.

За підсумками зустрічі було домовлено й надалі продовжувати тісну співпрацю між Церквою та Державою.

Наступна зустріч в такому ж форматі запланована на 3 квітня 2023 року.