27 травня 2021 року, в залі засідань Єпархіального Управління, Керуючий Коломийською Єпархією, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, привітав Голову Коломийської територіальної громади – Богдана Миколайовича Станіславського із Днем Народження.
Найперше Його Преосвященство подякував Богдану Миколайовичу за жертовну працю на користь Церкви Христової, процвітання рідного краю та добробуту людей; активну співпрацю, успішне втілення спільних проектів і заходів; особливо, за вагомий особистий внесок в проведенні ремонтних робіт у Кафедральному Соборі Преображення Господнього та приміщенні Єпархіального Управління.
Архіпастир побажав Голові ОТГ Господнього Благословення, міцного здоров’я, сил і натхнення для подальших благих звершень на благо Церкви Христової, рідного краю та Коломийської громади.
На завершення Архіпастир подарував пану Богдану унікальне видання– двотомник проповідей духовенства Коломийської Єпархії.
На урочистому привітанні також був присутній керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак.
21 травня 2021 року, в залі засідань Єпархіального Управління, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан привітав депутата Івано-Франківської обласної ради, заступницю начальника Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА – Мирославу Мирославівну Корнелюк напередодні її Дня Народження і Ювілею та нагородив її високою церковною нагородою.
Керуючий Коломийською Єпархією побажав Мирославі Мирославівні Господнього Благословення, опіки Матері Божої, міцного здоров’я, духовної радості, кріпості душевних і тілесних сил для ще більш плідного служіння Церкві Христовій, рідному краю й Українській Державі.
Також Архіпастир подякував пані Мирославі за співпрацю, відзначивши її особливу роль в розвитку духовності та патріотизму на теренах нашої області загалом та Верховинського району зокрема.
Далі, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Його Преосвященство нагородив Мирослав Корнелюк Орденом Архістратига Михаїла.
На урочистому нагородженні також були присутні: секретар Єпархіального Управління митр. прот. Юрій Бровчук; керівник Єпархіального відділу по зв’язкам з громадськістю та представниками влади в Івано-Франківській області митр. прот. Василь Струк; економ Коломийської Єпархії прот. Роман Лазарук; керівник прес-служби Єпархії прот. Віталій Козак; завідувач Канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин та Корнелюк Олег Дмитрович.
20 травня 2021 року у Косівській районній лікарні запрацював рентгенапарат та комп’ютерний томограф. За участі керівництва району та КНП «Косівська центральна районна лікарня» відбулось відкриття та освячення сучасного відділення медичної допомоги. З благословення Керуючого Коломийською Єпархією Преосвященного Єпископа Юліана чин освячення звершив благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк, настоятель храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Косів. На завершення чину освячення отець Іван побажав міцного здоров’я та Божого благословення усім медичним праціникам, за їхню жертовність та невтомну працю.
Присутній на освяченні голова райдержадміністрації Петро Іванишин висловив слова вдячності всім причетним до справи реконструкції приймального відділення Косівської опорної лікарні, які доклали чимало зусиль, щоб попри пандемію COVID-19 якісно та на совість виконати запланований об’єм робіт.« Бо за здоровою нацією стоїть успішна держава», – підкреслив Петро Іванишин.
Джерело : Косівська районна державна адміністрація сторінка Facebook
Преподобний Іов, ігумен Почаївський народився близько 1551 року в с. Угорники на Покутті в Галичині (cучасна Коломийщина) в сім’ї дрібних православних шляхтичів Івана та Агафії Залізо. При хрещенні хлопчик отримав ім’я Іван. Визначальний вплив на малого Івана мало високоморальне християнське життя в батьківському домі та досить раннє читання душекорисних книг. Із раннього дитинства в нього сформувався нахил до подвижницького життя. Так, вже у десятирічному віці Іван Залізо приходить у Преображенський Угорницький монастир послушником, а в дванадцять років приймає чернецтво з іменем Іов. Молодий чернець стає аскетом, завжди перебуваючи в молитві, суворо постячись та уподібнюючи своє подвижницьке життя багатостраждальному біблійному Іову. Згодом, проти своєї волі, але з волі ігумена, Іов удостоївся сану священства. Коли ж Іову повнилося тридцять років, приблизно 1581 р., він приймає схиму — “великий ангельський образ” — на честь пророка Іоанна Предтечі Господнього. Cаме цим іменем він називав себе до своєї кончини. Життя Іова у великій схимі було сповнене християнських чеснот: він ще більше постився, одягався в просту одежу й жив, наслідуючи в усьому пустельне життя свого небесного заступника Івана Предтечу. Преподобний Іов подвоїв свою ревність до подвижництва й ім’я його стало відоме не лише в Галичині, а й по всій Україні та навіть у Польщі. Дійшла вона й до князя Костянтина Костянтиновича Острозького, який збирав у той час сили для зміцнення Православної Церкви. За великим його проханням, у 1584 році з Угорницької обителі Преподобного Іова було переведено в Дубенський Хрестовоздвиженський монастир (сучасна Рівненська обл.). Згодом дубенські ченці обрали Іова своїм ігуменом і в цьому сані преподобний подвизався там близько двадцяти років. Це був дуже важкий час для Українського Православ’я — саме запроваджувалась й розповсюджувалась Берестейська унія. Преподобний Іов постійно знаходив для себе надійну опору в особі Благовірного князя Костянтина Острозького, який навіть за межами своїх володінь оберігав Православ’я. За часи перебування у Дубно Преподобний Іов приділяв велику увагу розповсюдженню духовних книг, шляхом їх переписування, яким займалось духовне братство, що було створене при монастирі. На початку XVII сторіччя настає час, коли преподобний Іов вирішив здійснити давній свій намір — віддатися усамітненню і молитвам як простий чернець у тихому та спокійному місці. Прибувши в Почаївський монастир, він викопав невеличку печеру, у якій можна було б самотньо молитися. Духовний спочинок і молитва зміцнювали Іова, проте не усамітнення в тихому місці, а турботне життя судилося Преподобному в Почаєві. З пустельницького монастиря він перетворив його в спільножитний. Згодом ченці, побачивши в Преподобному великого подвижника, обрали його своїм ігуменом. Близько півстоліття Іов Почаївський керував цією святою обителлю. Він укріпив і згуртував братію та організував правдиве спільне життя. Власними силами він засадив навколо монастиря великий сад, викопав два ставки та глибоку криницю. Преподобний також займався й літературною діяльністю, перекладаючи твори Святих отців та укладаючи повчання. Під час його ігуменства в монастирі запрацювала власна друкарня. У 1649 р. був зведений кам’яний Собор Пресвятої Трійці на пожертви благочестивої та побожної родини — Федора та Єви Домашевських. Твердість характеру Іова поєднувалася зі смиренням і християнською любов’ю. Коли одного разу він застав людину, що крала монастирську пшеницю, то, не докоряючи йому, сам допоміг закинути на плечі мішок, лишень нагадав йому про заповіді Божі й Божий Суд, на якому повинен буде дати відповідь за скоєне. Злодій, розкаявшись, впав до ніг Святому. Він був людиною відомою в окрузі і більш за все боявся розголосу, але Почаївський ігумен зберіг таємницю. У 1628 році Преподобний Іов брав участь у роботі Церкованого Собору в Києві, скликаного Київським Митрополитом Іовом Борецьким, який постановив твердо триматися Православної віри й не відступати від неї. Під діяннями Собору є і його підпис. Від багатоденних стоянь на молитві ноги у Преподобного Іова набрякали так, що покривалися виразками, сліди від яких до цих пір залишилися на його нетлінних мощах. Одного разу, учень Святого Досифей побачив, як надзвичайне світло осяяло печеру Преподобного під час його молитви, і протягом двох годин це світло з глибини печери висвітлювало протилежну стіну церкви. Незважаючи на таку подвижницьку та молитовну працю, Господь благословив довгим століттям Свого Угодника : Іов Почаївський прожив рівно сто років, передбачивши день своєї кончини. 10 листопада 1651 року, відслуживши Божественну літургію, подякувавши і попрощавшись із братією, Преподобний Іов мирно відійшов до Господа. Через вісім років після своєї кончини Іов з’явився Київському Митрополитові Діонісію і сказав, що Бог бажає “прославити його кістки”. У той же день Митрополит відправився у Почаївський монастир й тут дізнався, що й інші люди бачили якесь сяйво над могилою Преподобного Іова. Він наказав негайно відкрити труну, в якій лежали мощі Святого. Вони були знайдені нетлінними і благовонними. Тоді Митрополит взяв нетлінні останки Преподобного та з честю переніс їх у храм. Було це 10 вересня 1659 року. Пам’ять Преподобного вшановується також і 10 листопада – день блаженної кончини та 10 вересня – день знайдення мощей Святого.
18 травня 2021 року, в прес-центрі Єпархіального управління, під головуванням Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, відбулась нарада інформаційно-видавничого та по зв’язкам із засобами масової інформації відділу Коломийської Єпархії.
У роботі зборів взяли участь: керівник Єпархіального відділу, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Старий Гвіздець прот. Віталій Козак; заступник керівника відділу, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Молодятин прот. Юрій Гушул; працівники Єпархіального відділу, настоятель Храму Святого Апостола Андрія Первозванного села Мала Кам’янка прот. Василь Лазарович; настоятель Храму Святителя Василія Великого села Чорні Ослави прот. Микола Грицанюк; священик Собору Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова міста Коломиї прот. Анатолій Момот; завідувач Канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин; протодиякон Антон Трачук та заступник головного редактора газети “Коломийський вісник” Ольга Петрівна Гаврилюк.
Після спільної молитви Єпископ Юліан розпочав роботу засідання, окресливши хід роботи зборів.
На початку Архіпастир привітав усіх з Пасхою Христової та вручив кожному Великодню писанку. Також подякував усім працівникам відділу за працю, окремо відмітивши роботу членів редакційної колегії газети “Коломийський вісник”: прот. Юрія Гушула та Ольги Петрівни Гаврилюк.
Першочергово Владика Юліан дав завдання працівникам відділу у місячний термін підготувати, наповнити та запустити новий офіційний сайт Коломийської Єпархії.
Також на нараді здійснювалась підготовка матеріалів до виходу чергового номера газети “Коломийський вісник”, зокрема, присутніми на зборах обговорювались варіанти оновлення подачі матеріалу та запровадження нових рубрик до Єпархіальної газети.
На завершення Єпископ Юліан побажав усім працівникам інформаційнно-видавничого відділу плідних успіхів та подав своє архіпастирське благословення.
16 травня 2021 року, в неділю жінок-мироносиць, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, на кордоні сіл Торговиця та Вербівці, Городенківської ОТГ, взяв участь у молитовному зібранні “Пресвята Богородиця єднає в молитві”, де біля скульптурного зображення Матері Божої, у співслужінні духовенства, традиційно очолив Молебень до Пресвятої Богородиці.
Біля місцевої Святині Керуючого Коломийською Єпархією з короваєм та квітами зустріли: благочинний Городенківського благочиння митр. прот. Богдан Мороз з духовенством благочиння, діти, молодь та мешканці довколишніх сіл.
За богослужінням Архіпастирю співслужили: благочинний Городенківського благочиння митр. прот. Богдан Мороз, митр. прот. Михайло Гуменяк, митр. прот. Микола Кравчук, митр. прот. Іван Теремко, митр. прот. Мирослав Ніньовський, митр. прот. Михайло Возняк, митр. прот. Іван Осадчук, митр. прот. Іван Терновський, прот. Василь Барчинський, прот. Олексій Мороз, прот. Іван Михайленко, прот. Іван Мороз, прот. Ігор Івасютин, прот. Василь Калин, прот. Володимир Молявчик, прот. Любомир Петришин, ієрей Василь Старжинський, ієрей Михайло Терновський, ієрей Василь Марковський, ієрей Тарас Гуменяк та протодиякон Антон Трачук.
Разом із численними вірянами, свої молитви до Матері Божої підносили: Голова Городенківської територіальної громади Богдан Кобилянськиий; перший заступник голови Городенківської територіальної громади Іван Мороз; доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Василь Васильович Марчук з родиною; відомий благодійник та приватний підприємець Дмитро Дмитрович Нагірняк; Директор Палацу культури міста Городенки Роман Осадчук.
Після відпусту Єпископ Юліан виголосив повчальну проповідь, в якій розповів про подвиг віри жінок-мироносиць, день пам’яті яких відзначається в третю неділю після Пасхи.
“З сумом і тривогою, але водночас і з любов’ю в серці та сподіваннями, вони йшли до гробу свого Учителя, а натомість були втішені та стали першими свідками й першими благовісницями Воскресіння Христового”, – зазначив Преосвященний Владика.
Правлячий Архієрей наголосив, що традиційна Молитва біля скульптурного зображення Матері Божої сприяє духовному єднанню людей Городенківщини та околиць: “Єднання – це те, чого найбільше сьогодні бракує нашій нації. А єднання довкола Бога і віри – це єднання, де проявляється справжня християнська любов, яка дозволяє нам іменуватися дітьми Божими”.
Також Його Преосвященство подякував духовенству та вірним за спільну молитву, а також Василю Васильовичу Марчуку за підтримання благочестивої традиції – урочистого богослужіння в цей день.
У свою чергу професор Василь Марчук висловив слова подяки на адресу Преосвященного Владики Юліана та подарував Його Преосвященству ікону Пресвятої Богородиці.
Також слово мали: Голова Городенківської територіальної громади Богдан Кобилянський та письменник Іван Григорчук, який подарував Владиці свої авторські книги.
На завершення духовного свята Єпископ Юліан окропив усіх присутніх освяченою водою та подав своє Архіпастирське благословення.
Опісля всі присутні хресною ходою вирушили до пам’ятного знаку воїнам ОУН-УПА, де Керуючий Коломийською Єпархією, у співслужінні духовенства, звершив Панахиду за загиблими Героями України, які віддали своє життя за волю і незалежність нашої Держави.
14 травня 2021 року, з нагоди відзначення 150-ліття від Дня народження великого українського письменника – Василя Стефаника, на подвір’ї ліцею №1 міста Коломиї, відбулось урочисте відкриття й освячення скверу та наріжного каменя під будівництво пам’ятника видатному письменнику-новелісту.
З благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, в святковому заході взяли участь: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, працівник Єпархіального Управління прот. Василь Бойчук та завідувач Канцелярією Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
Урочисте відкриття розпочалось виконанням Духовного Гімну України: “Боже Великий Єдиний”.
Далі ведучими свята була розкрита біографія письменника, яка супроводжувалась декламуванням поезії та мистецькими виступами учнів навчального закладу.
Після цього присутнє духовенство освятило наріжний камінь майбутнього пам’ятника Василю Стефанику.
Після відпусту до присутніх звернувся митр. прот. Василь Мізюк, який закликав наслідувати приклад жертовності й любові до ближніх видатного письменника та передав присутнім вітання і молитовне благословення від Преосвященного Владики Юліана.
Також до слова був запрошений Голова Коломийської ОТГ Богдан Миколайович Станіславський, який подякував кожному, хто долучився до створення скверу та нагородив відзнаками найактивніших працівників. На завершення директор ліцею №1 Мирослав Васильович Граб подякував усім присутнім за участь у святкуванні та допомогу у збереженні пам’яті геніального мислителя та поета нашого краю – Василя Семеновича Стефаника.
12 травня 2021 року в заступниці селищного голови Оксани Чубатько відбулася виробнича нарада за участю священнослужителів церковних установ Православної Церкви України населених пунктів Верховинської селищної ради та працівників відділу культури. З благословення Єпископа Коломийського і Косівського Юліана участь в нараді взяли : настоятель Храму Чуда Архистратига Михаїла с. Замагора протоієрей Володимир Максим’юк; настоятель Храму Покрови Пресвятої Богородиці с. Красник митрофорний протоієрей Юрій Мануляк. В ході наради було розглянуто наступні питання:1. Про організацію та проведення фестивалю – конкурсу духовної пісні «Співаймо, Господу, співаймо» (Коломийчук О.М.).2. Про проблемні питання церковних громад (Марчук Д.В.).3. Про взаємодію церковних громад (парафій) та відділу культури Верховинської селищної ради (Марчук Д.В.).4. Різне.Заступниця селищного голови Оксана Чубатько відзначила: «Ми налагоджуємо тісну співпрацю з священнослужителями храмів, які розташовані на території населених пунктів Верховинської селищної ради, для подальшої взаємодії в галузі культури та релігії, та у проведенні спільних культурно – мистецьких та духовних заходів».Оксана Чубатько та Оксана Коломийчук спільно із священнослужителями обговорили питання стосовно формату проведення та дати фестивалю духовної пісні «Співаймо, Господу, співаймо». До обговорення із залученням своїх пропозицій також долучилися благочинний Верховинського благочиння митрофорний протоієрей Дмитро Михавків , настоятель Храму Пресвятої Тройці с. Ільці, настоятель Храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Криворівня митрофорний протоієрей Іван Рибарук. Відповідно, спільно прийнято рішення про проведення духовного фестивалю «Співаймо, Господу, співаймо» в селищі Верховина 22 червня 2021 року, із залученнями церковних хорів Верховинської селищної ради, та також Зеленської і Білоберізької територіальних громад.Також було обговорено питання стосовно проблемних питань церковних громад Верховинської селищної ради. Прийнято рішення щодо відновлення програми духовного розвитку Гуцульщини (зокрема, населених пунктів Верховинської селищної ради), та спільного проведення із церковними установами культурно – мистецьких і духовних заходів.За пропозицією заступниці селищного голови Оксани Чубатько, для подальшої тісної та швидкої взаємодії між священнослужителями та органами державної влади (керівництва селищної ради та відділу культури), зокрема, у проведенні спільних заходів, вирішено створити групу у соціальних мережах. Вирішено поширювати інформацію про проведені культурно – мистецькі та духовні заходи на офіційних веб – ресурсах Верховинської селищної ради та відділу культури Верховинської селищної ради».
Сьогодні, 7 травня, на території старого кладовища у м. Надвірна пройшли поминальні заходи з нагоди Дня Пам’яті та Примирення. До Пам’ятного Хреста та до Могили борцям за волю України поклали квіти та запалили лампадки керівники районної та міської влади. Присутні вшанували пам’ять всіх українців, які виборювали незалежність і свободу України у часи Другої Світової війни. Опісля присутнім духовенством було відслужено поминальну панахиду. Очолив поминальне богослужіння митр. прот. Олег Траско благочинний Надвірнянського благочиння, настоятель храму св. Володимира Великого м. Надвірна.
Кожен з нас має пам’ятати цей гіркий урок історії. Пам’ятати, що живучи в незалежній державі, ми повинні виховувати молоде покоління в дусі любові та поваги, відчутті вдячності до тих? Хто боровся та віддав життя задля майбутнього України. Сьогодні, це важливо як ніколи, адже у ХХІ сторіччі Україна продовжує свою боротьбу за територіальну цілісність та непорушність кордонів.
6 травня 2021 року, в четвер Світлого тижня, коли Церква Христова вшановує пам’ять Святого Великомученика Юрія Переможця, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із Архіпастирським візитом відвідав Храм Успіння Пресвятої Богородиці селища Верховина, Верховинського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив торжественну Архієрейську Божественну Літургію.
На подвір’ї Храму Архіпастиря із короваєм, квітами й привітаннями зустріли чисельні парафіяни, та, під мелодійний передзвін, провели до дверей Святині.
У притворі Храму Правлячого Архієрея зустрів настоятель Храму прот. Юрій Стефлюк та запросив очолити святкове богослужіння.
Керуючому Коломийською Єпархією за Божественною Літургією співслужили: настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці селища Верховина прот. Юрій Стефлюк; настоятель Храму Перенесення мощей Святителя Миколая Чудотворця села Бережниця та Храму Святого Великомученика Іоана Сучавського села Криворівня (присілок Устя) прот. Ігор Ребенчук; настоятель Храму Пророка Іллі села Кривопілля прот. Петро Якіб’юк та протодиякон Антон Трачук.
Під час Малого входу, з благословення Предстоятеля Православної Церкви України – Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Єпископ Юліан нагородив настоятеля Храму Успіння Пресвятої Богородиці селища Верховина прот. Юрія Стефлюка правом носіння Митри.
Після відпусту Преосвященний Владика звернувся до присутніх зі словами повчальної проповіді, в якій нагадав вірним, що ми перебуваємо в особливому періоді життя Церкви, який називається Світлим тижнем і який характеризується постійною згадкою про події Воскресіння, коли серце віруючої людини відчуває неймовірну радість і вдячність Господу за Його дар вічного життя нам.
Далі Його Преосвященство пояснив у чому полягає суть Жертви Христової і який дар ми отримали завдяки смерті і Воскресіння Спасителя: “Своєю Жертвою він визволив нас від гріха, смерті та вічних мук, примирив людину з Богом та дав надію на вічне й блаженне життя”.
Також Архіпастир пояснив в чому полягає феномен християнського мучеництва загалом та мученицького подвигу Cвятого Великомученика Юрія Переможця зокрема.
“Слово “мученик” грецькою мовою звучить як “свідок”. Мученики були свідками Воскресіння Христового. Вони безстрашно ішли на смерть тому, що завдяки своїй вірі удостоїлися одкровення від Бога – Бог є Любов, смерті не існує, вона знищена Воскреслим Христом а існує вічне життя до якого вони прагнуть”, – наголосив Архієрей.
Також Єпископ Юліан наголосив на тому, що кожен з нас, хто іменує себе християнином, покликаний бути свідком Воскреслого Христа у світі, проповідуючи його тим, хто досі чужий Христу, і не тільки словом, але й своїм власним благочестивим життям і дієвою любов’ю.
Звертаючись до настоятеля Його Преосвященство підкреслив, що за роки свого служіння на парафії священик здобув повагу і любов парафіян, він з гідністю і достоїнством несе хрест свого священичого служіння, є добрим проповідником та характеризується безліччю чеснот.
Далі Владика Юліан вручив митр. прот. Юрію Стефлюку Грамоту про нагородження його високою богослужбовою нагородою – правом носіння Митри.
У свою чергу отець Юрій подякував Архіпастирю за візитацію, звершене ним урочисте богослужіння й піднесені молитви та подякував за отримання високої богослужбової нагороди – права носіння Митри.
Священик побажав Правлячому Архієрею у здоров’ї й кріпості тілесних і душевних сил звершувати своє нелегке, повне випробовувань і подвигу служіння на Коломийській кафедрі, піклуючись про Богом ввірену йому паству.
Серед поважних гостей на богослужінні також молились: Голова Верховинської районної державної адміністрації Бровчук Василь Петрович, Голова Верховинської районної ради Філіпчук Юрій Юрійович та Голова селища Верховина Мицканюк Василь Миколайович.
З нагоди дня іменин Єпископ Юліан подарував Голові Верховинської районної ради Філіпчуку Юрію Юрійовичу унікальну ікону Святого Великомученика Юрія Переможця. Голова Верховинської районної державної адміністрація та Голова селища Верховина також удостоїлися Великодніх подарунків з рук Його Преосвященства.
