Сьогодні, 07 жовтня, у селі Марківка урочисто відкрили та освятили дошкільний підрозділ Марківської гімназії та модульний критий спортивний зал. В урочистому відкритті взяв участь настоятель Храму Введення в храм Пресвятої Богородиці с. Марківка прот. Василь Ткачук. Отець Василь звершив чин освячення нових приміщень та подякував усім присутнім хто долучився до реалізації такої благої справи .
У відкритті також взяли участь голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталій Федорів та керівництво селищної ради об’єднаної територіальної громади.
Реконструкцію майстерні Марківської гімназії проведено під дошкільний підрозділ та оснащено сучасним обладнанням, за кошти державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) та кошти місцевого бюджету, в рамках Програми Президента України «Велике будівництво». Заклад розрахований на одну групу – 20 дітей дошкільного віку до шести років.
Будівництво модульного критого спортивного залу розпочато у 2016 році, за кошти ДФРР та кошти місцевого бюджету, у рамках реалізація проекту «Будівництво мережі критих спортивних залів в Печеніжинській ОТГ». Основна мета будівництва спортивного залу передбачає створення оптимальних умов функціонування Марківської гімназії, вирішення проблеми проведення уроків фізичної культури, а також залучення молоді для заняттям фізичною підготовкою та спортом.
Про це на своїй Facebook-сторінці повідомляє пресслужба Вселенського Патріархату.
У рішенні Синоду зазначено, що новообраний єпископ продовжуватиме здійснювати своє служіння в Україні. Це означає, що надалі отець Михайло Аніщенко офіційно іменуватиметься титулярним єпископом Комана, екзархом Вселенської патріархії в Україні.
Титулярним містом новообраного єпископа стало давнє каппадокійське місто Комана, нині ж на його місці розташоване турецьке селище Шаркей.
Довідка:
Отець Михаїл Аніщенко розпочинав своє пастирське служіння у Волинській єпархії під керівництвом митрополита Ніфонта, у Луцьку виконував обов‘язки інспектора духовної семінарії. Згодом його запросив на служіння до Вселенського патріархату патріарх Варфоломій.
Десять років отець Михаїл навчався у Греції (Афіни), а пізніше звершував служіння настоятелем храму преподобного Аліпія Стовпника Константинопольського патріархату в Анталії (Туреччина), яка належить до Пісідійської митрополії.
2 лютого 2019 року в Андріївській церкві відбулася інтронізація архімандрита Михаїла в екзарха Вселенського патріархату у Києві, яку очолив митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс) у співслужінні грецьких ієрархів.
Оскільки кожен єпископ окремої Помісної Церкви повинен мати титул із власним кафедральним місто у межах канонічної території церкви, практика обрання титулярних єпископів широко поширена у багатьох православних Церквах, зокрема у Російській, де єпископ, що служить у Лондоні має титул давнього нині неіснуючого міста на Сході України Сурожа та навіть власну Сурозьку єпархію
У Вселенському Патріархаті ( і не лише у ньому) є традиція останніх століть – давати деяким нововосвченим єпископам титули міст Візантійської імперії, які, хоча вже і не існують, проте мають історичне значення і вагомі в історії Церкви.
Екзарх Вселенського Патріарха в Україні архімандрит Михаїл Аніщенко обраний єпископом Команським. Це древнє місто відоме з античних часів, пам’ятне нам як місце кончини святителя Іоанна Златоуста.
Рівноапостльна Фекла народилась в місті Іконії. Вона була дочкою знатних і багатих батьків і вирізнялася незвичайною красою. В 18 річному віці її заручили зі знатним юнаком. Почувши проповідь святого апостола Павла про Спасителя, свята Фекла всім серцем возлюбила Господа Ісуса Христа і твердо вирішала не одружуватись і присвятити своє життя Євангельській проповіді. Мати святої Фекли не підтримала намір своєї дочки і примушувала її одружитися з зарученим з нею женихом. Обручник святої Фекли поскаржився на апостола Павла правителю міста, звинувачуючи його в тому, що він відвернув від нього наречену. Правитель кинув святого апостола в темницю. Свята Фекла вночі таємно втікла з дому, підкупила тюремних сторожів, віддавши їм всі свої золоті прикраси і проникла до в’язня у в’язницю. Сиділа біля ніг апостола, прислухаючись до його батькивських настанов. Зникнення Фекли помітили і скрізь були розіслані слуги на її пошуки. Нарешті святу знайшли в тюрмі і силою привели додому. Суд присудив апостолу Павлу вигнання з міста. Святу Феклу знову довго переконували погодитись на шлюб, але вона не змінила свого рішення. Її матір сама вимагала смертного вироку для своєї дочки, і свята Фекла була приговорена до спалення. Свята мучениця безстрашно зійшла на вогонь і перехрестилась. У цей момент їй явився Спаситель благословляючи на майбутній подвиг. Високо піднялось полум’я вогню, ореолом оточило її святу душу. Загримів грім і сильна злива з градом погасила вогонь. Мучителі зі страху втекли. Свята Фекла покинула місто, і за допомогою одного юнака християнина відшукала апостола Павла. Святий апостол і його супутники, серед яких був і святий апостол Варнава, переховувались в печері неподалік від міста, старанно молячись, щоб Гогсподь укріпив святу Феклу під час стражданнь. Свята Фекла пройшла з проповіддю Євангелія до Антіохії. У святих стражданнях свята мучениця збереглась неушкодженою Коли свята Фекла була вже 90-літньою, проти неї повстали язичницькі волхви за те що вона безоплатно лікувала хворих. Вони не могли зрозуміти, що свята лікує хвороби силою благодаті Христової. Через заздрість вони підіслали до святої Фекли найманців, щоб ті осквернили її. Коли переслідувачі були вже зовсім близько, свята Фекла почала взивати до Бога, і розтупилась гора і заховала святу діву. Свята Церква прославляє « первостраждальну» Феклу, як жон славу, наставницю страждальців. Ім’я Фекли поминається при постригу жінок в чернецтво.
Щорічно у першу неділю жовтня відзначається День працівників освіти. Сьогодні, 2 жовтня 2020 року, напередодні свята, у Косівському районному будинку культури вітання із професійним днем приймали працівники освіти Косівського району. З привітальними словами та побажаннями до освітян звернувся благочинний Косівського благочиння , настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Косів митр. прот. Іван Близнюк.
Також в цей день з вітаннями до освятян звурнулись : голова райдержадміністрації Петро Іванишин, голова районної ради Павло Ванджурак, начальник відділу освіти райдержадміністрації Володимир Козьменчук .
Кращим педагогам району вручили грамоти, квіти та грошові премії. Порадували вчителів району своїми творчими виступами учні Тюдівського ліцею, Яворівського ліцею «Гуцульщина», Косівського ліцею ім. І. Пелипейка. І за доброю традицією на завершення заходу працівники відділу освіти райдержадміністрації поставили квіти до могили земляка, великого педагога і учителя, який залишив слід в історії освіти Гуцульщини – Ігоря Аполлоновича Пелипейка.
24 вересня у селі Незвисько Городенківського району відбулося відкриття оновленого приміщення районної філії обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді. Участь у відкриття та чин освячення оновленого приміщення звершив настоятель Храму Вознесіння Господнього села Незвисько та Храму Покрови Пресвятої Богородиці села Воронів митр. прот. Михайло Возняк
На заході були присутні заступник голови обласної державної адміністрації Євген Фербей, голова Городенківської районної державної адміністрації Володимир Лавасов, та громада села.
Вітаючи педагогів та вихованців закладу, Євген Фербей зазначив: “За час діяльності у закладі сформувався висококваліфікований, досвідчений колектив педагогів. Тут створені якісні умови для розвитку здібностей кожної дитини. Також є всі передумови, щоб даний заклад став для майже трьохсот дітей центром змістовного позашкільного дозвілля і розвитку”.
За словами Євгена Фербея, обласна державна адміністрація приділяє велику увагу розвитку позашкільної освіти. Адже на території області діють 58 позашкільних закладів системи освіти, де виховується майже 38 тисяч дітей.
“Наше завдання – дати можливість кожній дитині займатися і розвиватися у сучасних і якісних умовах, – наголосив управлінець. – Створити середовище, в якому кожен вчитель зможе передати своїм учням здобуті знання і вміння”.
24 вересня 2020 року у Нижньовербізькій об’єднаній територіальній громаді відбулось відкриття мультифункціонального майданчика для занять ігровими видами спорту. В урочистому відкритті та освяченні майданчика взяв участь ієрей Юрій Кадинський.
Також на заході були присутні керівник апарату облдержадміністрації Роман Маланій, заступник начальника управління спорту Костянтин Лисейко та голова Нижньовербізької ОТГ Мякущак Ярослав.
За словами Романа Маланія, на новому мультифункціональному майданчику учні школи матимуть можливість активно займатися спортом, проводити заняття із баскетболу, волейболу, мініфутболу та великого тенісу. Задля цього на полі встановили спеціальне покриття із поліуретанової крихти.
22 вересня 2020 року, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, із Архіпастирським візитом відвідав Храм Трьох Святителів села Біла Річка, Верховинського благочиння, де, у співслужінні духовенства, звершив освячення новозбудованої Святині, Архієрейську Божественну Літургію, читання Акафіста та Чин Малого освячення води.
Правлячого Архієрея із короваєм, квітами та віршованими привітаннями зустріли парафіяни та гості Храму, які із нетерпінням очікували на приїзд свого Архіпастиря та, під мелодійний передзвін, провели до Святині.
У притворі Храму Його Преосвященство зустрів настоятель Храму прот. Василь Попадюк та запросив освятити новозбудовану Святиню та звершити в ній торжественне богослужіння.
Перед початком Божественної Літургії Владика Юліана здійснив Чин освячення нового Храму.
Керуючому Коломийською Єпархією за богослужінням співслужили: благочинний Верховинського благочиння, настоятель Храму Пресвятої Тройці села Ільці митр. прот. Дмитро Михавків; настоятель Храму Чуда Архістратига Михаїла села Черемошна та Храму Трьох Святителів села Біла Річка прот. Василь Попадюк; настоятель Храму Святителя Миколая Чудотворця села Стебні прот. Михайло Ливак; настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці села Гринява та Храму Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого села Пробійнівка прот. Ігор Фенчук; настоятель Храму Чуда Архістратига Михаїла села Замагора та Храму Вознесіння Господнього села Чорна Річка прот. Володимир Максим’юк; ієрей Юрій Шкіндюк та диякон Антон Трачук.
Під час Малого Входу Преосвященний Владика нагородив настоятеля Храму прот. Василя Попадюка високою богослужбовою нагородою – правом носіння митри.
Після відпусту Архієрей звернувся до присутніх зі словами повчальної проповіді, в якій нагадав історію свята Різдва Пресвятої Богородиці та розповів про подвиг віри праведних Прабатьків Йоакима та Анни. Також він торкнувся питання чудес у християнському розумінні.
Далі Архіпастир привітав настоятеля та релігійну громаду Храму із освяченням Святині, нагадавши значення Храму Божого в житті християнина та зауважив, що Чин освячення церкви є унікальним священнодійством із глибоким змістом та символізмом.
“Освячення Святині не часто відбувається та небагато віруючих мали змогу бути присутніми під час такої події. Освячення Храму – це історична й важлива духовна подія не тільки в житті села Біла Річка, але й в житті всієї Верховинщини”, – наголосив Владика Юліан.
Єпископ Юліан зазначив, що в нелегкий час громада на чолі з настоятелем наважились на побудову Святині, але завдяки праці, молитві й Божому Благословенню спільно досягла бажаної мети.
Далі, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України, Керуючий Коломийською нагородив релігійну громаду Храму Благословенною Митрополичою Грамотою.
Також Архіпастир привітав митр. прот. Василя Попадюка із високою церковною нагородою, нагадавши про її символічне та побажав з іще більшою ревністю служити Церкві Христовій.
У свою чергу настоятель Храму подякував Правлячому Архієрею за візит, освячення Святині, свято молитви та високу богослужбову нагороду.
Даруючи Владиці букет квітів, отець Василь Попадюк зазначив: “Квіти – це видима подяка, а в серці – подяка невидима, яка перевершує зовнішні дари”.
Завершилось урочисте богослужіння уставним Многоліттям та Чином Малого освячення води, після чого, Архіпастир вітаючи з величний Ювілеєм, з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, нагородив Голову Верховинської районної ради Івана Юрійовича Шкіндюка Медаллю Святого Великомученика Юрія Переможця.
21 вересня 2020 року, в день дванадесятого свята Різдва Пресвятої Богородиці, у військовій частині Повітряних сил Збройних сил України, що дислокуються на Коломийщині, було відслужено Молебень до Пресвятої Богородиці.
З благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана та, на запрошення командира військової частини – підполковника Надточого Сергія Павловича, військову частину відвідали: військовий капелан Коломийської Єпархії, настоятель Храму Введення в Храм Пресвятої Богородиці селища Отинія ієрей Василь Мороз та священик Собору Святого Апостола і Євангелиста Іоана Богослова міста Коломиї ієрей Василь Бойчук, які звершили Молебень до Пресвятої Богородиці.
Після відпусту священики передали вітання і молитовне благословення від Преосвященного Владики Юліана командуванню та військовослужбовцям.
На завершення духовенство окропило присутніх військових освяченою водою.
15 вересня у Городенці відбулося урочисте відкриття капітально відремонтованої у рамках Національної програми «Велике будівництво» школи І-ІІІ ступенів №2.
В урочистому заході – відкриття та освячення оновлених приміщень школи, взяв участь благочинний Городенківського благочиння, настоятель Храму Святих апостолів Петра і Павла м. Городенка митр. прот. Богдан Мороз.
Привітати педагогічний колектив і учнів освітнього закладу також завітали голова обласної державної адміністрації Віталій Федорів, представники депутатського корпусу, керівництво району.
За словами керівника Прикарпаття, відбудова та оновлення соціальних об’єктів забезпечать створення комфортних умов для здійснення освітнього процесу. Учні зможуть навчатися у відремонтованих класних кімнатах, теплих приміщеннях, матимуть зручності для здобуття нових знань.
«Незважаючи на всі труднощі, які спричинила коронавірусна інфекція, зокрема щодо наповнення місцевих бюджетів, ми спільно з органами місцевого самоврядування змогли акумулювати необхідний фінансовий ресурс та своєчасно завершити будівництво об’єктів програми, – зазначив Віталій Федорів. – На сьогодні рівень готовності шкіл, які будуються у рамках програми Президента України Володимира Зеленського «Велике будівництво», складає близько 100 відсотків. Аналогічна ситуація також спостерігається і щодо спорудження інших об’єктів програми, зокрема, дитячих садочків та стадіонів».
1 вересня за старим стилем називається в церковному Уставі початком індикту, тобто нового року. «Індикт» ― слово латинське, що означає «податок». Його збирали за наказом імператора в перший день вересня, коли завершувався збір врожаю.
Святі отці I Вселенського собору прийняли постанову починати новий рік з 1 (за новим стилем 14 )вересня ― на честь славної перемоги, яку в 312 році здобув імператор Костянтин над язичником Максентієм. Костянтин став єдинодержавним правителем Візантійської імперії та проголосив християнство релігією вільного сповідування. Таким чином, усе коло великих Господських і Богородичних свят починається з Різдва Пресвятої Богородиці (8 (21) вересня) і закінчується Її Успінням (15 (28) серпня). Свято церковного Нового року для багатьох християн часто минає непоміченим. Але саме перший день річного богослужбового кола посідає в ньому особливе і знаменне місце. Служба стає урочистішою, на утрені співається Велике славословіє, а піснеспіви дня розкривають значення свята і його роль у духовному житті християн. Вершиною богослужіння у цей день, своєрідним вінцем вважається читання Євангелія, яке розповідає про початок відкритого служіння Христа Спасителя після Його хрещення (Лк. 4, 16-22). За церковним переказом, це відбулося в перший день юдейського свята жнив, яке відзначали з 1 по 8 вересня. Тому стає зрозумілим і намір Церкви, яка зробила цей день початком новорічних свят.
Із 1492 року на Русі Новоліття відзначали як церковно-державне свято. А з 1547 року на всіх головних площах російських міст-фортець воєвода з боярами і єпископ із духовенством виголошували «Многоліття» царю. Головні урочистості відбувалися в Москві на Соборній площі Кремля. У 1582 році іноземний очевидець цієї події повідомляв: «На площі споруджується поміст, на який підіймаються митрополит і великий князь і сповіщають звідти про закінчення року. Митрополит святить воду і кропить нею князя і народ, благословляючи всіх хрестом, молиться про їхнє довге і щасливе життя, а народ у цей час голосно кричить: «Великому Государю нашому і дітям його многая літа!». При цьому всі радісно вітають один одного, бажаючи кожному довгого життя».
Навчальний рік у церковно-парафіяльних школах завжди починався з Новоліття, що й перейшло згодом у всі інші навчальні заклади. Із днем Новоліття на Русі було пов’язано й багато народних традицій. Закінчувався період жнив, і у цей день жінки вперше сідали за прядки та кросна ― старовинні ткацькі верстати. У сім’ях, де були хлопчики шести-восьми років, святкували перше «саджання на коня». При цьому батько притримував сина, а хрещений батько повільно вів коня по двору. Це символізувало закінчення раннього дитинства й початок виховання воїна.
Церковне новоліття має для кожного християнина глибоке символічне та духовне значення. Цього дня Господь розпочав проповідь Царства Божого і засвідчив виконання старозавітних пророцтв про пришестя Месії-Спасителя і тим самим ― про кінець Старого і початок Нового Заповіту. Відтак день Церковного новоліття є найсприятливішим моментом, щоб залишити в минулому гріховне життя й розпочати життя нове ― згідно з євангельськими законами.
.JPG)
