30 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять преподобномученика Андрій Критського. Святий Андрій жив під час царювання імператора-іконоборця Константина Копроніма ( 741-775 рр.), який під страхом смерті наказав християнам забрати святі ікони з храмів і домів. Віруючі, котрі безбоязно противились нечестивому імператору і твердо тримались передань святих отців, були кинуті до в’язниць. Коли преподобний Андрій дізнався, що імператор сажає в тюрми і мучить не злодіїв і розбійників, а побожних і благочестивих християн, то прийшов в Константинополь і всенародно, в храмі святого мученика Маманта, викрив єретика в гонінні на істинну віру. Виправдовуючись імператор сказав, що безумно віддавати честь дереву і фарбам. На це преподобний відповів, що той, хто страждає за святі ікони, страждає за Христа, а хто зневажає ікону ображає Самого Христа. Розлючений іконоборець наказав немилосердно катувати святого Андрія. По дорозі до місця страти мученик відійшов до Господа. Через сто років святому був написаний канон преподобним Йосифом піснеписцем. За молитвами преподобномученика Андрія зціляються одержимі.
Сьогодні, в цей прекрасний осінній день під чарівну музику оркестру народних інструментів розпочалося вшанування світлої пам’яті та відкриття меморіальної дошки заслуженому працівнику культури – Дмитру Біланюку. Меморіальну дошку відкрито на районному будинку культури, де востаннє працював Дмитро Федорович.
Почесне право відкрити меморіальну дошку було надано товаришу, колезі по роботі і побратиму Дмитра Біланюка – Василю Олексюку. Чин освячення меморіальної дошки звершив благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк з присутнім духовенством. По завершенні чину освячення була відслужена заупокійна літія за спочилим Дмитром Біланюком.
Після богослужіння всі присутні були запрошені до зали, де відбувся гала-концерт ХІ районного фестивалю-конкурсу патріотичної пісні та поезії «Пісня-любов моя», приурочений 30-літтю створення Всеукраїнського товариства «Гуцульщина».
До слова були запрошені заступник начальника управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Мирослава Корнелюк, голова райдержадміністрації Петро Іванишин, голова районної ради Павло Ванджурак, голова районного товариства «Гуцульщина» Юрій Стефурак.
Глядачі мали можливість послухати святковий концерт у виконанні лауреатів фестивалю, яких було нагороджено грамотами та пам’ятними відзнаками.
На завершення фестивалю народний артист України Остап Гавриш заспівав дві пісні на слова нашої землячки – видатної поетеси, письменниці Марії Влад. Джерело :Косівська районна державна адміністрація
22 жовтня 2020 року, в місті Коломия, відбувся урочистий захід з нагоди урочистого відкриття та освячення оновленого Музею Писанкового розпису.
З благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, у святковому заході прийняли участь: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, прот. Василь Юрчук, ієрей Василь Бойчук, ієрей Анатолій Момот, ієрей Іван Венгрин, ієромонах Осія (Лещишак) та духовенство краю.
На початку до присутніх звернулась Генеральний директор Національного музею Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського міста Коломиї Ярослава Юріївна Ткачук, яка подякувала меценатам, благодійникам та усім присутнім за допомогу у проведенні відновлюваних робіт головної візитівки міста.
Опісля до слова був запрошений головний ініціатор проекту відновлення Музею, відомий меценат та благодійник, депутат Івано-Франківської обласної ради – Богдан Миколайович Станіславський. У своєму слові Богдан Миколайович подякував усім присутнім за участь у відкритті Музею Писанки та зазначив, що дана подія стане початком нових та якісних змін у житті нашої писанкової Коломиї.
Далі присутнім духовенством було звершено освячення оновленого приміщення Музею.
Після відпусту зі словом до присутніх звернувся митр. прот. Василь Мізюк, який подякував усім, хто долучився до відновлення Музею, зокрема ініціатору відновлення – благодійнику Богдану Миколайовичу Станіславському, який є людиною слова й завжди доводить до логічного завершення розпочате та побажав, щоб цей символ Воскресіння – Писанка, завжди нагадувала нам про Божу присутність у нашому житті.
Також священик передав присутнім вітання і молитовне благословення від Преосвященного Владики Юліана.
15 жовтня 2020 року у селі Лісний Хлібичин, що на Коломийщині, запрацював дитячий садочок «Дивосвіт». В урочистому відкритті освітнього закладу взяв участь благочинний Отинійського благочиння, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Лісний Хлібичин митр. прот. Володимир Липко. Після урочистого перерізання стрічки благословити новий садочок було запрошено духовенство. На завершення Чину освячення отець Володимир звернувся до усіх присутніх із словом. Отець подякував усім хто долучився до відкриття цього чудового дитячого садка, та побажав усім працівникам Божого благословення у справі виховання та навчання дітей. В урочистому заході також взяли участь голова обласної державної адміністрації Віталій Федорів, керівники району, депутати обласної та районної рад, дітвора та батьки майбутніх вихованців.
Святий Кипріан був язичником, походив з Антіохії. Ще в ранньому дитинстві був відданий нечестивими батьками на служіння язичницьким богам. З семи до тридцяти років Кипріан навчався в найбільших центрах язичництва – на горі Олімп, в горах Аргосі і Таврополі, в єгипетському місті Мемфісі та в Вавилоні. Осягнувши премудрість язичницької філософії, а також чаклування, Кипріан був посвячений на Олімпі в жерці. Придбавши велику силу призиваючи нечистих духів, він бачив самого князя темряви, бесідував з ним і отримав від нього полк бісів на службу. Повернувшись в Антіохію, Кипріан став почитатися язичниками як головний жрець, дивуючи людей здатністю керувати стихиями, насилати морові рани, викликати мерців. Багато людських душ погубив великий жрець, навчаючи їх чаклуваню і служінню бісам. В тому місті жила християнка – діва Юстина. Навернувшись до Христа від язичницького потьмарення і привівши до істини батька і матір, вона присвятила себе Небесному Жениху. І проводила час в пості і молитві, зберігаючи своє дівство. Коли юнак Аглаїд запропонував Юстині стати його дружиною, то свята відмовила йому. Аглаїд звернувся за допомогою до Кипріана і просив його використовуючи чаклування зхилити Юстину до шлюбу з ним. Але як не намагався Кипріан, нічого не міг зарадити, тому що свята мучениця постом і молитвою відганяла всі напасті диявола. Заклинаннями насилав Кипріан на святу діву бісів, щоб ті розпалювали в ній плотську пристрасть, але вона проганяла їх силою Хресного знамення. І старанною молитвою до Бога. Навіть один з бісівських князів і сам Кипріан, що силою чаклування приймали різноманітні образи, не могли спокусити святої. Вісі чаклувння зчезали, і розбігались від одного навіть імені святої діви. Розгнівавшись Кипріан наслав морову рану на сім’ю святої Юстини і все місто, але і цого разу був переможений її молитвою. Силою Божою Кипріан був навернений до Христа. З великим покаянням він прийшов до місцевого єпископа Анфима і став просити його за хрещення. Він віддав на спалення всі свої чародійські книги. А наступного дня прийшовши до церкви не хотів виходити з неї, поки не прийняв святого хрещення. Подвигом свого життя праведний Кипріан утверджував велику силу полум’янлої віри в Христа, розкаявшись за все його, майже тридцятилітнє служіння сатані.. Через сім днів він був висвячений на іподиякона, на тридцятий на диякона, а через рік був рукоположений на пресвітера. Незхабаром святий Кипріан був рукоположений на єпископа. Священномученик навернув до Христа стількох язичників, що в його єпархії не було кому приносити жертви ідолам. Свята Юстина пішла в монастир і там була обрана в ігуменні. Під час гоніння на християн при імператорі Діоклетіані єпископ Кипріан та ігуменя Юстина були схоплені і привезені в Нікомидію, де після лютих мук усічені мечем. Воїн Феоктист бачачи невинні страждання святих, визнав себе християнином і був страчений разом з ними.
14 жовтня – важлива дата в житті українського народу. Вона поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День утворення Української Повстанської Армії, а віднедавна й День захисника України. З нагоди відзначення цих славетних свят на Косівщині відбулися урочисті заходи, які розпочалися з панахиди за загиблими у всі часи захисниками України та покладанням квітів до пам’ятника Борцям за волю України Косівщини, а продовжилися вже у районному будинку культури святковим концертом «За честь, за славу, за народ». У святкових заходах взяли участь : настоятель Храму Святителя Миколая села Космач-Рушір, Косівського благочиння прот. Василь Струк та ієрей Василь Павлюк. Також на урочистих заходах були присутні: голова райдержадміністрації Петро Іванишин, голова районної ради Павло Ванджурак, заступник голови районного проводу Братства УПА Дмитро Гладун, заступник голови обласної спілки учасників АТО Володимир Зузяк, військовий комісар Косівського районного військового комісаріату Юрій Голуб. Чудовим подарунком для присутніх в залі став святковий концерт. Кожен народ оспівує свою землю, захищає і славить свою країну. Цього дня зі сцени звучало чимало пісень про мужність, відвагу та любов до рідної України у виконанні солістів, вокальних гуртів, ансамблів районного будинку культури.
Сьогодні, 07 жовтня, у селі Марківка урочисто відкрили та освятили дошкільний підрозділ Марківської гімназії та модульний критий спортивний зал. В урочистому відкритті взяв участь настоятель Храму Введення в храм Пресвятої Богородиці с. Марківка прот. Василь Ткачук. Отець Василь звершив чин освячення нових приміщень та подякував усім присутнім хто долучився до реалізації такої благої справи .
У відкритті також взяли участь голова Івано-Франківської обласної державної адміністрації Віталій Федорів та керівництво селищної ради об’єднаної територіальної громади.
Реконструкцію майстерні Марківської гімназії проведено під дошкільний підрозділ та оснащено сучасним обладнанням, за кошти державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) та кошти місцевого бюджету, в рамках Програми Президента України «Велике будівництво». Заклад розрахований на одну групу – 20 дітей дошкільного віку до шести років.
Будівництво модульного критого спортивного залу розпочато у 2016 році, за кошти ДФРР та кошти місцевого бюджету, у рамках реалізація проекту «Будівництво мережі критих спортивних залів в Печеніжинській ОТГ». Основна мета будівництва спортивного залу передбачає створення оптимальних умов функціонування Марківської гімназії, вирішення проблеми проведення уроків фізичної культури, а також залучення молоді для заняттям фізичною підготовкою та спортом.
Про це на своїй Facebook-сторінці повідомляє пресслужба Вселенського Патріархату.
У рішенні Синоду зазначено, що новообраний єпископ продовжуватиме здійснювати своє служіння в Україні. Це означає, що надалі отець Михайло Аніщенко офіційно іменуватиметься титулярним єпископом Комана, екзархом Вселенської патріархії в Україні.
Титулярним містом новообраного єпископа стало давнє каппадокійське місто Комана, нині ж на його місці розташоване турецьке селище Шаркей.
Довідка:
Отець Михаїл Аніщенко розпочинав своє пастирське служіння у Волинській єпархії під керівництвом митрополита Ніфонта, у Луцьку виконував обов‘язки інспектора духовної семінарії. Згодом його запросив на служіння до Вселенського патріархату патріарх Варфоломій.
Десять років отець Михаїл навчався у Греції (Афіни), а пізніше звершував служіння настоятелем храму преподобного Аліпія Стовпника Константинопольського патріархату в Анталії (Туреччина), яка належить до Пісідійської митрополії.
2 лютого 2019 року в Андріївській церкві відбулася інтронізація архімандрита Михаїла в екзарха Вселенського патріархату у Києві, яку очолив митрополит Галльський Еммануїл (Адамакіс) у співслужінні грецьких ієрархів.
Оскільки кожен єпископ окремої Помісної Церкви повинен мати титул із власним кафедральним місто у межах канонічної території церкви, практика обрання титулярних єпископів широко поширена у багатьох православних Церквах, зокрема у Російській, де єпископ, що служить у Лондоні має титул давнього нині неіснуючого міста на Сході України Сурожа та навіть власну Сурозьку єпархію
У Вселенському Патріархаті ( і не лише у ньому) є традиція останніх століть – давати деяким нововосвченим єпископам титули міст Візантійської імперії, які, хоча вже і не існують, проте мають історичне значення і вагомі в історії Церкви.
Екзарх Вселенського Патріарха в Україні архімандрит Михаїл Аніщенко обраний єпископом Команським. Це древнє місто відоме з античних часів, пам’ятне нам як місце кончини святителя Іоанна Златоуста.
Рівноапостльна Фекла народилась в місті Іконії. Вона була дочкою знатних і багатих батьків і вирізнялася незвичайною красою. В 18 річному віці її заручили зі знатним юнаком. Почувши проповідь святого апостола Павла про Спасителя, свята Фекла всім серцем возлюбила Господа Ісуса Христа і твердо вирішала не одружуватись і присвятити своє життя Євангельській проповіді. Мати святої Фекли не підтримала намір своєї дочки і примушувала її одружитися з зарученим з нею женихом. Обручник святої Фекли поскаржився на апостола Павла правителю міста, звинувачуючи його в тому, що він відвернув від нього наречену. Правитель кинув святого апостола в темницю. Свята Фекла вночі таємно втікла з дому, підкупила тюремних сторожів, віддавши їм всі свої золоті прикраси і проникла до в’язня у в’язницю. Сиділа біля ніг апостола, прислухаючись до його батькивських настанов. Зникнення Фекли помітили і скрізь були розіслані слуги на її пошуки. Нарешті святу знайшли в тюрмі і силою привели додому. Суд присудив апостолу Павлу вигнання з міста. Святу Феклу знову довго переконували погодитись на шлюб, але вона не змінила свого рішення. Її матір сама вимагала смертного вироку для своєї дочки, і свята Фекла була приговорена до спалення. Свята мучениця безстрашно зійшла на вогонь і перехрестилась. У цей момент їй явився Спаситель благословляючи на майбутній подвиг. Високо піднялось полум’я вогню, ореолом оточило її святу душу. Загримів грім і сильна злива з градом погасила вогонь. Мучителі зі страху втекли. Свята Фекла покинула місто, і за допомогою одного юнака християнина відшукала апостола Павла. Святий апостол і його супутники, серед яких був і святий апостол Варнава, переховувались в печері неподалік від міста, старанно молячись, щоб Гогсподь укріпив святу Феклу під час стражданнь. Свята Фекла пройшла з проповіддю Євангелія до Антіохії. У святих стражданнях свята мучениця збереглась неушкодженою Коли свята Фекла була вже 90-літньою, проти неї повстали язичницькі волхви за те що вона безоплатно лікувала хворих. Вони не могли зрозуміти, що свята лікує хвороби силою благодаті Христової. Через заздрість вони підіслали до святої Фекли найманців, щоб ті осквернили її. Коли переслідувачі були вже зовсім близько, свята Фекла почала взивати до Бога, і розтупилась гора і заховала святу діву. Свята Церква прославляє « первостраждальну» Феклу, як жон славу, наставницю страждальців. Ім’я Фекли поминається при постригу жінок в чернецтво.
Щорічно у першу неділю жовтня відзначається День працівників освіти. Сьогодні, 2 жовтня 2020 року, напередодні свята, у Косівському районному будинку культури вітання із професійним днем приймали працівники освіти Косівського району. З привітальними словами та побажаннями до освітян звернувся благочинний Косівського благочиння , настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Старий Косів митр. прот. Іван Близнюк.
Також в цей день з вітаннями до освятян звурнулись : голова райдержадміністрації Петро Іванишин, голова районної ради Павло Ванджурак, начальник відділу освіти райдержадміністрації Володимир Козьменчук .
Кращим педагогам району вручили грамоти, квіти та грошові премії. Порадували вчителів району своїми творчими виступами учні Тюдівського ліцею, Яворівського ліцею «Гуцульщина», Косівського ліцею ім. І. Пелипейка. І за доброю традицією на завершення заходу працівники відділу освіти райдержадміністрації поставили квіти до могили земляка, великого педагога і учителя, який залишив слід в історії освіти Гуцульщини – Ігоря Аполлоновича Пелипейка.
