4 листопада 2020 року, у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, звершив Архієрейську Божественну Літургію та Чин Похорону над спочилим новопреставленим Єпископом Іоаном (Бойчуком).
Керуючому Коломийською Єпархією під час заупокійного богослужіння співслужило чисельне духовенство Коломийської Єпархії. За Божественною Літургією також молились священнослужителі Івано-Франківсько-Галицької та Чернівецько-Буковинської Єпархій нашої Церкви.
На запричасному проповідь виголосив благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк.
Після завершення Божественної Літургії зі словом до присутніх звернувся Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, який розповів про життєву дорогу Владики Іоана, наголосивши на його ревності в служінні Богу та людям.
“Життя колишнього очільника і першого Єпископа Коломийської Єпархії завершилось передчасно, немов погас світильник, який яскраво горів, а все тому що спочилий Владика горів любов’ю до Церкви Христової, переймався долею інших та не був байдужим до людського горя”, – наголосив Преосвященний Владика.
Керуючий Коломийською Єпархією зазначив, що Єпископ Іоан здійснював своє Архіпастирське служіння, маючи за приклад та перебуваючи в опіці свого Небесного Покровителя – Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоана, який теж горів ревною любов’ю до Бога і ближніх.
“Єпископ Іоан, знаючи про наслідки людського гріхопадіння, бачачи пошкодженість людської природи, сам переніс на собі випробовування тяжкими хворобами. Він мужньо сприймав і з терпінням переносив їх, розуміючи, що Всемилостивим і Людинолюбним Богом все посилається на благо”, – зазначив Архіпастир.
Також Його Преосвященство висловив співчуття родині спочилого, які в останні роки його життя були для нього великою опорою і підтримкою.
На завершення свого слова Правлячий Архієрей закликав усіх присутніх пам’ятати спочилого Архіпастиря та молитись за спокій його душі.
Після цього до заупокійної молитви приєднався Високопреосвященний Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф.
Архіпастирі, у співслужінні духовентва, дозавершили Чин Похорону.
Після відпусту слово мав Високопреосвященний Митрополит Іоасаф.
Далі, під спів стихир, відбулось останнє цілування.
Після цього тіло спочилого Архієрея, під спів “Cвятий Боже”, було обнесено довкола Собору.
Далі труна з тілом новопреставленого Єпископа Іоана була перевезена до села Битків, Надвірнянського району та похоронена на місцевому цвинтарі, згідно останньої волі покійного.
1 листопада 2020 року, в Єпархіальному Управлінні Коломийської Єпархії, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, зустрівся із новообраним Головою Городенківської ОТГ Богданом Миколайовичем Кобилянським.
Керуючий Коломийською Єпархію привітав Богдана Миколайовича із обранням Головою Городенківської об’єднаної територіальної громади, побажав йому Божого Благословення і сил для плідного служіння громаді й процвітання рідного краю.
Архіпастир зазначив, що пан Богдан все своє життя цілком присвятив служінню Городенківському регіону. “Ваше обрання на посаду керівника Городенківської ОТГ стало можливим завдяки Вашій непохитній вірі в Бога, вашій жертовній та невтомній праці та великій любові до людей та рідної землі. Вами багато досягнуто і чимало ще належить зробити. “
Також Його Преосвященство подарував Богдану Кобилянському ікону Пресвятої Богородиці. Владика побажав, щоб Пресвята Богородиця завжди була Покровителькою та Помічницею у нелегкій праці розбудови Городенківської ОТГ. Вітаючи Вас з перемогою, закликаю на Вас Боже Благословення та запевняю Вас у своїй молитві, щоб Господь укріпив Ваші духовні і тілесні сили для плідної праці задля добра всієї громади.“
Під час урочистої зустрічі Владика Юліан також привітав відомого мецената, благодійника Боднарчука Василя Дмитровича з обранням дупутатом Городенківської ОТГ.
26 жовтня 2020 року, в Єпархіальному Управлінні Коломийської Єпархії, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан, зустрівся із новообраним головою Коломийської ОТГ Богданом Миколайовичем Станіславським.
Керуючий Коломийською Єпархію привітав Богдана Миколайовича із обранням головою Коломийської об’єднаної територіальної громади, побажав йому Божого Благословення і сил для плідного служіння громаді й процвітання рідного краю.
Архіпастир зазначив, що пан Богдан був достойним із кандидатів на цих виборах та, що його обрання дійсно було з волі Божої, бо, за словом Святого Апостола Павла: “… нема бо влади, що не була б від Бога і ті існуючі влади установлені Богом” (Рим. 13:1).
“Все Ваше життя цілком присвячене служінню Покутському краю і за роки плідної роботи депутатом Івано-Франківської обласної ради Ви домоглися великих успіхів в соціально-економічному та духовному розвитку нашого регіону. Все це стало можливим завдяки Вашій щирій вірі в Бога, Вашому професіоналізму, невичерпній енергії, життєвому досвіду, різнобічним знанням і доброму відношенню до людей. Вами багато досягнуто і чимало ще належить зробити. І для цього Всевишній нагородив Вас різними талантами, які, без сумніву, Ви і надалі будете приносити на вівтар служіння мешканцям Коломийської ОТГ, з успіхом втілювати в життя нові ідеї та рішення”, – зазначив Архіпастир.
Також Його Преосвященство подарував Богдану Станіславському ікону Пресвятої Богородиці.
Під час урочистого привітання були присутні: керівник прес-служби Коломийської Єпархії прот. Віталій Козак та працівник Єпархіального Управління ієрей Іван Венгрин.
Цього дня Керуючий Коломийською Єпархією в телефонному режимі також привітав новообраних голів об’єднаних територіальних громад: Івано-Франківської міської ОТГ – Марцінківа Руслана Романовича, Городенківської міської ОТГ – Кобилянського Богдана Миколайовича, Косівської міської ОТГ – Плосконоса Юрія Олександровича, Надвірнянської міської ОТГ – Андрійовича Зеновія Мирославовича, Верховинської ОТГ – Мицканюка Василя Миколайовича, Печеніжинської ОТГ – Довірака Ігоря Васильовича, Нижньо-Вербізької ОТГ – М’якущака Ярослава Юрійовича, Поляницької ОТГ – Поляка Миколу Миколайовича, а також новообраних депутатів місцевих рад, які, за попередніми підрахунками, набирають прохідну кількість голосів.
З глибоким сумом повідомляємо, що 2 листопада 2020 року, на 64-му році життя,
після тривалої та важкої хвороби відійшов у вічність Єпископ Іоан (Бойчук). Єпископ Іоанн очолював Коломийську Єпархію з 1997 по 2013 роки. Останні роки життя боровся з хворобою і проходив реабілітацію після багатьох інсультів.
Від імені духовенства Єпархії, Преосвященний Єпископ Коломийський і Косівський Юліан висловлює щирі співчуття родині спочилого та всім вірним Коломийської Єпархії.
Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу новопреставленого Єпископа Іоана, де всі святі і праведні спочивають!
Розпорядок Чину Похорону
2 листопада 2020 року (понеділок), о 18:00 год. – Парастас у домі спочилого Архієрея у селі Битків, Надвірнянського району.
3 листопада (вівторок), о 13:00 год. – тіло спочилого Єпископа Іоана перевезуть до Кафедрального Собору Преображення Господнього міста Коломиї.
О 18:00 год. – Парастас та початок Чину Похорону, читання Святого Євангелія.
4 листопада (середа), о 10:00 год. – Божественна Літургія та завершення Чину Похорону у Кафедральному Соборі Преображення Господнього міста Коломиї.
Після цього домовину із тілом спочилого Архіпастиря перевезуть у село Битків, Надвірнянського району та похоронять на місцевому кладовищі.
Біографічна довідка: Єпископ на спокої (колишній Коломийський і Косівський) ІОАН (в миру Бойчук Василь Іванович) народився 6 березня 1957 року в селищі Битків Надвірнянського району Івано-Франківської області.
З 1964 по 1972 рік навчався у середній школі.
У 1974 році закінчив Брошнівське професійно-технічне училище.
З 1976 по 1978 рік – служба в Армії.
У 1978-1984 рік працював в Надвірнянському лісокомбінаті, навчався в лісотехнічній школі.
З 1984 по 1987 рік навчався в Московській Духовній Семінарії.
У 1986 році рукоположений в Сан Диякона, а в 1987 році – в Сан Священика.
1987 року направлений для пастирського служіння в Івано-Франківську Єпархію.
24 червня 1996 року возведений у сан архімандрита Митрополитом Галицьким Андрієм.
7 липня 1996 року рукоположений в сан Єпископа та призначений керуючим Рівненсько-Острозькою Єпархією.
11 листопада 1996 року призначений керуючим Житомирсько-Овруцькою Єпархією.
Згідно прохання прийнятий до УПЦ Київського Патріархату.
4 квітня 1997 року призначений Єпископом Коломийським і Косівським, керуючим Коломийською Єпархією УПЦ Київського Патріархату.
У зв’язку з важкою хворобою (інсульт) рішенням Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату від 08 березня 2013 року (журнал № 14) звільнений від управління Коломийською єпархією за станом здоров’я та почислений на спокій.
З 2019 року Єпископ Православної Церкви України на спокої.
Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (23.01.2004 р.), Ордену Юрія переможця (14.12.2006 р.) та Ордену Святого Миколая Чудотворця (06.03.2007 р.)
30 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять преподобномученика Андрій Критського. Святий Андрій жив під час царювання імператора-іконоборця Константина Копроніма ( 741-775 рр.), який під страхом смерті наказав християнам забрати святі ікони з храмів і домів. Віруючі, котрі безбоязно противились нечестивому імператору і твердо тримались передань святих отців, були кинуті до в’язниць. Коли преподобний Андрій дізнався, що імператор сажає в тюрми і мучить не злодіїв і розбійників, а побожних і благочестивих християн, то прийшов в Константинополь і всенародно, в храмі святого мученика Маманта, викрив єретика в гонінні на істинну віру. Виправдовуючись імператор сказав, що безумно віддавати честь дереву і фарбам. На це преподобний відповів, що той, хто страждає за святі ікони, страждає за Христа, а хто зневажає ікону ображає Самого Христа. Розлючений іконоборець наказав немилосердно катувати святого Андрія. По дорозі до місця страти мученик відійшов до Господа. Через сто років святому був написаний канон преподобним Йосифом піснеписцем. За молитвами преподобномученика Андрія зціляються одержимі.
Сьогодні, в цей прекрасний осінній день під чарівну музику оркестру народних інструментів розпочалося вшанування світлої пам’яті та відкриття меморіальної дошки заслуженому працівнику культури – Дмитру Біланюку. Меморіальну дошку відкрито на районному будинку культури, де востаннє працював Дмитро Федорович.
Почесне право відкрити меморіальну дошку було надано товаришу, колезі по роботі і побратиму Дмитра Біланюка – Василю Олексюку. Чин освячення меморіальної дошки звершив благочинний Косівського благочиння митр. прот. Іван Близнюк з присутнім духовенством. По завершенні чину освячення була відслужена заупокійна літія за спочилим Дмитром Біланюком.
Після богослужіння всі присутні були запрошені до зали, де відбувся гала-концерт ХІ районного фестивалю-конкурсу патріотичної пісні та поезії «Пісня-любов моя», приурочений 30-літтю створення Всеукраїнського товариства «Гуцульщина».
До слова були запрошені заступник начальника управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації Мирослава Корнелюк, голова райдержадміністрації Петро Іванишин, голова районної ради Павло Ванджурак, голова районного товариства «Гуцульщина» Юрій Стефурак.
Глядачі мали можливість послухати святковий концерт у виконанні лауреатів фестивалю, яких було нагороджено грамотами та пам’ятними відзнаками.
На завершення фестивалю народний артист України Остап Гавриш заспівав дві пісні на слова нашої землячки – видатної поетеси, письменниці Марії Влад. Джерело :Косівська районна державна адміністрація
22 жовтня 2020 року, в місті Коломия, відбувся урочистий захід з нагоди урочистого відкриття та освячення оновленого Музею Писанкового розпису.
З благословення Преосвященного Єпископа Коломийського і Косівського Юліана, у святковому заході прийняли участь: благочинний Коломийського міського благочиння митр. прот. Василь Мізюк, прот. Василь Юрчук, ієрей Василь Бойчук, ієрей Анатолій Момот, ієрей Іван Венгрин, ієромонах Осія (Лещишак) та духовенство краю.
На початку до присутніх звернулась Генеральний директор Національного музею Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського міста Коломиї Ярослава Юріївна Ткачук, яка подякувала меценатам, благодійникам та усім присутнім за допомогу у проведенні відновлюваних робіт головної візитівки міста.
Опісля до слова був запрошений головний ініціатор проекту відновлення Музею, відомий меценат та благодійник, депутат Івано-Франківської обласної ради – Богдан Миколайович Станіславський. У своєму слові Богдан Миколайович подякував усім присутнім за участь у відкритті Музею Писанки та зазначив, що дана подія стане початком нових та якісних змін у житті нашої писанкової Коломиї.
Далі присутнім духовенством було звершено освячення оновленого приміщення Музею.
Після відпусту зі словом до присутніх звернувся митр. прот. Василь Мізюк, який подякував усім, хто долучився до відновлення Музею, зокрема ініціатору відновлення – благодійнику Богдану Миколайовичу Станіславському, який є людиною слова й завжди доводить до логічного завершення розпочате та побажав, щоб цей символ Воскресіння – Писанка, завжди нагадувала нам про Божу присутність у нашому житті.
Також священик передав присутнім вітання і молитовне благословення від Преосвященного Владики Юліана.
15 жовтня 2020 року у селі Лісний Хлібичин, що на Коломийщині, запрацював дитячий садочок «Дивосвіт». В урочистому відкритті освітнього закладу взяв участь благочинний Отинійського благочиння, настоятель Храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Лісний Хлібичин митр. прот. Володимир Липко. Після урочистого перерізання стрічки благословити новий садочок було запрошено духовенство. На завершення Чину освячення отець Володимир звернувся до усіх присутніх із словом. Отець подякував усім хто долучився до відкриття цього чудового дитячого садка, та побажав усім працівникам Божого благословення у справі виховання та навчання дітей. В урочистому заході також взяли участь голова обласної державної адміністрації Віталій Федорів, керівники району, депутати обласної та районної рад, дітвора та батьки майбутніх вихованців.
Святий Кипріан був язичником, походив з Антіохії. Ще в ранньому дитинстві був відданий нечестивими батьками на служіння язичницьким богам. З семи до тридцяти років Кипріан навчався в найбільших центрах язичництва – на горі Олімп, в горах Аргосі і Таврополі, в єгипетському місті Мемфісі та в Вавилоні. Осягнувши премудрість язичницької філософії, а також чаклування, Кипріан був посвячений на Олімпі в жерці. Придбавши велику силу призиваючи нечистих духів, він бачив самого князя темряви, бесідував з ним і отримав від нього полк бісів на службу. Повернувшись в Антіохію, Кипріан став почитатися язичниками як головний жрець, дивуючи людей здатністю керувати стихиями, насилати морові рани, викликати мерців. Багато людських душ погубив великий жрець, навчаючи їх чаклуваню і служінню бісам. В тому місті жила християнка – діва Юстина. Навернувшись до Христа від язичницького потьмарення і привівши до істини батька і матір, вона присвятила себе Небесному Жениху. І проводила час в пості і молитві, зберігаючи своє дівство. Коли юнак Аглаїд запропонував Юстині стати його дружиною, то свята відмовила йому. Аглаїд звернувся за допомогою до Кипріана і просив його використовуючи чаклування зхилити Юстину до шлюбу з ним. Але як не намагався Кипріан, нічого не міг зарадити, тому що свята мучениця постом і молитвою відганяла всі напасті диявола. Заклинаннями насилав Кипріан на святу діву бісів, щоб ті розпалювали в ній плотську пристрасть, але вона проганяла їх силою Хресного знамення. І старанною молитвою до Бога. Навіть один з бісівських князів і сам Кипріан, що силою чаклування приймали різноманітні образи, не могли спокусити святої. Вісі чаклувння зчезали, і розбігались від одного навіть імені святої діви. Розгнівавшись Кипріан наслав морову рану на сім’ю святої Юстини і все місто, але і цого разу був переможений її молитвою. Силою Божою Кипріан був навернений до Христа. З великим покаянням він прийшов до місцевого єпископа Анфима і став просити його за хрещення. Він віддав на спалення всі свої чародійські книги. А наступного дня прийшовши до церкви не хотів виходити з неї, поки не прийняв святого хрещення. Подвигом свого життя праведний Кипріан утверджував велику силу полум’янлої віри в Христа, розкаявшись за все його, майже тридцятилітнє служіння сатані.. Через сім днів він був висвячений на іподиякона, на тридцятий на диякона, а через рік був рукоположений на пресвітера. Незхабаром святий Кипріан був рукоположений на єпископа. Священномученик навернув до Христа стількох язичників, що в його єпархії не було кому приносити жертви ідолам. Свята Юстина пішла в монастир і там була обрана в ігуменні. Під час гоніння на християн при імператорі Діоклетіані єпископ Кипріан та ігуменя Юстина були схоплені і привезені в Нікомидію, де після лютих мук усічені мечем. Воїн Феоктист бачачи невинні страждання святих, визнав себе християнином і був страчений разом з ними.
14 жовтня – важлива дата в житті українського народу. Вона поєднує в собі свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва, День утворення Української Повстанської Армії, а віднедавна й День захисника України. З нагоди відзначення цих славетних свят на Косівщині відбулися урочисті заходи, які розпочалися з панахиди за загиблими у всі часи захисниками України та покладанням квітів до пам’ятника Борцям за волю України Косівщини, а продовжилися вже у районному будинку культури святковим концертом «За честь, за славу, за народ». У святкових заходах взяли участь : настоятель Храму Святителя Миколая села Космач-Рушір, Косівського благочиння прот. Василь Струк та ієрей Василь Павлюк. Також на урочистих заходах були присутні: голова райдержадміністрації Петро Іванишин, голова районної ради Павло Ванджурак, заступник голови районного проводу Братства УПА Дмитро Гладун, заступник голови обласної спілки учасників АТО Володимир Зузяк, військовий комісар Косівського районного військового комісаріату Юрій Голуб. Чудовим подарунком для присутніх в залі став святковий концерт. Кожен народ оспівує свою землю, захищає і славить свою країну. Цього дня зі сцени звучало чимало пісень про мужність, відвагу та любов до рідної України у виконанні солістів, вокальних гуртів, ансамблів районного будинку культури.
